Главная страница Случайная страница КАТЕГОРИИ: АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника |
Кисень рідкий і газоподібний
(вміст парів води в газоподібному кисні не більше 0, 07 г/м3).
Технічний кисень 3-го сорту поставляють тільки газоподібним. Чистота кисню має велике значення, особливо для кисневого різання. Зниження чистоти кисню погіршує зварювання і підвищує його витрати. При дотику стиснутого кисню з маслами, жирами проходить окиснення їх з великою швидкістю, що призводить до самозагоряння або вибуху. Тому треба уникати забруднень кисневих балонів маслами. Ацетилен при згорянні дає найбільшу температуру полум’я (3050-31500С). Технічний ацетилен (С2Н2) - газ без кольору з різким неприємним запахом, в 1, 1 рази легший за повітря, розчиняється в рідинах. Ацетилен вибухонебезпечний: під тиском 0, 15-0, 20 МПа вибухає від електричної іскри або вогню і при швидкому нагріванні вище 2000С, а при температурі вище 530 0С проходить вибухове розкладання ацетилену. Ацетилено-киснева суміш здатна вибухати при наявності в ній 2, 8-93% ацетилену. Тому зварювальникам необхідно дотримуватися обов’язкових правил експлуатації газового обладнання. Самозагоряння суміші ацетилену і кисню, що виходять з пальника, проходить при 4280С. Одержують ацетилен трьома способами: 1) розкладанням карбіду кальцію (СаС2) водою; 2) термоокиснювальним піролізом (розкладанням) нагрітого природного газу в суміші з киснем; 3) розкладанням рідких вуглеводнів (нафти, гасу) електричною дугою. Технічний карбід, з якого одержують для зварювання ацетилен, має шкідливі домішки. Вони переходять в ацетилен у вигляді сірководню, аміаку, фосфористого і кремнистого водню і погіршують якість зварювання. Тому їх треба видаляти промиванням водою або хімічним очищенням. Пропан-бутан – це суміш пропану з бутаном (5-30%), яку називають технічним пропаном. Одержують його при добуванні природних газів і при переробці нафти. Температура полум’я 24000С, тому його використовують для зварювання сталі товщиною до 3 мм. Доцільно використовувати для різання, теплового випрямляння, очищення металу. Для зварювання пропан-бутан поставляють в зрідженому стані. Перехід з рідкого стану в газоподібний проходить самовільно у верхній частині балону через меншу питому вагу газу. Він важчий за повітря і має неприємний специфічний запах. Природний газ складається з метану (77-98%) і невеликої кількості бутану, пропану і ін. Він не має запаху, для виявлення його витікання добавляють спеціальні різкопахучі речовини. Температура полум’я 2100-22000С. Використовують обмежено, в основному для різання. Для утворення газового полум’я використовують і інші гази: водень, коксовий, нафтовий, сланцевий, піролізний. Горючі рідини менш дефіцитні, але потребують спеціальної тари. При зварюванні і різанні шляхом нагрівання наконечника пальника або різака горюча рідина перетворюється в пару. Температура полум’я: гасо-кисневого – 2400-24500С; бензино-кисневого – 2500-26000С. Використовуються в основному для різання і поверхневої обробки металів. При роботі на тракторному гасі апаратура забивається смолою. Забороняється використовувати етилований бензин через його токсичність.
|