Главная страница Случайная страница КАТЕГОРИИ: АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника |
Контрольна робота №1.
Тема: Основи цитології рослин, рослинні тканини, вегетативні органи рослин, їх будова та функції. Методичні вказівки. Перед тим, як приступити до виконання контрольної роботи, необхідно за підручником вивчити та законспектувати відповідні розділи. В розділі " Цитологія" - ознайомитися з історією розвитку вчення про клітину та основні положення клітинної історії. Засвоїти, що клітина є найменшою структурною одиницею живих організмів і що життєві форми багатьох видів представлені однією клітиною. Запам'ятайте, частини протопласта (органоїди) та продукти його життєдіяльності (включення) вакуолі, клітинна оболонка. Вивчіть будову та функцію органів клітини (цитоплазми, ядро, пластиди, мітохондрії, апарат Гольджі, або діктіосом, лізосом, рибосом, ендоплазматична сітка), які видно в світловому та електронному мікроскопі. Запам'ятайте, що головним органоїдом клітини є ядро, що всі органоїди крім рибосом, мають мембранну структуру. Запам'ятайте шари цитоплазми: плазмалема, мезоплазма, тонопласт. Плазмалема і тонопласт це мембрани, які відокремлюють цитоплазму; перша – від клітинної оболонки, друга – від вакуолей. Мезоплазма або гіалоплазма складна гетерогенна колоїдна система, складається в середньому з 60% води, 1% білка, 4% вуглеводів, 1% мінеральних речовин, в залежності від умов існування може бути в стані золя (рідина) та гелю (тверда). Мезоплазма складає основну масу цитоплазми, в якій розташовані всі органоїди, проміжні продукти метаболізму клітини, а також обумовлюються обмінні процеси. При вивченні пластид (хлоропластів, хромопластів, лейкопластів, хроматофорів) запам'ятайте, що вони характерні тільки рослинам і, що тільки зеленому пігменту хлорофілу, який знаходиться в хлоропластах, проходить засвоєння енергії сонця. Вивчаючи мітохондрії та лізосоми, звернути увагу на те, що з цими органоїдами пов'язаний процес дихання і що основна енергетична речовина клітин АТФ утворюється в мітохондріях, що процес дихання зворотний процес фотосинтезу, протікає однаково в рослинах та тваринних організмах.
Додаток 3.
ПРАВИЛА ЗБОРУ ТА ОФОМЛЕННЯ ГЕРБАРІЮ І ФІКСОВАНОГО МАТЕРІАЛУ ЗБІР РОСЛИН ДО ГЕРБАРІЮ. Рослини до гербарію збирають в суху погоду, коли на ник немає крапель роси. Збирати в сиру погоду або рано вранці не рекомендується, або коли на них ще держиться роса, бо рослини швидко темніють і стають непридатними для гербарія. Вибирають непошкідженні рослини та збирають їх з підземними органами, але акуратно очищують від землі. В дерев'янистих рослин зрізають тільки визначені пагони товсті стебла, корені або кореневища розрізають вздовш, а на соковитих органах, крім того, роблять лезом або ножем повздовжні насічки довжиною 10-15 мм. Викопані рослини або зрізані пагони закладають в листки паперу, розміщують в ньому одну або декілька рослин одного виду. Рослини з довгими пагонами перегинають під гострим кутом. Всі закладені в папір рослини не повинні виходити за його краї. При закладанні в папір рослин слід покласти їх так, щоб листки та квітки були розправлені, а один-два листки та квітка повернені доверху нижньою стороною. Це необхідно для визначення форми чашечкі та чаїнелистиків, ступені їх зростання, наявності опушення на нижній стороні листка та чашелистиках. До паперу вкладається заповнена простим чорним олівцем етикетка, де вказується: місце збору (область, район, географічний пункт, де (зібрана рослина). місцезнаходження рослинного угрупування, з якого взята рослина (ліс, поле, луг, водоймище та інше), дата збору, число, місяць, рік). Якщо студентові знайома родина, до якої належить рослина, або його назва, це також записується до етикетки, потім назва уточнюється. Рослина в папері з етикеткою перекладається декількома листками паперу, розміщується в гербарійну сітку, котра туго затягується шнуром. Окрім цього, необхідно зібрати декілька рослин, квітки, плоди та насіння для морфологічного опису, визначення та фіксації. Квітки розміщують в 0.2л банку з фіксуючою рідиною та наклеюють етикетку, в якій вказують назву рослини (на українській та латинський мовах), дату збору та прізвище заготувача, а насіння та плоди в пакетах які підписують, а потім прикріпляють до гербарійного листка. Фіксуюча рідина складається із спирту, гліцерину, води в відношенні 3: 2: 1. При заготівлі рослин для гербарію необхідно пам'ятати про охорону природи. При гербарізації рослин бути дуже уважним і не викопувати більше
