Студопедия

Главная страница Случайная страница

КАТЕГОРИИ:

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника






Розділ 1






ЗМІСТ

ВСТУП ……………………………………………………………………………

РОЗДІЛ 1 ПОНЯТТЯ ТА ЕЛЕМЕНТИ СКЛАДУ ЗЛОЧИНУ У ВІТЧИЗНЯНІЙ ДОКТРИНІ …………………………………………………..

1.1. Поняття, види та функції складу злочину у вітчизняній доктрині……..……………………………..…………………………………

1.2 Об’єкт, об’єктивна сторона, суб’єкт і суб’єктивна сторона у вітчизняній доктрині………………………………………………………...

РОЗДІЛ 2 КВАЛІФІКАЦІЯ ЗЛОЧИНІВ У ЗАРУБІЖНІЙ ДОКТРИНІ

2.1. Особливості кваліфікації злочинів у зарубіжній доктрині..………….

Злочинне діяння за кримінальним законодавством зарубіжних держав………………………………………………………………………..

РОЗДІЛ 3 ВІДМІННІСТЬ КВАЛІФІКАЦІХ ЗЛОЧИНІВ У ВІТЧИЗНЯНІЙ ТА ЗАРУБІЖНІЙ ДОКТРИНАХ ……….…………...........

ВИСНОВКИ ……………………………………………………………………….

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ………………………..……..……..

 

 

ВСТУП

Актуальність теми курсової роботи. Кримінальне право як наукова дисципліна головним чином вивчає злочин і покарання. Саме злочин і покарання - це сторони всього кримінального права і законодавства. Ці дві кримінально-правові інституції визначають і утворюють зміст, характеристику, особливості, завдання та потребу кримінального законодавства, кримінально-правової охорони, кримінального правосуддя. Тому дуже велике значення має визначення поняття злочину та його складу.

Поняття злочину є центральним у будь-якій правовій системі. В Україні поняття злочину не лише має значне теоретичне обґрунтування, а й отримало своє законодавче закріплення.

Злочином є передбачене КК України суспільно небезпечне винне діяння (дія або бездіяльність), вчинене суб'єктом злочину.

Злочин, як реальний факт, не може служити підставою кримінальної відповідальності, оскільки містить у собі деякі ознаки, що не впливають на відповідальність.

Тому тільки сукупність вказаних у законі ознак, суттєвих для визначення суспільної небезпеки та характеру певного виду злочину, утворює склад злочину, факт встановлення якого і є підставою для кримінальної відповідальності та кваліфікації злочину за певною статтею КК.

Злочин, як і будь-яке інше правопорушення, є вчинком людини. Саме тому йому притаманні всі ті об'єктивні і суб'єктивні особливості, що характеризують поведінку людини: фізичні властивості - той чи інший рух або утримання від нього, використання фізичних, хімічних, біологічних та інших закономірностей навколишнього світу; психологічні властивості - прояв свідомості і волі, певна мотивація поведінки, її цілеспрямованість.

Але на відміну від інших вчинків людини злочин за своєю соціальною сутністю є посяганням на ті відносини, що склалися в суспільстві, відображають його найбільш важливі інтереси, внаслідок чого охороняються законом про кримінальну відповідальність. Злочин завжди суперечить основним потребам та інтересам суспільного розвитку. А оскільки саме об'єктивні закономірності розвитку суспільства, його потреби та інтереси виступають критерієм, мірилом цінності чи антицінності людської поведінки, відповідності чи невідповідності її цим потребам та інтересам, злочин завжди є антисоціальною поведінкою.

При цьому, оскільки інтереси і потреби суспільства постійно розвиваються, відповідно змінюється на певному етапі суспільного розвитку й оцінка поведінки людини як антисоціальної, злочинної. Тому поняття злочину не може бути незмінним: воно завжди повинно відповідати конкретному етапу розвитку суспільства, потребам та інтересам, притаманним саме цьому етапу. Це дозволяє зробити два висновки:

1) поняття злочину залежить від соціально-економічних відносин, що існують на певному етапі розвитку суспільства, і тому є історично мінливим;

2) визнання певної поведінки людини злочином (криміналізація діяння) чи виключення її з кола злочинних (декриміналізація діяння) є безперервним процесом оцінки відповідності чи невідповідності цієї поведінки суспільному розвитку.

Розробленість теми курсової роботи:

Стосовно складу злочину можна знайти багато літератури, до якої належать численні монографії, наукові статті, підручники та навчальні посібники багатьох сучасних криміналістів, серед яких відомі: Ю.В. Александров, В.А. Клименко, М.І. Бажанов, О.М. Омельчук, М.І. Мельник, В.О. Кузнєцов, Н.В. Чернишова, П.Л. Фріс, Ж.Ю. Половніков.

Мета курсової роботи - вивчення поняття складу злочину, його основних ознак у вітчизняній та зарубіжній доктринах, їх порівняння

Відповідно до мети курсової роботи, можна виділити такі основні завдання:

- розкрити сутність понять «правопорушення», «злочин», «склад злочину», «кваліфікація злочину»;

- охарактеризувати елементи складу злочину у вітчизняній та зарубіжній доктринах;

- проаналізувати відмінності поняття складу злочину у вітчизняній та зарубіжній доктринах;

- дослідити об'єкт злочину, об'єктивну сторону злочину, суб'єкт злочину та суб'єктивну сторону злочину у вітчизняній та зарубіжній доктринах;

- визначити основні стадії кваліфікації злочинів;

Об'єктом дослідження даної курсової роботи є злочин.

Предметом курсової роботи є дослідження поняття та ознак складу злочину у вітчизняній та зарубіжній доктринах.

РОЗДІЛ 1


Поделиться с друзьями:

mylektsii.su - Мои Лекции - 2015-2024 год. (0.008 сек.)Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав Пожаловаться на материал