Розділ 2 Аналіз внутрішнього середовища організації

Другий розділ курсової роботи повинен мати аналітико-дослідницький характер і складається з дослідження та аналізу внутрішнього середовища підприємства, що є сукупністю всіх внутрішніх перемінних підприємства. Внутрішнє середовище постійно та безпосередньо впливає на функціонування підприємства і складає систему ситуаційних факторів у середині підприємства.

Внутрішнє середовище має декілька зрізів, кожний із який включає набір ключових процесів і елементів організації. Їх стан у сукупності визначає той потенціал і ті можливості, якими володіє підприємство.

Методика аналізу внутрішнього середовища підприємства передбачає таку послідовність:

1 Структура підприємства.

2 Задачі.

3 Технології.

4 Кадровий склад підприємства.

5 Імідж організації.

6 Цілі підприємства.

Структура підприємства, задачі

Аналіз структури управління підприємством рекомендується проводити на основі вивчення основних регламентуючих документів підприємства: Статуту підприємства, штатного розкладу, положень про функціональні підрозділи, посадових обов'язків спеціалістів, а також спостереження за змістом діяльності спеціалістів і керівників.

Аналізуючи структуру управління, рекомендується виявити рівні ієрархії управління, вид організаційної структури управління й оцінити її позитивні та негативні сторони, визначити методи та порядок прийняття рішень, оцінити систему комунікацій, стиль управління. Рекомендується скласти блок-схему апарату управління з вказівкою взаємозв'язків між його складовими та представити це на рисунку. Також у роботі зазначається тип організаційної структури управління: лінійна, функціональна, лінійно-функціональна, лінійно-штабна.

Проаналізувати розподіл функціональних обов'язків і відповідності фактично виконуваних видів управлінської роботи діючим на підприємстві регламентам. На основі аналізу необхідно визначити, чи усі необхідні види робіт розподілені між функціональними підрозділами, чи немає дублювання в їх діяльності та розрахувати у кожному підрозділі коефіцієнт повноти охоплення функцій:

K_пo⁼R_ф/R_н, (2.1)

де K_по – коефіцієнт повноти охоплення функцій,

R_ф– перелік фактично виконаних робіт,

R_н– перелік робіт, що регламентуються.

У процесі аналізу комунікаційних процесів рекомендується оцінити налагодженість вертикальних і горизонтальних комунікацій, інформованість

співробітників підприємства щодо процесів, які відбуваються в системі управління, ступінь використання сучасних засобів комунікації (високий, задовільний, низький ступінь) і зробити висновки про відповідність системи комунікацій запропонованим вимогам.

У висновку необхідно відзначити позитивні та негативні сторони існуючої системи організації управління.

Технології

Дослідження і розробка (Наукові дослідження та дослідно-конструкторські розробки, далі – НДДКР). Науково-дослідна діяльність підприємств може здійснюватися як спеціалістами підприємства, так і спеціалістами із НДІ, вузів, спеціалізованих консалтингових фірм на договірній основі.

У процесі вивчення діяльності підприємства в галузі НДДКР рекомендується охарактеризувати:

– основні види та методи проведення маркетингових досліджень;

– види та цілі досліджень у різноманітних сферах діяльності підприємства;

– розмір затрат на науково-дослідні та проектні роботи;

– застосовувані методи економічного аналізу та прогнозування;

–співробітництво з НДІ, вузами, консалтинговими фірмами та іншими організаціями в галузі НДДКР;

– сфери нововведень на підприємстві (товар, технології, методи управління, організаційна структура та ін.);

– інноваційні можливості підприємства.

За результатами аналізу необхідно дати оцінку ступеня активності підприємства (висока, середня, низька) в галузі НДДКР.

Дослідження технологій торгових підприємств пов'язано, насамперед, із вивченням організації торговельно-технологічних процесів і станом матеріально-технічної бази підприємства.

У зв'язку з цим рекомендується вивчити склад роздрібної торгової мережі (табл. 2.1).

Характеризуючи місце розташування торгової мережі, необхідно вказати розташування стосовно основних магістралей міста, місця інтенсивних купівельних потоків. При цьому торгову мережу слід поділити за категоріями на магазини загальноміського призначення і магазини, розміщені в житловій забудові.

Таблиця 2.1 – Характеристика роздрібної торгової мережі підприємства

Характеристика складської мережі може бути дана за допомогою табл. 2.2. Далі слід охарактеризувати використовуване торгово-технологічне устаткування, оцінити ступінь його відповідності кращим зразкам і проаналізувати систему організації технічного ремонту.

За результатами аналізу необхідно зробити висновок про рівень організації технології основних торговельно-оперативних процесів на складах і в магазинах (високий, середній, низький).

Таблиця 2.2 – Характеристика складського господарства підприємства

Аналіз кадрового складу підприємства

Персонал підприємства. При оцінці персоналу підприємства студенту необхідно проаналізувати динаміку чисельності та склад персоналу, рівень професійної підготовки та якість розстановки кадрів. Для цього рекомендується скористатися табл. 2.3 – 2.6.

