Методики для самостійного проходження

Семінар 3

Тема 1./8 Специфіка та структура спілкування як соціально-психолопчного процессу

Питання для обговорення

1. Основні структурні компоненти спілкування.

2. Помилки першого сприйняття та шляхи їх подолання.

3. Соціально-психологічні механізми та ефектиспіл­кування.

Практичні завдання (5 виконуються письмово на вибір, оцінювання - 1 бал за 1 вірну відповідь)

Завдання 1. Спробуйте розв'язати такі психологічні задачі.

• Дванадцять бурлак мовчки тягнуть баржу. Спілку­вання це чи ні? Якщо так, то до якого різновиду його можна віднести?

•Мати колише місячне немовля. Спілкування це чи ні?

• Глядач дивиться по телевізору балетний спектакль. Спілкування це чи ні? Якщо так, то в чому в цій ситуації полягае обмін інформацією?

• Лектор читає лекцію в режимі монологу, аудиторія при цьому не ставить питань, не подає жодної репліки, не записує, але слухає, а чи чує, чи розуміє — сказати важко. Чи можна це вважати спілкуванням між лектором і аудиторією?

Завдання 2. У літературі розрізняють пряме і непряме спілкування, безпосереднє и опосередковане (через письмові чи технічні засоби), міжособистісне та масове. Поверніться до задач (завдання № 1) і спробуйте відповісти: чи можна вважати задачу № 3 такою, що описує опосередко­ване спілкування? Якщо так, то де в цьому випадку обмін інформацією?

А до якого виду можна віднести дії бурлаків: до непря­мого спілкування через відчуття руху баржі чи обміну ви­дами діяльності в безпосередньому спілкуванні?

Завдання 3. До функцій спілкування дослідники найчастіше відносять такі:

1) об'єднувальна; 2) формуюча; 3) підтверджувальна; 4) міжособистісна (організація та підтримання взаємин між індивідами); 5) внутршньоособистісна (діалог із са­мим собою).

Наведіть приклади, до чого може призвести невиконання цих функцій. Приклад недотримання об'єднувальної функції — біблійна легенда про невдале будівництво Вавилонської вежі (Вавилонське стовпотворіння) тощо.

Завдання 4. Психологія націй (етносів, народностей) — наявна в реальності система почуттів, настроїв, думок, традицій, звичаїв, сподівань тощо, які відрізняють одну націю чи народність від іншої, а також особливості її мови та культури, господарського та побутового укладу.

Для чого, з якою метою у практичній діяльності людини необхідне вивчення, знання й урахування національної психології? Чи потрібне спеціальне вивчення психології корінної нації керівником (вихователем, організатором, менеджером, психологом тощо) — представником цієї ж нації (наприклад, українцю, що працює з українцями, вивчати українську національну психологію)? Чи може нормальне (ефективне) спілкування у такому випадку відбуватися " автоматично"?

Завдання 5. Згадайте історію життя та злочинів героя роману Патріка Зюскінда " Парфумер" та спробуйте відповісти на такі питання, аргументуючи свої відповіді:

1. Що, на Вашу думку, в цій історії є художньою вигадкою письменника, а що може бути пояснене з погляду сучасної науки, в тому числі — психологією?

2. Дія якого з ефектів міжособистісного сприйняття описана в романі?

3. Які події з життя героя, на Вашу думку, визначили специфічні риси його особистості та поведінки?

4. За яких характеристик макро- та мікросередовища соціалізації Жана-Батиста Гренуя риси його особистості могли б бути принципово іншими?

Методики для самостійного проходження

Методика №1: „Оцінка та самооцінка емпатії як індивідуально-психологічної риси особистості”

Як Вам відомо з лекційного матеріалу, емпатія є специфічним засобом розуміння емоційного стану іншої людини, що виявляється у формах співпереживання та співчуття. Це суттєво полегшує процес спілкування. Питальник для оцінки якостей емпатії вперше був запропонований А. Меграбяном та Н. Епштейном. Питальник містить 25 тверджень, з якими піддослідний повинен погодитися (різною мірою) чи які він повинен заперечити. Питання (російськомовний варіант).

1. Меня огорчает, когда я вижу, что незнакомый чело­век чувствует себя среди других людей одиноко.

2. Мне неприятно, когда люди не умеют сдерживаться и открыто проявляют свои чувства.

3. Когда кто-то рядом со мной нервничает, я тоже на­чинаю нервничать.

4. Я считаю, что плакать от счастья глупо.

5. Я близко к сердцу принимаю проблемы своих друзей.

6. Иногда песни о любви пробуждают во мне много чувств.

7. Я бы сильно волновался (волновалась), если бы дол­жен был (должна была) сообщить человеку неприятное для него известие.

8. На мое настроение сильно влияют окружающие люди.

9. Мне хотелось бы получить профессию, связанную с общением с людьми.

10. Мне очень нравится наблюдать, как люди принима­ют подарки.

11. Когда я вижу плачущего человека, то и сам (сама) расстраиваюсь.

12. Слушая некоторые песни, я порой чувствую себя счастливым (счастливой).

13. Когда я читаю книгу (роман, повесть и т. п.), то так переживаю, как будто все, о чем читаю, происходит на са­мом деле.

14. Когда я вижу, что с кем-то плохо обращаются, то всегда сержусь.

15. Я могу оставаться спокойным (спокойной), даж если все вокруг волнуются.

16. Мне неприятно, когда люди, смотря кино, вздыхают и плачут.

17. Когда я принимаю решение, отношение других людей к нему, как правило, роли не играет.

18. Я теряю душевное спокойствие, если окружающие чем-то угнетены.

19. Я переживаю, если вижу людей, легко расстраивающихся из-за пустяков.

20. Я очень расстраиваюсь, когда вижу страдания животных.

21. Глупо переживать по поводу того, что происходит в кино или о чем читаешь в книге.

22. Я очень расстраиваюсь, когда вижу беспомощнь

старых людей.

23. Я очень переживаю, когда смотрю фильм.

24. Я могу остаться равнодушным (равнодушной) к любому волнению вокруг.

25. Маленькие дети плачут без причины.

Обробка результатів проводиться відповідно до ключа, отримані бали підсумовуються, загальний бал порівнюється з даними, наведеними в таблиці перерахунку " сирих балів у стандартні оцінки шкали стенів. Зверніть увагу на наявність окремих шкал для представників різної статі

Таблиця 1. Ключ до тесту А. Меграбяна та Н.Епштейна