10. Дайте характеристику клітинній теорії, назвіть її творців та їх головні положення, наукове значення. 11. Укажіть, що протопласт – живий вміст клітини, його компоненти: плозмолема, тонопласт, органели цитоплазми, продукти життєдіяльності протопласту. 12. Укажіть, в яких частинах клітини знаходяться: хлорофіл, каротин, ксантофіл, антоціан. Які функції вони виконують? Які пігменти використовуються в медицині? 3 якою метою? 13. Опишіть будову та хімічний склад клітинної оболонки. Відмітьте її різницю від цитоплазматичної мембрани тваринної клітини. 14. Дайте порівнянльну характеристику типів анатомічної будови стебел дводольних трав'янистих рослин. Зробіть їх схематичний малюнок та позначення до них. 15. Перелічте первинні та вторинні меристеми і тканини, які вони утворюють. 16. Назвіть та схематично замалюйте типи провідних пучків однодольних рослин. Вкажіть складові частини пучка та його тканини. 17. Укажіть, за якими анатомічними ознаками можливо відрізнити корінь від стебла та коренеплоду. Наведіть приклади найбільш відомих вам лікарських рослин, у яких лікарською сировиною є підземні органи. 18. Опишіть та замалюйте листок дарсовентрального типу будови. 19. Дайте характеристику потовщенням оболонки, особливості їх утворення, діагностичне значення. 20. Опишіть особливості будови і функції клітин, судин і трахеід. 21. Вкажіть, які із перерахованих структур (ядро, комплекс Гольджі, мітохондрії, клітинні оболонки, сферосоми, рафіди, лізосоми, вакуолі) є: а) органоїдами, компонентами складу цитоплазми. б) продуктами життєдіяльності протопласту. 22. Опишіть пори клітинної оболонки і їх утворення, види і функції. Назвіть тканини, які маютьрізні види пор. 23. Схарактеризуйте особливості будови кліток меристеми. Назвіть первинні твірні тканини, відмітьте їх локалізацію в органах рослин. Перерахуйте тканини які вони утворюють. 24. Опишіть коленхиму, її види, місце розташування в органах рослин, хімічний склад клітинних оболонок. Намалюйте різні види коленхіми на поперечноиу зрізі. 25.Перерахуйте відмінні особливості будови стебел непучкового типу трав'янистих та деревенистих рослин класу дводольних.
45. Дайте порівняльну анатомічну характеристику дорсовентрального та ізолатерального листків. 46. Дайте сучасне визначення клітини. Відмітьте основні положення клітинної теорії. Опишіть і схематично замалюйте будову рослинної клітини. Перерахуйте ознаки, відрізняючі її від твариної клітини. 47. Опишіть компоненти рослиної клітини, що мають значення при діагностиці лікарської рослинної сировини. Наведіть приклади. 48. Укажіть, де, в результаті яких процесів проходить утворення первинного та вторинного крохмалю в клітині. Назвіть види вторинного крахмалю. Замалюйте типи крахмальних зерен, зробіть позначення до малюнків. 49. Опишіть систему провідних тканин: походження, класифікація, будова, розміщення в органах, фізіологічна характеристика. 50. Опишіть, які із перерахованих механічних тканин (луб'яні волокна, лібріформ, кутова коленхіма, склереїди, склеренхіма, пластинчата коленхіма) характерні для одно- і дводольних рослин. В яких органах вони зустрічаються та локалізуються 51. Назвіть та замалюйте типи секреторних вмістилищ, Відміть їх, функцію особливості утворення та будову.Малюнки підпишіть. 52. Опишіть та замалюйте анатомічну будову кореня. Непучкового типу трав'янистої дводольної рослини. Зробіть позначення до малюнка. 53 Замалюйте схему будови стебла голонасінної рослини на поперечному зрізі та зробіть позначення до малюнку. 54. Дайте порівняльну анатомічну характеристику систем сухостійким та водяним рослинам (ксерофіти та гідрофіти). 55. Назвіть органоїди протопласту і продукти його життєдіяльності загальні для рослинної та тваринної клітини. 56. Опишіть види кристалів оксалату кальцію, їх утворення, приклади рослин та органів де вони утворюються. Дайте їх малюнки. 57. Охарактеризуйте вторинні та третинні комплексні покривні тканини, їх утворення, склад, будова клітки. 58. Укажіть, чим відрізняються пластиди вищих та нижчих рослин (водоростей), замалюйте їх. 59. Дайте порівняльну характеристику вторинним покривним тканинам. Зробіть малюнок перидерми з сочевичкою. 60. Схарактеризуйте будову клітин основної паренхіми, назвіть її види та вкажіть локалізацію в органах рослин. Змалюйте паренхіму, зробіть позначення до малюнка.
