ВИСНОВКИ. Модель «Новий вчитель», що успішно працює в умовах впровадження технології «КЛІМАТ РЕСУРС», передбачає поступове інтелектуальне збагачення вчителя

Модель «Новий вчитель», що успішно працює в умовах впровадження технології «КЛІМАТ РЕСУРС», передбачає поступове інтелектуальне збагачення вчителя, підвищення його професійних здібностей, фахових можливостей та послідовності у зв’язку «від вчителя до учня» під час організації навчально-виховного процесу в школі як формування творчої інтелектуальної індивідуальності випускника.

Головне завдання куратора науково-методичної роботи в школі, яким виступає заступника директора з навчально-виховної роботи, є створення умов «КЛІМАТу» задля розвитку творчої ініціативності вчителя – предметника та сприяння його індивідуальній роботі з метою отримання «РЕСУРСу» (програми: спецкурсів, факультативів, елективних курсів; методичні рекомендації тощо) як результату самоосвіти і самовдосконалення, що стане в нагоді колегам не лише власної школи, а й вчителям інших шкіл міста (району, області).

Педагогічне прогнозування працює не лише на короткі терміни як експертна оцінка можливих результатів через 1рік (2 – 4 роки). Моделювання науково-методичної роботи в школі та прогнозування її результатів утворює ієрархічну вертикаль (Додаток № 15), де на шляху до успіху кожна сходинка – етап має в часі простір – змогу зробити висновки, виявити позитивні фактори та негативні недоліки, внести корективи.

Ефективність такого «лояльного» моделювання обґрунтована - це:

§ сприятлива атмосфера для співпраці всіх членів педагогічного колективу;

§ особиста творчість кожного педагога;

§ рейтинг вчителя в колективі;

§ рейтинг загальноосвітнього закладу в місті (районі, області);

§ результативність учнів в інтелектуальних змаганнях;

§ поліпшення якісного складу вчителів…

Отже, моделювання науково-методичної роботи в школі – це безперервний циклічний процес, що пов'язаний із динамікою головних результатів діяльності школи.

СПИСОК

використаної літератури

1. Закон України “Про освіту”. – К.: Вид-во “Генеза”, 1996.

2. Закон України “Про загальну середню освіту”.

3. Закон України “Про інноваційну діяльність”.

4. Положення МОН України “Про порядок здійснення інноваційної освітньої діяльності”, грудень, 2000.

5. Положення про експериментальний загальноосвітній навчальний заклад.

6. Постанова Кабміну України від 16.11.2000 року № 1717 “Про перехід загальноосвітніх навчальних закладів України на новий зміст, структуру і 12-річний термін навчання”

7. Положення про методичний кабінет середнього закладу освіти. – Інф. збірник МО України. – 1990. № 2.

8. Рекомендації МОН України щодо організації і проведення методичної роботи з педагогічними кадрами в системі післядипломної педагогічної освіти // Освіта України. – 2002 – вересень.

9. Типове положення про атестацію педагогічних працівників України зі змінами і доповненнями // Директор школи. 1999. № 16.

10. Сухомлинський В.О. Вивчення, узагальнення ППД // З досвіду роботи директора школи. – К.: Рад. школа. 1955.

11. Красовицький М.І. Від педагоігчної науки до практики. – К.: Радянська школа, 1990.

12. Жерносєк І.П. Удосконалення науково-методичної роботи в сучасних загальноосвітніх школах, ліцеях і гімназіях. – Київ, 2001.

13. Даниленко Л.І. Формування та розвиток творчого потенціалу педколективу // Рідна школи. – 1996. № 10.

14. Подмазін С.І. Особистісно орієнтований моніторинг діяльності закладів освіти // Директор школи – 2002 - № 33 - вересень.

15. Десятов Т.М. та інш. Наука управління загальноосвітнім навчальним закладом – Харків: Основа.2004.

16. В.И. Зверева Организационно-педагогическая деятельность руководителя школы. 2-е изд., перераб. и доп. – М.: Новая школа, 1997. – 320 с.

17. Матеріали періодичної преси (з досвіду роботи педколективів держави, області).