Будівництво та архітектура сучасних готелів

Сучасні готелі відрізняються за призначенням, місткістю, поверховістю, типами конструкцій, рівнями комфорту, режи­мами експлуатації (цілорічні, сезонні), місцем розташування (місто, курорт тощо), функціональним призначенням, забезпе­ченістю харчуванням, тривалістю проживання в них, рівнями цін. Усі ці фактори враховуються при проектуванні і вплива­ють на склад приміщень готелю, архітектурно-планувальну структуру будівлі тощо. Основні ознаки, що характеризують готелі, це: місткість, поверховість, призначення і рівень ком­форту.

Останнім часом у зв'язку із значним зростанням туризму та економічних передумов відзначається тенденція до збільшен­ня місткості деяких нових готелів. Будівництво готелів великої місткості викликане в першу чергу економічними міркування­ми. При збільшенні місткості з'являється доцільність застосу­вання більш потужного і сучасного технологічного та інженер­ного обладнання, підвищується відношення робочої площі до загальної, скорочується допоміжна площа, а також площа ко­ридорів, холів, проходів по відношенню до площі, наданої без­посередньо у розпорядження гостей, що призводить до скоро­чення питомих будівельних витрат. Так, наприклад, в готелях однакового комфорту при збільшенні 'їхньої місткості у 3, 3 рази (з 132 до 440 місць) будівельні витрати на одне готельне місце знижуються приблизно на 27%, а кількість номерів збільшується із 100 до 400 (тобто в 4 рази), що викликає необхідність збільшення площі кухні лише в 2 рази, а допоміжних приміщень усього на 50%. У великих готелях раціональніше використо­вується праця обслуговуючого персоналу; скорочується в пи­томому відношенні кількість адміністрації, у тому числі високооплачуваної; клієнтам можна надати більший набір послуг при зменшенні витрат готелю на них [15].

Водночас вітчизняні і закордонні фахівці у сфері будівницт­ва та експлуатації готелів відзначають, що збільшення місткості готелів доцільне до певної межі, після якої готелі стають важко керованими. Цією межею, в основному, вважають близько 2000 місць. При великій місткості звичайно переходять на будівниц­тво готельних комплексів.

Сучасний готель великої місткості і високого рівня комфор­ту є складним комплексним організмом, до складу якого вхо­дить значне число приміщень різного функціонального призна­чення: житлові, приміщення прийому й обслуговування, гро­мадського харчування (з розвинутим складом виробничих приміщень і складним технологічним обладнанням), культур­но-масового призначення, побутового обслуговування, адмі­ністративні, розвинутий склад службових, господарських, підсобних, технічних приміщень тощо. До складу сучасних го­телів все частіше включають також приміщення для ділових контактів (конференц-зали або зали багатофункціонального використання), кіноконцертні зали, бальні зали, банківські відділення, басейни, сауни, спортзали, кегельбани, приміщен­ня для організації виставок, підприємства торгівлі, гаражі та інше.

Звичайно різні приміщення готелів групують за функціо­нальними ознаками, що дозволяє організувати між ними чіткі технологічні взаємозв'язки, що відповідають санітарно-гігієнічним і протипожежним вимогам та сприяють зручності експлуатації готелю, а також підвищують комфорт проживан­ня в ньому. Складність організації правильного взаємозв'язку різних приміщень полягає ще й у тому, що проживаючі в готелі не повинні бачити повсякденну роботу складного комплексно­го організму, а повинні лише користуватися результатами цієї роботи.

Сучасний готель покликаний створити комфортабельні умови для проживання гостя і надати йому ряд додаткових по­слуг.

Основні принципи, що беруться до уваги при спорудженні будівель готелів, такі.

1. Будівля (або комплекс будівель) повинні органічно впи­суватися до навколишнього середовища, не порушуючи особ­ливості міського або сільського ландшафту.

2. Необхідно враховувати природно-кліматичні фактори, температуру та вологість повітря, кількість опадів, інсоляцію, швидкість і напрямок вітру тощо.

3. Архітектурне, конструктивне і планувальне вирішення будівлі не повинні бути надмірно дорогими. Планування будівлі повинне забезпечувати економічність її експлуатації.

