Методичні рекомендації до вивчення теми 6

Матеріал даної теми пов’язаний із темою «Грошовий ринок», де вперше йшла мова про валютний ринок як частину монетарного ринку. Крім того, валютна система пов’язана із грошовою системою через спільні елементи, а на світовому рівні вони пройшли одні еволюційні етапи: золотомонетний, золото зливковий та золотодевізний стандарт.

Вивчення даної теми слід розпочати із з’ясування таких питань: що таке валюта у широкому та вузькому розумінні, які розрізняють види валют за їх емітентами.

Так як валюта та інші валютні цінності є інструментами, що обертаються на валютному ринку, надалі логічно розглянути структуру та механізм функціонування останнього. При цьому важливо врахувати, що валютний ринок має два рівні – національний та міжнародний, які пов’язані між собою, але мають свої особливості в організації та функціонуванні.

Функціональне призначення валютного ринку полягає у своєчасному здійсненні міжнародних розрахунків, страхуванні валютних ризиків, переміщенні валютного капіталу між державами. Для розуміння як саме реалізуються ці функції потрібно розібратися з їх важливим інструментом - встановленням співвідношення між валютами різних країн, що називається валютним курсом.

Розглядаючи види валютних курсів, необхідно знаходити їх приклади в реальному економічному житті. Це дозволить студенту формувати прикладну базу знань.

Цікавим для вивчення є механізм встановлення валютних курсів. Мова йде про пряме котирування, яке застосовується в Україні, та непряме котирування, як наприклад, в Англії.

Розуміння технічного підходу до формування валютного курсу потребує розширення шляхом визначення макроекономічних факторів, під впливом яких встановлюється те чи інше співвідношення між валютами. Зокрема, до них належать: приплив іноземного капіталу, зростання ВВП, зміна попиту на гроші, наявність та динаміка дефіциту бюджету або його профіцит, темпи інфляції, динаміка реальних процентних ставок по депозитам, тощо. Крім того, що перелік наведених факторів слід продовжити, потрібно обґрунтувати їх вплив на валютний курс.

Наступним питанням для вивчення є методи за допомогою яких може регулюватися дія об’єктивних факторів на валютний курс. До них відносяться: девальвація та ревальвація, валютна інтервенція, валютні обмеження, облікова ставка центрального банку, регулювання експортно-імпортних операцій. Розгляд сутності цих та інших методів регулювання валютного курсу необхідно супроводжувати висновками щодо економічних наслідків їх застосування.

Валютний курс використовують при здійсненні валютних операцій. У зв’язку з цим, доцільно ознайомитися із особливостями проведення валютних операцій двох типів:

1). Касові операції - це біржові або позабіржові угоди про продаж валюти, які передбачають її поставку й оплату: ТOD – сьогодні на сьогодні; TOM – на наступний день після укладення угоди; «Спот» - на другий день після укладення угоди.

2). Строкові операції, які здійснюються, як правило, з метою хеджування (страхування) валютних ризиків та спекуляцій з валютою. До них належать: «Форвард», «Ф’ючерс», «Своп», валютний опціон.

При здійсненні валютних операцій обов’язково враховується конвертованість валют. Це одне із ключових понять даної теми, яке означає здатність валюти до обміну на інші валюти. Залежно від економічних умов та законодавства держав розрізняють вільно, частково конвертовану та неконвертовану валюту.

Для вірного розмежування видів конвертованості валют необхідно розглянути їх приклади, користуючись Класифікатором іноземних валют (затверджений постановою Правління Національного банку України від 04.02.1998 №34), а також вказати на умови вільної конвертованості:

- високорозвинена грошова і банківська системи;

- чітко налагоджений ринковий механізм;

- нагромадження певних золотовалютних резервів;

- свобода експортно-імпортних відносин.

- прийняття державою зобов’язань статті 8 Статуту Міжнародного валютного фонду щодо заборони: обмежень на проведення поточних операцій за валютними платежами та переказами; застосування множинності валютних курсів без згоди на це Міжнародного валютного фонду; укладання дискримінаційних валютних угод.

Після вивчення матеріалу студент повинен зорієнтуватися: до якої групи за рівнем конвертованості відноситься українська гривня.

Конвертованість валют забезпечує здійснення міжнародних валютних відносин, які упорядковуються валютною системою. Цим обумовлюється логічний перехід до вивчення сутності видів валютних систем залежно від складу країн-учасниць - національні, регіональні та світова. Важливо виділити елементи кожного виду валютної системи та навести приклади.

Більш детальну увагу слід зосередити на вивченні еволюції світової валютної системи. Для побудови системних знань необхідно змістовно розглянути такі етапи розвитку світової валютної системи:

Першою в історії світовою валютною системою була система, що спиралася на єдині правила обігу золотого грошового товару, відома під назвою система золотого стандарту. Тут слід пригадати вже відомі з теми «Грошові системи» форми золотого стандарту та доповнити їх подальший розвиток:

- система золотомонетного стандарту, яка була оформлена міждержавною угодою на конференції у Парижі в 1867 р.

- золотозливковий стандарт як перехідна форма золотого стандарту.

- золотодевізний або золотовалютний стандарт, ухвалений на міжнародній конференції в Генуї у 1922.

- система золотодоларового стандарту, що була прийнята на спеціальній валютно-фінансовій конференції, що відбулася в Бреттон-Вудсі (США) в 1944 р.

- четверта світова валютна система, що функціонує і нині, була оформлена на Ямайській валютній конференції держав-учасниць Міжнародного валютного фонду у 1976 р. (м. Кінгстон, Ямайка).

При вивченні еволюції світової валютної системи необхідно виділяти основні характеристики, переваги та протиріччя кожного з етапів. Це дозволить сформувати цілісну картину розвитку світової валютної системи та з’ясувати сучасні тенденції її розвитку.

Для того, щоб усвідомити прикладний характер теоретичних знань, набутих з даної теми, потрібно розглянути платіжний баланс держави. Саме на його основі формується узагальнена оцінка економічного стану країни та ефективності її міжнародних зв’язків. Усвідомлення функціональної ролі платіжного балансу як макроекономічної моделі, яка систематично враховує економічні операції, проведені між національною економікою та економіками інших країн світу, міжнародними організаціями, дозволить сформувати вірне розуміння його сутності.

Структуру платіжного балансу та зміст його статей доцільно розглядати на прикладі України. Інформацію щодо методології його складання та складені форми за останні звітні періоди можна знайти на сайті Національного банку України (www.bank.gov.ua).