79. Охарактеризуйте типи анатомічної будови коренів дводольних рослин. Замалюйте схеми поперечних зрізів указаних типів коренів, позначте тканини. 80. Опишіть анатомічну будову стебла перехідного типу трав'янистих рослин. Вкажіть його відміни від стебла пучкового типу. 81. Укажіть особливості будови світлових та тіньових листків. 82. Опишіть субмікроскопічну структуру цитоплазми. 83. Дайте характеристику клітинам трихом, їх будова і функції. 84. Опишіть рослинні тканини, їх класифікацію за походженням та функціями. Системи тканин 85. Назвіть полісахариди клітини, їхні властивості, місця знаходження (накопичення) в клітинах і органах рослин, укажіть реакцію визначення. Приклади лікарських та їстівних рослин, вміщуючих полісахариди. 86. Укажіть як і коли утворюється вторинна покривна тканинна кірка. Опишіть її будову і типи, укажіть чим вона відрізняється від перидерми. 87. Опишіть флоему як комплексну тканину. Дайте характеристику її провідних, механічних, запасних елементів, замалюйте їх та підпишіть. 88. Назвіть та охарактеризуйте зони кореня. Вкажіть відмінну в будові зони проведення у коренів однодольних та дводольних рослин. 89. Укажіть особливості розташування провідних пучків в стеблах однодольних та дводольних рослин. З'ясуйте схематично поперечні зрізи стебел пучкової будови одно та дводольних рослин, зробіть позначення до малюнків. 90. Опишіть характерні особливості будови листка посушливих місць зростання (на прикладі ковели). 91. Яке значення має вивчення анатомії рослин для фармацевта? 92. Наведіть основні положення клітинної теорії. 93. Які бувають форми та розміри рослинних клітин? 94. 3 яких частин складається рослинна клітина? 95. Чим клітини рослин відрізняються від клітин грибів і тварин? 96. Назвіть складові протопласта, опишіть їх структури та функції. 97. Які пігменти притаманні рослинній клітині, в якій частині клітини вони локалізуються, яке мають значення і практичне використання? 98.Який поділ ядер відбувається в рослинних клітинах при утворенні вегетативних (соматичних) клітин, клітин спорогенної тканини, гамет? Як розподіляється генетичний матеріал при різних видах поділу ядер? 99. Які органічні речовини знаходяться у вакуолях, де і як вони використовуються? 100. Назвіть продукти запасу клітини, їх діагностичні ознаки, хімічний склад, а також реактиви, за допомогою яких можна визначити їх наявність.
127.Які органи рослин належать до вегетативних? Яким рослинам вони притаманні? Яке значення має анатомічна будова цих органів для роботи фармацевта? 128.Охарактеризуйте співвідношення тканин, що характерне для первинної анатомічної будови кореня. 129.За якими ознаками первинної анатомічної будови кореня можна встановити його зону, що аналізується, і клас рослини? 130.Поява якої тканини зумовлює вторинну анатомічну будову кореня? Укажіть зону кореня і клас та відділ рослин, яким така будова притаманна. 131.Як розміщуються тканини в коренях вторинної анатомічної будови у трав'янистих і дерев'янистих рослин? 132.Назвіть типи коренеплодів, перелічіть їх анатомічні особливості. 133 Від чого залежить розміщення судинно-волокнистих пучків у стеблах одно-і двосім'ядольних трав'янистих рослин? 134.За якими анатомічними ознаками можна розрізнити стебла одно- і двосім'ядольних трав'янистих рослин пучкового типу будови? 135.Наведіть анатомічні ознаки, що притаманні стеблам трав'янистих двосім'ядольних рослин перехідного і непучкового типів будови. 136.Перелічіть послідовність і назвіть особливість розміщення тканин у стеблах дерев'янистих двосім'ядольних і хвойних рослин. 137.Опишіть закономірності будови кореневищ одно- і двосім'ядольних рослин. 138.Назвіть анатомічні діагностичні ознаки, за якими можна встановити осьовий орган покритонасінних рослин та належність їх до певного класу. 139.Які види основної перенхіми складають мезофіл листка? Наведіть їх анатомічні ознаки. 140.Перелічіть типи анатомічної будови листків. Як розмішується в них асиміляційна тканина? 141.Які тканини входять до складу центральної жилки листків, бічних жилок і найменших їх розгалужень? 142.Назвіть пристосування, що зменшують випаровування з листків. 143.За якими анатомічними ознаками листків можна встановити екологічні групи (гідро-, гігро-, мезо- чи ксерофіти) досліджуваних рослин? 144.Перелічіть загальні закономірності органів рослин, поясніть суть цих закономірностей. 145.Наведіть морфологічні ознаки, що відрізняють корінь від стебла. 146.Назвіть види кореневих систем, опишіть їх склад. Згадайте, яким класам рослин вони притаманні. 4. Прогресивні ознаки і морфологічні особливості. 5. Види розмноження. Особливості статевого розмноження. 6. Чергування поколінь. Особливості будови спорофіта і гаметофіта. 7. Класифікація.
|