Главная страница Случайная страница КАТЕГОРИИ: АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника |
Правова природа конституційної юрисдикції в Україні
Конституційна юрисдикція в Україні – це здійснення державної влади спеціально уповноваженим Конституцією України органом – Конституційним Судом України: вирішення питань про відповідність Конституції України (конституційності) законів та інших правових актів, виявлення, констатація і усунення їх невідповідності Конституції України. З метою визначення правової природи Конституційного Cуду України проводиться порівняльна характеристика діяльності Конститу-ційного Суду України і судів загальної юрисдикції. Маючи спільні для судової влади риси, головною з яких є здійснення правосуддя, вони водночас різняться за місцем у системі органів державної влади, характером постановлюваних рішень. Зокрема, контрольна (власне судова) полягає у вирішенні конституційних спорів, які реалізуються за допомогою судочинства, стосовно конституційності законів та інших нормативно-правових актів. Інтеграційна функція характеризується тим, що рішення, які постановляються Судом, спрямовані на інтеграцію, об'єднання зусиль всієї влади з метою охорони Основного Закону. Рішеннями про визнання неконституційними законів та інших правових актів, Конституційний Суд України спрямовує дії органів державної влади на здійснення ними своїх повноважень в межах компетенції, передбаченої Конституцією України, забезпечуючи тим самим практичну реалізацію в державно-правовій практиці принципу поділу влади. Це є координаційною функцією Суду. Правотворча функція Конституційного Суду України обгрунтовується особливим правовим статусом Конституційного Суду України - єдиного органу конституційного контролю в Україні, уповноваженого Конституцією України приймати рішення загальнообов'язкового характеру. Рішення Конституційного Суду України про невідповідність законів та інших правових актів Конституції України мають вищу юридичну силу, що збігається з юридичною силою Конституції України, їх чинність не може бути скасована повторним прийняттям акта, визнаного Судом неконституційним, що характеризує Конституційний Суд України як " негативного" законодавця. З другого боку, вища юридична сила рішень Конституційного Суду України, в яких формулюються правові висновки (" правові позиції") (А.А. Бєлкін, Г.А. Гаджієв, В.В. Бойцов, Л.В.Бойцова, В.А.Туманов) Суду внаслідок інтерпретації ним конституційних положень, дозволяє йому заповнювати прогалини і розв'язувати колізії в законодавстві, а отже, бути певною мірою і " позитивним" законодавцем. Виходячи з цього можна стверджувати, що рішенням Конституційного Суду України властива матеріально-правова сила закону, вони є джерелами права і мають прецедентний характер. Зрозуміло, що Конституційний Суд України не повинен бути безпосереднім учасником політичних процесів, не повинен втручатися в ті процеси, які знаходяться поза межами його компетенції. Однак, не варто боятися політичної функції Конституційного Суду України, оскільки останній постійно стикається з питаннями, що знаходяться на межі права і політики. Разом з тим, беручи до уваги політичні аспекти в конституційних спорах, рішення Конституційного Суду України повинні мати юридичну форму забезпечуючи передусім, верховенство права та політичну стабільність у державі. Конституційний Суд України як гарант верховенства права, ухвалюючи рішення вищої юридичної сили, на підставі яких вивіряються дії інших органів державної влади, разом з тим повинен гарантувати і право громадян на звернення до суду за захистом своїх прав і свобод, що передусім покликано перешкодити зловживанням державної влади. З верховенства права і пріоритету Конституції України, домінуючої над всією системою правових актів, на думку дисертанта, органічно випливає необхідність охоплення конституційним контролем усього правового простору України; в Україні не може бути актів, вільних від судового, в тому числі судового конституційного контролю, оскільки законодавець делегував відповідні повноваження спеціальному Це будуть узагальнені висновки Конституційного Суду України, зроблені на підставі розглянутих ним справ, з метою адекватного підходу законодавчого органу до вирішення питань, що виникають внаслідок прогалин у законодавстві
|