Главная страница Случайная страница КАТЕГОРИИ: АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника |
ІІ.1. Система оплати праці службовців Сумської митниці
Оплата праці (заробітна плата) - це винагорода в грошовій або натуральній формі, яка повинна бути виплачена роботодавцем найманому працівникові за виконану ним роботу. Розмір цієї винагороди визначено трудовим договором між працівником і власником або уповноваженою ним особою. Організація заробітної плати визначається трьома елементами: тарифною системою, нормуванням праці і формами та системами оплати праці. Однак витрати підприємства, пов'язані з використанням найманої робочої сили, не обмежуються тільки виплатою заробітної плати працівникам, що перебувають у трудових відносинах з підприємством і включені до його облікового складу. З одного боку, підприємство для виконання певних робіт за потребою може залучати фізичних осіб (що не перебувають у трудових відносинах з підприємством і, відповідно, не включені до його облікового складу) й оплачувати їхню працю за договорами цивільно-правового характеру. З іншого боку, крім власне заробітної плати, працівникам можуть виплачувати різні види надбавок і доплат, премій, компенсацій тощо. Крім того, деякі види компенсаційних виплат, що фінансує держава або відповідні фонди, виплачують громадянам через підприємства, на яких вони працюють. У свою чергу, підприємство зобов'язане утримувати із заробітної плати працівників прибутковий податок і збори (внески) на пенсійне та всі види соціального страхування, а також деякі інші суми, встановлені законодавством або угодою між працівником і роботодавцем. Отже, між підприємством і його працівниками постійно здійснюються розрахунки, більшість з яких пов'язані з оплатою праці. Як і будь-які інші господарські операції, ці розрахунки повинні бути відображені в бухгалтерському обліку. Нарахування. У бухгалтерському обліку нарахування виплат, пов'язаних з оплатою праці, відображають за кредитом рахунку 66 «Розрахунки з оплати праці» і дебетом рахунків витрат. При цьому рахунок, що дебетують, залежить тільки від того, до якої категорії належить працівник і у зв'язку з чим призначено виплату. У таблиці за №1 наведено бухгалтерські записи з нарахування сум виплат різним категоріям працівників підприємства. Отже, для підприємства будь-які виплати, пов'язані з оплатою праці - це практично завжди витрати, але витрати різних категорій: витрати поточного періоду; витрати, що підлягають амортизації; витрати майбутніх періодів; витрати, відображені в обліку та звітності раніше. Утримання. Суми, які утримують із заробітної плати працівників, можна умовно об'єднати у три групи: податки, збори, обов'язкові платежі; інші суми, що утримують у випадках, установлених законодавством; суми, що утримують у випадках, передбачених угодою між працівником і підприємством. На сьогодні із заробітної плати працівників утримують суми: прибуткового податку; збору на державне пенсійне страхування; внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності; внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття. Усі ці суми визначають розрахунковим шляхом з огляду на базу, встановлену законодавством. Результати розрахунку фіксують у розрахунковій або розрахунково-платіжній відомості, які в цьому випадку виконують функцію первинних документів. Певні суми можуть утримуватися із заробітної плати працівника на користь підприємства або третіх осіб у випадках, установлених законодавством. Досить часто утримання із заробітної плати здійснюють за бажанням самого працівника для погашення його заборгованості перед підприємством (наприклад, за отриманою позичкою) або перед третіми особами (наприклад, для погашення суми товарного кредиту або для виконання зобов'язань перед страховими організаціями). Обов'язковим документом у цьому разі є заява працівника, складена в довільній формі. Деякі встановлені законодавством утримання (наприклад, ті самі аліменти) також можна здійснювати на підставі заяви працівника. Тарифна система, яка є основою організації оплати праці, включає в себе тарифну сітку, тарифну ставку і тарифно-кваліфікаційні довідники. Нормування праці включає два показники: норму виробітку і норму часу. Норма виробітку встановлює кількість одиниць продукції, яка повинна бути виготовлена за одиницю часу; норма часу - час, необхідний для виконання роботи в певних умовах. Існують 2 форми оплати праці - погодинна і відрядна. При погодинній заробіток залежить від кількості відпрацьованого часу і тарифної ставки (зарплата за одиницю часу); при відрядній - вд кількості виробденої продукції і розцінок (зарплата за одиницю продукції на неї. Застосовують 2 системи погодинної форми оплати праці - проста погодинна і погодинно-преміальна, при якій робітники крім основного заробітку отримують ще й премії. Відрядна форма оплати праці має такі системи: пряма відрядна, відрядно-преміальна, відрядно-прогресивна і акордна. В даний час широко поширена оплата праці по контракту, яка заключається в домовленості сторін і пов'язується з виконанням умов контракту. Нижче наведено розміри надбавок за вислугу років (схема II. 1), посадові оклади працівникам (схема ІІ.2), надбавки за персональні звання працівників митних служб.
Схема2.1 Розміри надбавки за вислугу років посадовим особам митної служби Вислуга років Розмір надбавки до посадового окладу з урахуванням надбавки за спеціальне звання, %
від 1 до 2 років 5 2-5 10 5-10 20 10-15 25 15-20 30 20-25 35 25 і більше 40
Схема2.2 Посадових окладів керівних працівників і спеціалістів органів Держмитслужби
Надбавки за спеціальні звання диференціюють відповідно присвоєних працівника митної служби України, спеціальних звань, які присвоюються відповідно до зайнятих посад і стажу роботи
Звання: 1. Дійсний державний радник митної служби 160 грн 2. Державний радник митної служби 1 рангу 150 грн 3. Державний радник митної служби 2 рангу 145 грн 4. Державний радник митної служби3 рангу 140 грн 5. Радник митної служби 1 рангу 135 грн 6. Радник митної служби 2 рангу 130 грн 7. Радник митної служби 3 рангу 125 грн 8. Інспектор митної служби 1рангу 120 грн 9. Інспектор митної служби 2 рангу 115 грн 10. Інспектор митної служби 3 рангу 110 грн 11. Інспектор митної служби 4 рангу 105 грн 12. Інспектор митної служби 65 грн 13. Молодший інспектор митної служби 60 грн 14. Курсант ---------- Звання: 1. Дійсний державний радник митної служби звання присвоюється Президентом 2. Державний радник митної служби 12 3 рангу присвоюється звання 3. Радник митної служби 12 3 рангу, Інспектор митної служби 1 2 3 4 рангу, Інспектор митної служби, Молодший інспектор митної служби звання присвоюється керівником ДМСУ. 4. Курсант присвоюється звання ректором. Тривалість чергової відпустки визначається в залежності від вислуги років в системі ДМСУ: Менше 10 років - 30 робочих днів 10-15 років - 35 робочих днів 15-20 років - 40 робочих днів Більше 20 років - 45 робочих днів Організаційну структуру митного органу, порядок організації його роботи та штатну чисельність затверджує Голова Держмитслужби.
|