Важливим показником кадрового потенціалу підприємства є стабільність трудового колективу, яка характеризується показниками руху кадрів на підприємстві (табл. 2.3).

Таблиця 2.3 – Характеристика руху кадрів

На основі аналізу даних табл. 2.3 необхідно зробити висновок про ступінь плинності кадрів (висока, середня, низька) і у разі необхідності провести дослідження причин цих плинностей за табл.2.4.

10
Таблиця 2.4 – Кадровий склад підприємства

На основі аналізу даних табл. 2.4 необхідно зробити висновок про доцільність фактичної чисельності адміністративно-управлінського персоналу підприємства. (табл.2.5).

Таблиця 2.5 – Характеристика персоналу за освітою та віком

Студенту слід розрахувати частку працівників підприємства, які мають вищу, середню спеціальну, загальну середню освіту і зробити висновок про рівень їх професійної підготовки.

На основі даних табл. 2.6 може бути розрахований середній вік працівників підприємства і виявлена тенденція зміни кваліфікації в кожній віковій групі.

Таблиця 2.6 – Показники для визначення якості розстановки кадрів на посадах

Продовження табл. 2.6

У результаті аналізу даних таблиць 2.3 – 2.6 рекомендується зробити висновок про якість розстановки кадрів і необхідності підвищення кваліфікації персоналу підприємства. Аналізуючи персонал підприємства, рекомендується виявити ступінь мотивації діяльності. Для цього необхідно вивчити систему оплати праці, інші форми матеріальної та нематеріальної мотивації, що застосовуються на підприємстві. Рекомендується виявити розмір середньої заробітної плати та її динаміку і зіставити з динамікою продуктивності праці. У результаті аналізу зазначених параметрів слід виявити ступінь (висока, середня, низька) вмотивованості діяльності персоналу.

Організаційна культура та імідж

Оцінка іміджу підприємства здійснюється за допомогою експертних оцінок. Загальна оцінка іміджу підприємства – це сукупність оцінок діяльності підприємства: з боку конкурентів – діловий рейтинг, з боку споживачів і громадськості – споживчий рейтинг, з боку самих працівників і власників підприємства – престижний рейтинг і з боку закордонних фірм-партнерів – міжнародний рейтинг.

Споживчий рейтинг ґрунтується на результатах аналізу ставлення споживачів і громадськості до підприємства. Престижний рейтинг ґрунтується на результатах аналізу публікацій у засобах масової інформації, в яких представлено підприємство, а також на основі суджень працівників відносно досягнень підприємством своїх цілей, послідовності підприємства у своїй діяльності та його репутації порівняно з іншими суб'єктами господарювання в даній галузі. При цьому необхідно проаналізувати, як побудована система кар'єри в підприємстві та які критерії використовуються для просування працівників, провести спостереження за тим, як співробітники працюють на своїх робочих місцях, як контактують один з одним, чому саме віддають перевагу в бесідах. Оцінка міжнародного рейтингу здійснюється в тому випадку, якщо підприємство функціонує на зовнішньому ринку.

Організаційна культура відображає норми поведінки, ділову етику, стиль управління, філософію управління. Під час аналізу організаційної культури

необхідно оцінити ступінь розробленості управлінської філософії на підприємстві, ставлення співробітників до історії розвитку, традицій, що склалися на підприємстві, стиль ділового спілкування, рівня культури управління, а також виявити наявність розроблених стандартів поведінки та формальних правил і процедур менеджменту. На основі проведеного аналізу виявляється ступінь розвиненості організаційної культури (висока, середня, низька) і визначається імідж підприємства (високий, середній, низький).

Економічна характеристика підприємства, цілі підприємства

Для економічної характеристики підприємства студенту необхідно зібрати і систематизувати інформацію про основні результати діяльності за період, що аналізується. Оцінити її з погляду достовірності і порівнюваності, провести аналіз основних показників діяльності та побудувати аналітичну таблицю (табл.2.7). На основі даних таблиці необхідно сформулювати висновки і визначити причини, що обумовили їх зміну.

Динаміку основних показників діяльності (товарообіг, прибуток, витрати обігу) доцільно подати у вигляді стовпчикових діаграм. Темпи зміни цих показників доцільно подати на графіку за два роки щоквартально.

Для виконання даного етапу студенту необхідно вивчити баланс підприємства (форма №1), звіт про фінансові результати та їх використання (форма №2), звіт про фінансово-майнове положення (форма №3), звіт про працю (форма №1 – ПВ).

Таблиця 2.7 – Динаміка основних показників економічної діяльності підприємства

Продовження табл. 2.7

*Фінансові ресурси вкладені в активи підприємства

Для розрахунку показників внутрішньої ефективності стратегії студенту треба використовувати систему показників, представлену в таблиці 2.8.

