Таксування порошків, свічок, і мазей.

При таксуванні порошків:

§ визначають кількість кожного інгредієнта шляхом множення прописаної кількості кожної речовини на число доз;

§ оцінюють кожен інгредієнт окремо;

§ оцінюють упаковку;

§ розраховують тарифи за виготовлення;

§ знаходять загальну вартість лікарської форми до і після округлення.

При таксуванні мазей оцінюють діючі речовини, основу, упаковку, розраховують тариф та знаходять загальну вартість лікарської форми до і після округлення. Коли не вказана концентрація мазі, то виготовляють 10 % мазь. Якщо лікар не зазначив основу і пропис мазі не фармакопейний, то мазь виготовляють на вазеліні, а якщо мазь очна, то беруть основу, яка складається з 1 частини ланоліну і 9 частин вазеліну сорту для очних мазей.

Супозиторії таксують аналогічно порошкам, якщо в рецепті вказана маса кожного інгредієнту.

Якщо в прописі супозиторіїв не зазначена кількість основи, виходять із середньої маси ректального супозиторію для дорослих рівної 3г, вагінального - 4г. Визначають загальну масу свічок, вираховують з неї масу прописаних інгредієнтів і знаходять необхідну кількість основи.

Якщо супозиторії виготовляють методом виливання, то для визначення кількості основи використовують коефіцієнти заміщення лікарських засобів (або зворотні коефіцієнти).

Таксування водних витяжок. Настої і відвари таксують, виходячи з сухих екстрактів - концентратів або лікарської рослинної сировини.

Якщо кількість лікарської рослинної сировини на рецепті не зазначена, то витяжку готують у співвідношенні 1: 10. Водні витяжки з лікарської рослинної сировини групи сильнодіючих виготовляють тільки за прописами лікарів. Якщо відсутні дані про концентрацію витяжки, то слід брати 1 вагову частину сировини на 400 об’ємних частин води. Водні витяжки з трави горицвіту, коренів і кореневища валеріани і коріння істоду виготовляють у співвідношенні 1: 30.

При таксуванні водних витяжок необхідно знати їх технологію виготовлення, коефіцієнти водопоглинання чи витратні (видаткові) коефіцієнти (для алтейного кореня). Оцінюють сировину, воду, посуд, розраховують тарифи та загальну вартість до і після округлення.

Таксування спирту і спиртових розчинів.

При виготовлені спиртових розчинів, якщо немає інших вказівок, використовують спирт етиловий. Коли міцність етилового спирту не зазначена, то використовують 90 % спирт. Якщо на спиртовий розчин затверджена аналітико-нормативна документація (АНД), то використовують спирт тієї міцності, яка зазначена в АНД. Готуючи рідкі лікарські форми, до складу яких входить спирт, його дозують за об'ємом, а готуючи ін'єкційний розчин за масою.

Ціна етилового спирту в чистому вигляді та у суміші однакова, оскільки її визначають за вмістом 96 % спирту у виписаній лікарській формі. Коли етиловий спирт відпускається у чистому вигляді, то беруть тариф за відпуск спирту, якщо ж він входить у склад лікарської форми, то рахується як компонент.