4. При проектуванні готелю певну роль відіграють рекламні міркування: забезпечення оформлення фасаду, що підкреслює престижність готелю; встановлення рекордів певного напрям­ку (будівництво найвищої будівлі, найбільш екзотичної будівлі тощо); розташування вітрин готельних торгових центрів і т. ін.

5. Планування будівлі повинне забезпечувати раціональну організацію обслуговування і відповідний комфорт проживаю­чим, відповідати функціональним вимогам.

6. Будівля повинна відповідати естетичним, технічним, са­нітарно-гігієнічним, екологічним нормам і рекомендаціям. Вар­то передбачати можливість її реконструкції.

7. Необхідно дотримуватися умови економічності процесу будівництва будинку.

Будівлі готелів призначені для короткочасного проживан­ня людей з метою здійснення різних видів діяльності. Це мо­жуть бути ділові контакти під час відряджень, участь у роботі нарад, конференцій, симпозіумів і ін., туристичні поїздки з ме­тою ознайомлення з природними визначними пам'ятками, істо­ричними та архітектурними пам'ятниками (міста, регіону, краї­ни); поїздки з метою відпочинку, курортного лікування, оздо­ровлення, а також для здійснення спортивних змагань та ін.

Функціональне призначення готелів істотно впливає на їхнє розташування в планувальній структурі міста. Містобудів­ний аналіз розміщення готелів у планувальній структурі вели­ких та найбільших міст дозволяє виділити кілька характерних прийомів їх розташування [91]:

• у центрі міста;

• на територіях, що прилягають до центра;

• у центрі житлових районів і мікрорайонів;

• на межі міста;

• за межами міста.

Готелі, розташовані в центрі міста, є невід'ємним плану­вальним елементом центральних площ міста (готель «Україна» (колишній «Москва») у Києві), розташовуються на централь­них магістральних вулицях. Практика експлуатації готелів по­казує, що найбільш ефективнон їхнє розташування в центрі міста з багатьох причин. Центр, будь-якого міста, як правило, добре пов'язаний у транспортному відношенні з усіма його рай­онами та основними комунікаціями — вокзалами (залізничним, автовокзалом, аеровокзалом). На території історичного центру міста знаходяться в основному архітектурні та історичні пам'ят­ники, що створює комфортні умови для туристів, оскільки об'єкти їхніх інтересів знаходяться в зоні пішохідної досяжності. Розташування готелю в центрі міста — важливий фактор еко­номії часу для багатьох приїжджаючих людей. Тому пріоритет­ною територією для будівництва готелів є саме центральна час­тина міста.

Але вартість землі в цих зонах безупинно зростає й усе складніше виділити ділянку для будівництва. Виникає не­обхідність зносу існуючих будинків, і це істотно збільшує вартість нового будівництва. Утруднені під'їзди, відсутні місця для будівництва стоянок тощо. У зв'язку з цим намічається тен­денція децентралізації мережі міських готелів. Готельні будівлі найчастіше розташовують у зоні, що прилягає до центру. Тут значно більше придатних для будівництва територій, вартість землі нижче, комфортність середовища вища, шумове забруд­нення відносно невелике. Таке розташування найбільш опти­мальне і найбільш поширене. У цьому варіанті трохи погіршуєть­ся транспортна досяжність у порівнянні з центром, але еко­номічні показники ефективності будівництва набагато вищі.

Кращі сучасні готелі являють собою багатофункціональний комплекс, до якого включаються і власне готельний фонд, і зали (виставочні, банкетні, конференц-зали тощо), і численні хар­чові блоки. У силу цього, з огляду на зростаюче громадське зна­чення готелів, останнім часом розвивається тенденція будува­ти нові готелі як композиційні центри житлових районів і мікро­районів. Це зокрема характерно для таких країн, як США, Німеччина, Італія, Швеція, Норвегія, Росія, Україна та ін.

Розташування готелів на «порозі» міста і за його межами має свою специфіку. Такі готелі, як правило, призначені для авто­туристів. Вони, в основному, розташовуються на основних ав­томагістралях міста, у зоні в'їзду до великих міст.

