Мова та етнос. Етносоціальні функції мови. Етнолінгвістика. Об’єкт, предмет, завдання та напрями ЕЛ.

Етнос - це цілісна багаторівнева та багато знакова система, що формує колективну свідомість того чи іншого народу.

Недивлячись, що мова є важливою ознакою етносу, в світі немає однозначної відповідності між етносом і мовою. Важко знайти етнос, мовою якого не розмовляла хоча б невелика кількість представників іншого етносу. Часто етноси утворюють малі відокремлені групи, які живуть в національному оточенні і перейшли на мову цього оточення. Однак стійко зберігають свою етнічну самосвідомість(вірмени в Грузії, корейці в Японії). Як етнос, так і мова явища пов’язані з певною територією на яких вони розповсюджуються. Хоч мова є ознакою і фактором формування функцій етносу, в більшості випадку не мова формує етнос, а етнос - мову. Факт користування однією мовою не означає, що різні групи людей автоматично починають належати до одного етносу.

Народ	Нація – соціально-обумовлене поняття
Територія Господарство спільне мова	Товар - гроші – товар (бідні/багаті) Вищий Середній у кожного класу своя мова Нижчий

Етнолінгвістика - це сучасний науковий напрям, який виник на перетині 3-х наук: мовознавства, етнографії та соціології. Напрям лінгвістичних досліджень, який вивчає мову у її відношенні до культури, взаємодію етнокультурних та етнопсихологічних чинників у функціонуванні та еволюції мови. Предмет: це мова в її співвіднесеності з етносом. Об’єкт: людина, індивід його вчинки і дії у відношенні до мови і через мову. Розрізняють американську та європейську традиції у студіях етнолінгвістики. Американська етнолінгвістика виділяє антропологічну лінгвістику та лінгвістичну антропологію.

Антропологічна лінгвістика — етнолінгвістика з когнітивним аспектом дослідження намагається осягнути культуру через мову: яким чином, за допомогою яких засобів та в якій формі у мові знаходять відображення культурні (побутові, релігійні, соціальні та ін.) уявлення народу про навколишній світ та про місце людини у цьому світі. Представники: Б. Уорф, Ф. Боас, Е. Сепір, Г. Хойер, Б. Берлін і П. Кей, А. Вежбицька, Ю. Апресян, Н. Арутюнова, Лінгвістична антропологія — етнолінгвістика з комунікативним аспектом дослідження вивчає мовні повідомлення в культурному контексті: які саме форми та засоби спілкування, зокрема мовні, є специфічними для даної етнічної або соціальної групи. Представники: Д. Хаймз, Дж. Гамперц, М. Толстой, С. Толстая, В. Топоров.

Завдання етнолінгвістики:

- виявити співвіднесеність зв’язку мови і культури, мови і народного менталітету, мови і народної творчості, їх взаємозалежності.

- розібратися в тому, як у мові відображаються культурні, народно-психологічні і міфологічні уявлення і переживання;

- визначити відношення до мови в різних мовних ситуаціях, в різних етносах, групах і верстах населення.

Напрями етнолінгвістики:

Етносоціальні функції мови: комунікативна, номінативна і гносеологічна (пов’язані – «не назване – не пізнане», через номінативні одиниці розкривається специфіка сприйняття та етнічного розуміння світу), культуротворча та етнозберігаюча (мова – це джерело і засіб творення культури народу), ідентифікуюча (– забезпечує вираження етнонаціональної приналежності особи, домінує й одночасно ідентифікує приналежну до народу особу), інтегративна полягає в об'єднанні людей у соціальні групи, народи, держави, одночасно у членів однієї соціальної групи формується приналежність до неї. Разом з тим інтегративній функції супутня і дезінтегративна - культурні відмінності утруднюють спілкування людей, виступають як бар'єри, що відокремлюють групи і спільноти і нерідко причиною їх протистояння і ворожнечі)

Основні поняття етнолінгвістики (етнос, етнічна самосвідомість, рідна мова, національна мова, національно-мовна картина світу тощо). Поняття мовної картини світу. Концепти та їх типи.

Етнос - це цілісна багаторівнева та багато знакова система, яка формує колективну свідомість того чи іншого народу.

Етнічна свідомість - забезпечує збереження і передачу з покоління в покоління етновизначальних рис матеріальної та духовної культури, мови, ментальності тощо.

Рідна мова - мова, з якою людина входить у світ, прилучається до загальнолюдських цінностей у їх нац. своєрідності.

Національна мова - соціально-історирична категорія, що визначає мову, яка є засобом спілкування представників однієї нації.

Національно-мовна картина світу - спосіб відбиття реальності у свідомості людей, що полягає у сприйнятті цієї реальності крізь призму мовних культурно-національних особливостей, притаманних певному мовному колективу.

Картина світу — складно структурована цілісність, що включає три головні компоненти — світогляд, світосприйняття та світовідчуття. Ці компоненти об'єднані в картині світу специфічним для даної епохи, етносу чи субкультури чином. Світосприйняття (тобто чуттєво-образна частина) — це сукупність наочних образів культури, людини, її місця у світі, взаємовідносин зі світом та іншими людьми тощо. Світогляд — концептуальна частина, представлена загальними категоріями простору, часу, руху тощо. Основні великі елементи — каркас картини світу — являють собою набір вихідних принципів або уявлень, фундаментальних припущень про світ чи тих його частинах дотичних ситуації. Світовідчуття являє собою особливий склад мислення, систему своїх категорій або особливе співвідношення понять.

Мовна картина світу складається з: до мовної чи «наївної» картини світу; концептуальної картини світу; мовної (власне лінгвальної) картини світу.

Концепт – це глобальна мисленнєва одиниця, що являє собою елемент знання. ТИПИ (у табл)