Главная страница Случайная страница КАТЕГОРИИ: АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника |
Визначення та види опціонів та свопів.
Опціон – один із видів строкових угод, які можуть укладатися як на біржовому, так і на позабіржовому ринках. Залежно від прав, що надаються власнику (покупцю) опціону, останні поділяються на опціони PUT – “на продаж” CALL – “на купівлю” Опціон PUT “на продаж”– дає власнику (покупцю) опціону право на продаж через визначений час за насамперед обумовленою ціною певного виду фінансового чи іншого активу. Продавець опціону PUT зобов’язаний купити такий актив у покупця опціону. Опціон CALL “ на купівлю” – дає власнику право на купівлю через визначений час наперед обумовленою ціною певного активу, який йому зобов’язаний продати продавець опціону. Опціон на відміну від ф’ючерсної чи форвардної угоди є угодою “несиметричною”. В той час коли ф’ючерси та форворди є обов’язковими для виконання обома учасниками, опціон дає власнику право виконати чи не виконати угоду, а для продавця є обов’язковим для виконання. Опціон виконується коли ситуація на ринку сприятлива для покупця опціону і несприятлива для продавця. Як і на ринку ф’ючерсів, на ринку опціонів проводять операції дві основні категорії учасників: хеджери та спекулянти. Фінансові посередники (спекулянти), як правило, не займаються купівлею-продажем окремих опціонів, а реалізують опціонні стратегії, які полягають у формуванні портфеля опціонів з різноманітними характеристиками. Опціонні угоди укладаються як на біржовому так і на позабіржовому ринках. Біржовий опціонний контракт – це дериватив, згідно з яким на біржовому ринку одна сторона контракту (покупець опціону) має право, але не зобов’язання, купити (у разі CALL – опціону) чи продати (у разі PUT – опціону) фіксовану кількість відповідних базових активів. Друга сторона контракту (продавець опціону) зобов’язується продати чи купити фіксовану кількість відповідних базових активів за ціною виконання, якщо покупець виявить бажання реалізувати своє право на купівлю-продаж базового активу. У біржовій торгівлі опціонами велику роль відіграють клірингові палати, які виконують такі функції: Ø Гарантують виконання сторонами зобов’язань за контрактом; Ø Забезпечують виконання контракту через проведення офсетної (зворотньої) угоди з виплатою різниці між ціною продажу та ціоною купівлі опціону без поставки реального активу; Ø Здійснюють облік всіх укладених угод; Ø Проводять експертизу документів, що надходять, реєструють угоди; Ø Після реєстрації угоди стають гарантом виконання умов угоди; На позабіржовому ринку велике значення мають брокерські контори, які виступають посередниками при укладанні опціонних угод. Основні відмінності опціонів, що перебувають в обігу на біржовому та позабіржовому ринку, полягають у наступному: § Біржові опціони мають стандартизовані страйкові ціни та дати виконання; § При торгівлі опціонами на біржі, як і при торгівлі ф’ючерсами, значну роль грають клірингові палати; § Витрати по проведенню операцій на біржовому ринку значно менші від витрат на введення операцій поза біржею; § Опціони, як і інші цінні папери, що перебувають у обігу на біржі, більш ліквідні, ніж позабіржові; § Вторинний ринок позабржових опціонних контрактів досить обмежаний;
Характеристика свопів: Угодами своп – називають угоди між двома учасниками ринку про обмін у майбутньому платежами відповідно до умов угоди. Фактично своп полягає в зміні грошового потоку з одними характеристиками на грошовий поток з іншими. Угоди своп укладаються на період від кількох років до десятків років з метою усунення валютного або процентного ризику, а також у цілях арбітражу. Часто в угодах своп беруть участь фінансові посередники – комерційні банки. Вони виступають гарантами виконання умов угоди, приймаючи на себе ризики несплати та валютні ризики. В цьому випадку вони стають 3 стороною й отримають винагороду. Існують різні види свопів. Стандартний своп, укладений між двома партнерами, який не містить ніяких додаткових умов, називають простим. Своп, укладений між двома партнерами, передбачувана сума якого рівномірно зменшується з наближенням терміну закінчення угоди, називають амортизуючим. Своп, передбачувана сума якого рівномірно збільшується, називається нарастаючим свопом. Своп, в якому беруть участь кілька сторін і, як правило, кілька валют, є складним, а який змінює тип процентної ставки пасиву – пасивним. Своп, укладений сьогодні, але який почнеться через певний проміжок часу, називають форвардним. Опціон на своп отримав назву свопціон. Основну роль на ринку свопів відіграють процентні та валютні свопи.
Питання для самоконтролю: 1. Дайте характеристику строковим угодам; 2. Визначте функції строкових угод; 3. Дайте характеристику форвардам; 4. Дайте характеристику ф’ючерсам; 5. Дайте характеристику опціонам; 6. Дайте характеристику свопам.
|