Прикладні аспекти психолінгвістики (судова психолінгвістика, психолінгвістика допиту, ідентифікація мовлення, мова і гендер, технології мовленнєвого впливу, техніка НЛП).

Судова і кримінальна ПсЛ вирішує такі проблеми: встановлення авторства, ознаки суб’єкта(вік, стать, рідна мова, регіон і т.д.), проблема мовлення слідчого та всіх учасників судового процесу, а також сприйняття ними свідчень підозрюваних та свідчень підозрюваних та свідчень підозрюваних та свідчень у тому чи іншому процесі. Окремою проблемою судової ПсЛ є проблема допиту. Допит - це регламентована законом спеціальна форма спілкування, яка має характер співпраці, але найчастіше допит має хар-ер протиборства. Судова ПсЛ може допомогти при рішенні проблем ідентифікації мовлення особистості. Одним з відомих методів визначення особистості за мовленням є аналіз почерку. Існує також графологія як набір деяких практичних уявлень про почерк і одночасно дослідження почерка з точки зору відображення в ньому індивідуально-психічних особливостей того, хто пише. Почеркознавча експертиза - це спосіб встановлення конкретних виконувачів, чи виповнення рукописів однією чи різними особами; встановлення умов їх виконання; установлення соціально-демографічних параметрів їх виконання.

Під гендерною приналежністю розуміють не біологічну стать, а скоріше, соціальну роль. Дослідження мови чоловіків і жінок показують, що є деякі відмінності між тим, як говорять чоловіки та як говорять жінки. Так чоловіки більш категоричні, намагаються управляти тематикою розмови. Чоловіки говорять більше ніж жінки. Речення в чоловіків коротші, ніж у жінок. Чоловіки частіше використовують іменники та прикметники, в той час як жінки частіше використовують дієслова. Чоловіки частіше використовують відносні прикметники, а жінки - якісні. Жіноче мовлення сповнене експресії, воно більш емоційне. Чоловіки частіше використовують негативну оцінку.

Нейролінгвістичне програмування (НЛП) - міжгалузевий напрям дослідження оптимізації комунікативних процесів і комунікативного впливу, об’єктом якого є поведінкові механізми особистості, що на підставі певних когнітивних стратегій, моделей, умінь і навичок реалізують позитивні програми ефективного проведення дискурсу й управління ним. Засновниками НЛП вважають Р. Бендлера та його учня Д.Грюндера, що вперше представили метод в 70-х роках 20-го століття. Назва НЛП походить від комбінації слів, що описують неврологічні процеси («нейро»), мови («лінгвістична» частина) та поведінкових ознак, що містить в собі «програмування». Згідно з Бердаром та Грюндером, НЛП — це модель людського внутрішнього досвіду та комунікації. Використовуючи принципи НЛП можливо описати будь-яку людську активність детальним способом, що дозволяє виконувати легко та швидко стійкі зміни цієї активності. Річард Бендлер та Джон Грюндер наводять як приклад використання НЛП такі можливості: 1 Лікування фобій та інших неприємних відчуттів за один сеанс. 2 Допомога дітям з невисоким рівнем сприйняття навчання. 3 Подолання неприємних звичок, таких як алкоголізм, тютюнопаління. 4 Підвищення рівня продуктивності в різних інтеракціях, таких як подружжя, організації, т.і. 5 Лікування соматичних захворювань та ін.

Ідентифікація мовлення – це виявлення порушень мовлення:

1) Сенсорна афазія – поруш здатності розпізнавати звуковий склад слів;

2) Семантична афазія – поруш розуміння просторових прийменників;

3) Моторна афазія – порушення артикуляторних рухів.