Крохмальні зерна

Запаснi поживнi речовини рослин – жири, білки, вуглеводи – потрiбнi рослині i використовуються нею на різних етапах розвитку.

Жири у вигляді краплин олії відкладаються в органелах клітини – сферосомах. Особливо насичені жирами насіння i плоди таких рослин, як соняшник, рицина, маслина, ліщина, гірчиця.

Запасні білки – протеїни відкладаються в клітинному соці. При висиханні вакуолей утворюються алейроновi зерна. Насіння бобових і злакових рослин є багатим на білки.

Вуглеводи є найбільш поширеними запасними речовинами рослин. Вуглеводи, що розчинені у воді – глюкоза, фруктоза, сахароза, інулін, накопичуються в клітинному соці. На ці речовини збагачені плоди яблуні, груші, винограду, коренеплоди моркви та буряку, клубні жоржини i земляної груші. Вуглевод – крохмаль не розчиняється у воді, а у вигляді крохмальних зерен відкладається у пластидах – лейкопластах. На нього багаті резервні органи рослин: насіння (злакові, бобові), бульби (картопля), цибулі (тюльпан, гіацинт), коріння (ірис, конвалія).

Рис. 28 – Типи крохмальних зерен: 1 – з бульби картоплини (а – прості, б – напівскладні, в – складні); 2 – із зерна пшениці (прості); 3 – із зерна кукурудзи (прості); 4 – із зерна вівса (складна)

Крохмальні зерна мають різноманітну форму i розмір. Залежно від кількості центрів утворення крохмалю i характеру складності розрізняють прості та складні крохмальні зерна. Проміжними є напівскладнi зерна, що з'являються спочатку як складні, а потім покриваються спільною оболонкою. Для кожної рослини є характерними форма, розмір і структура крохмальних зерен. Ці відмінні ознаки широко використовують для мікроскопічного аналізу складу борошна (рис. 28).