Невід'ємною умовою будівництва таких готелів є створен­ня зручних з'їздів з транспортних артерій і добра видимість готе­лю вже на далеких підступах до нього.

Заміське розташування готелів також породжує певні складності, пов'язані з доступністю до центру міста і роботою окремих блоків готелю, таких, наприклад, як ресторан, перу­карня, що розраховані і на обслуговування міського населен­ня.

Готельні комплекси являють собою складні, найчастіше унікальні споруди. їхнє розміщення в планувальній структурі міста є складним і відповідальним процесом. Вибір ділянки для розташування готельного комплексу визначається багатьма факторами.

Ділянка, що обирається для будівництва готельного комп­лексу, насамперед повинна мати достатню площу території з урахуванням специфіки експлуатації готельного комплексу і його місткості. Бажано, щоб ділянка мала прямокутну форму і не більш ніж із двох сторін була обмежена магістральними ву­лицями. Недоцільне розташування готельних комплексів на ділянках з гострими кутами, що ускладнить процес проектуван­ня і будівництва готелю.

Ділянка повинна мати добру транспортну досяжність, зруч­ний зв'язок з центром міста і вокзалами. Вона повинна також мати вільні території для влаштування під'їздів і стоянок для пасажирських і екскурсійних автобусів, автомашин.

Крім того, для служби постачання численних різноманіт­них груп приміщень готелю (ресторани, торгівля) має бути ство­рений цілий ряд спеціальних допоміжних і складських зон, що вимагають індивідуального під'їзду вантажного транспорту та організації незалежного їхнього завантаження, розвантаження, зберігання товарів.

До ділянок для розташування готелів слід пред'являти й архітектурно-ландшафтні критерії: наявність озеленення, вод­них поверхонь, рельєфу. Бажано, щоб поруч з готелем розта­шовувався парк, сад або сквер.

При проектуванні готелів необхідно правильно викорис­товувати рельєфно-ландшафтне довкілля для досягнення органічного зв'язку зовнішнього і внутрішнього простору. Особливо доцільно розташовувати готелі на терасах, пагорбах. Так, наприклад, найбільший американський готель «Хілтон» розташований на пагорбі й органічно вписаний до його плану­вальної структури. Так само вирішений готель «Кавальєрі» в Римі, при будівництві якого чудово використаний рельєф па­горба Монте-Карло.

У вітчизняній практиці ця тенденція набуває все більшого поширення, особливо в Криму і Західній Україні. Рельєф і при­родне оточення є основними компонентами для досягнення естетичної виразності готелю. Тому необхідно зберігати і підси­лювати ландшафтні особливості ділянок за рахунок закріплен­ня природних домінант — пагорбів, мисів, терас тощо. їх ні в якому разі не можна руйнувати.

Однією з обов'язкових умов будівництва готелю є те, що його ділянка має бути екологічно комфортною. Готель ні в яко­му разі не повинний розташовуватися в екологічно кризових зонах міст. Санітарно-гігієнічні параметри його довкілля (чис­тота повітряного басейну, рівень шуму, аерація, інсоляція) по­винні відповідати нормативним вимогам.

При виборі ділянки варто також враховувати наявність міських інженерних комунікацій (водопровід, каналізація, електрокабель), можливість телефонізації і підключення до існуючих інженерних міських мереж, що значно знижує вартість будівництва готелю.

Функціональна організація будівлі будь-якого готелю на­самперед залежить від його типу і місткості. Місткість готелів визначається числом постійних спальних місць. Диференціа­ція готелів за місткістю в багатьох країнах світу різна. Напри­клад, у Швейцарії та Австрії готелі, що мають менше 100 місць, вважаються малими; 100-200 місць — середніми; більше 200 місць - великими. У США готелі до 100 номерів вважаються малими, до 500 номерів — середніми, понад 500 — великими. Світовий готельний фонд розташований, в основному, у малих і середніх готелях [79].

Для функціональної організації готелю істотне значен­ня має також число входів у будинок. Готелі великої місткості й високого рівня комфорту звичайно мають не менше 3-4 входів.

Готелі малої місткості нерідко обмежуються двома входа­ми (головним і до службово-побутового приміщення), а також вантажно-розвантажувальним майданчиком на господарсько­му подвір'ї.