Б. Дефіцит VІІІ фактору згортання крові

В. Структурна неповноцінність судин

Г. Дефект синтезу колагену

Д. Підвищена схильність до кровотеч

191. Морфологічний субстрат васкулітів:

А. Запалення судинної стінки

Б. Атеросклеротична бляшка судини

В. Неповноцінність сполучної тканини

Г. Гострий тромбоз судин

Д. Тромбоемболія дрібних судин

192. Для геморагічного васкуліту характерні зміни загального аналізу крові:

А. Тромбоцитопенія

Б. Тромбоцитоз

В. Підвищення ШОЕ

Г. Лейкопенія

Д. Підвищення АСЛ-О

193. Процес, який відбувається в імунній системі організму після первинного контакту з алергеном, називають:

А. Алергічна реакція.

Б. Аутоалергічна реакція.

В. Анафілактоїдна реакція.

Г. Сенсибілізація.

Д. Анафілаксія цитотропна.

194. Дані імунограми: зниження кількості Т-лімфоцитів, співвідношення Т-хелпери/Т-супресори > 3, збільшення ЦІК, «+» тест гіперчутливості сповільненої дії з тканевими актигенами, зниження фагоцитарної активності лейкоцитів свідчать про наявність:

А. Ознак алергії.

Б. Зниження неспецифічної резистентності.

В. Нормального імунного статуса.

Г. Імунорегуляторних порушень.

Д. Ознак аутоалергії.

195. Яка група антибіотиків є найбільш частою причиною анафілактичного шоку:

А. Цефалоспарини.

Б. Макроліди.

В. Аміноглікозиди.

Г. Пеніциліни.

Д. Тетрацикліни.

196. Ефекторними клітинами у хворих з анафілактичним шоком являються:

А. Базофіли.

Б. Еозинофіли.

В. Нейтрофіли.

Г. Лімфоцити.

Д. Моноцити.

197. Яка з ланок імунної системи відповідає за секрецію лімфокінов:

А. Т-лімфоцити.

Б. Лейкоцити.

В. В-лімфоцити.

Г. Макрофаги.

Д. Базофіли.

198. Для лікування кропив’янки використовують:

А. Мінералокортикоїди.

Б. α -адреноблокатори.

В. β -адреноблокатори.

Г. Н₁ – гістаміноблокатори.

Д. Блокатори протонової помпи.

199. Для лікування алергійного набряку Квінке використовують:

А. Мінералокортикоїди.

Б. Глюкокортикоїди.

В. Свіжозаморожену плазму в/в крапельно.

Г. α -адреноблокатори.

Д. Транексамову кислоту

200. Який імунний механізм лежить в основі алергійного набряку Квінке та алергійної кропив’янки:

А. Утворення ЦІК з наступним відкладанням їх на поверхні ендотеліоцитів.

Б. Пряма активація тучих клітин лібераторами гістаміну.

В. Взаємодія алергена з сенсибілізованими Т-лімфоцитами на поверхні клітин різних органів.

Г. Взаємодія антигена з IgE та IgM на поверхні різних клітин крові.

Д. Взаємодія антигена з IgE та IgM на поверхні тучних клітин та базофілів.

201. У розвитку алергійної кропив’янки провідну патогенетичну роль відіграють:

А. Фактор, блокуючий бластоутворення та мітози.

Б. Фактор хемотаксису, фактор лімфлізису.