Наведені показники необхідно аналізувати в динаміці. При цьому тенденції показників ресурсовіддачі та рентабельності ресурсів необхідно відобразити на стовпчиковій діаграмі. Темпи зміни сукупних ресурсів підприємства і кожного виду функціонуючих ресурсів також доцільно показати на стовпчиковій діаграмі.

Таблиця 2.8 – Система показників оцінки економічної ефективності підприємства

Показники	Формула для розрахунку	Умовні позначення
Узагальнюючі показники ефективності
Ресурсовіддача	РВ=	де Рр – дохід від реалізації Б – актив балансу
Рентабельність ресурсів	Рентабельність продукції Рп = Рентабельність обсягів продажу Pvn =	де П – прибуток від реалізації продукції; С – собівартість реалізованої продукції. де Vp – обсяг продажів
Окремі показники ефективності використання ресурсів
1 Показники ефективності використання основних коштів
Фондовіддача	ФВ =	де ФВ – фондовіддача; ОВФ – обсяг випуску продукції; ОВЗ – середньорічна вартість основних виробничих засобів
Фондомісткість	ФМ=	де ФМ – фондомісткість; ОВФ – обсяг випуску продукції; ОВЗ – середньорічна вартість основних виробничих засобів
Рентабельність основних фондів	Рпр =	де П – прибуток від реалізації продукції; ОПФср – середня вартість основних виробничих фондів; ОСн – середньорічний залишок оборотних коштів, що нормуються.
Фондоозброєність	ФО=	де ФВ – фондоозброєність; ОВЗ – вартість основних засобів; ЧВП – чисельність персоналу (як правило, береться виробничий персонал).
Частка власних основних фондів	ЧВОФ =	де ОФвласн – середня вартість основних фондів, що знаходяться на балансі підприємства; ОФ – вартість основних фондів за аналізований період
Частка інтенсивних факторів у використання ОФ		де , % – темп зміни товарообігу за аналізований період; , % – темп зміни середньої вартості основних фондів за аналізований період
2 Показники ефективності використання обігових коштів

Продовження табл. 2.8

Частка власних обігових коштів	ЧВОФ =	де ЧВОФ – частка власних основних фондів, %; ВОК – власні обігові кошти; ОК – загальний обсяг обігових коштів підприємства
Частка товарних запасів у власних обігових коштах	ЧВОК =	де ТЗ – середня сума товарних запасів (розраховується як середньохронологічна)
Рентабельність обігових коштів	Рок=
Обіг обігових коштів (у разах)	К=
Період обігу обігових коштів, у днях	П=	де Тодн. – обіг товару за один день
Обіг власних обігових коштів, у разах	К=
Товарообіг, у днях	Т=
Частка інтенсивних факторів у використання обігових коштів		де ∆ ОК, % – темп зміни середньої суми обігових коштів за досліджуваний період
3 Показники ефективності використання трудових ресурсів
Продуктивність праці одного працівника
Прибуток на одного працівника
Товарообіг на 1 грн. ФОП
Прибуток на 1 грн. ФОП
Частка інтенсивних факторів у використанні засобів ФОП		де , % – темп зміни фонду оплати праці за аналізований період; , % – темп зміни товарообігу за аналізований період
Частка роздрібного товарообігу за рахунок зростання продуктивності праці		де – темп зміни чисельності підприємства за аналізований період
4 Показники ефективності поточних витрат
Витратоємкіть
Витратовіддача		де ВО – сума витрат обігу
Прибуток на 1 грн. поточних витрат
Частка інтенсивних факторів у використанні сукупних поточних витрат

Під час оцінки ефективності підприємства варто мати на увазі, що ефективність забезпечується дією фактору інтенсифікації. Так, при інтенсивному використанні матеріальних, трудових і фінансових ресурсів підприємства підвищується його ефективність. Якщо розрахований показник частки інтенсивних факторів у використанні того чи іншого виду ресурсів дорівнює або перевищує 50%, то можна зробити висновок, що на підприємстві переважає інтенсивний шлях його економічного розвитку.

Результати оцінки внутрішньої ефективності діючої стратегії студенту необхідно проаналізувати за два порівнювальних періоди та виявити динаміку.

Проаналізувавши всі складові внутрішнього середовища діяльності підприємства потрібно скласти структуру цілей за поданою таблицею 2.9, а також вивчити організаційну культуру та імідж підприємства.

Таблиця 2.9 – Структура цілей

Джерелом інформації є матеріали, отримані в процесі проходження організаційно-управлінської практики (показники господарсько-економічної діяльності, статистична, управлінська звітність, первинні інформаційні матеріали стосовно окремих бізнес-операцій та процесів, результати спостережень, опитувань, обстежень та інших методів збирання первинної інформації).

Загальний обсяг аналітико-дослідницького розділу повинен становити 30-35% загального обсягу курсової роботи.