Хід уроку

Любомльський НВК “ЗОШ I-III ст. - районна гімназія ” ім. Наталії Ужвій

Виховна година на тему:

«УКРАЇНА – ЄДИНА КРАЇНА»

Підготувала

Класний керівник

Б класу: Вигнанчук Л. М.

Любомль, 2015

Тема: УКРАЇНА – ЄДИНА КРАЇНА

Мета: ознайомити учнів з основними історичними подіями становлення державності України; формувати відчуття приналежності до України, усвідомлення себе українцем, почуття особистої відповідальності за долю держави та українського народу; виховувати повагу до державних символів, шанобливе ставлення до традицій українців та представників інших національностей, що населяють країну; формувати почуття патріотизму та національної свідомості, виховувати любов до Батьківщини; розвивати мовлення та мислення, вміння працювати в групах.

Обладнання: «Карта України», прапори з афоризмами відомих людей про патріотизм і єдність, плакати «Прапор України», «Гімн України», «Герб України», аудіозапис пісні «Лиш у нас на Україні», «Моя Україна» Родини Май, Гімн України, папір для побажань, олівці.

Моя Україно, Я чую твій голос, Пшеничний твій колос У душу мені засіває зерно, Моя Україно, Колиско-калино, Пізнати тебе мені щастя дано.

ХІД УРОКУ

І. Організаційний момент.

Учитель: І от ви знову в школі сіли за парти. Вітаю вас із першим уроком вашого першого дня в школі. Пропоную розпочати його Державним Гімном України «Ще не вмерла Україна» (відеоролик «Гімн України»)

ІІ. Відкритий діалог.

Учитель: Гімн – це не звичайна пісня, це урочиста пісня нашої країни, це символ державної єдності та віддзеркалення душі українського народу. Давайте поміркуємо у які моменти нашого життя звучить Гімн України? Як часто ви сьогодні чуєте слова Гімну? Які почуття у вас виникають коли ви чуєте Гімн?

ІII. Повідомлення теми першого уроку.

Учитель: Гімн є одним із символів об’єднання людей. Які ще державні символи ми знаємо? (Прапор, Герб – короткі повідомлення учнів про символи)

Чи можна сказати, що ці державні символи України мають сьогодні велике значення для єдності народу? Чому? …

Тому тема нашого першого уроку: «Україна – єдина країна»

(Учень декламує вірш Олега Колібаби):

Лиш у єдності, знаємо, треба нам йти, Щоб нове будувати майбутнє. Не діліться по вірі і мові, брати! І тоді буде вдача супутня. Ми єдині в думках і ми вільні у них. Не керуйтесь “совковим диктатом”! Що збудуємо ми, не збудують вони, Лиш єдину мету треба мати.

Учитель: Україна – це щедра земля під волошковим небом, це задумливі степи, широкі поля, густі ліси та гірські вершини. Це сині озера й річки, калина край вікна, журавель у небі і соловей у лузі. Це рідний дім, дорога в школу, це рідна мова й пісня колискова, це мама й тато й вся родина. Це все наша Батьківщина, наша земля, наша Україна.

(Учениця декламує вірш «Україна»)

УКРАЇНА

Україно моя, для мене ти єдина, Як рідна мати, що дала життя. І щастя дні і в лиховісні днини До тебе повертаю звіддаля. Вклоняюся рідним вербам і тополям І припаду до рідної землі. Що маю я таку щасливу долю, Великий Боже, дякую тобі.

Учитель: А зараз пропоную вам відчути себе знавцями нашої культури. 1. Кольори нашого державного прапора (жовтий і синій). 2. Розкажіть перші стрічки національного Гімну (…). 3. Президент України (Петро Порошенко). 4. Дерево, яке освячується в церкві перед Пасхою. Воно охороняє від злих сил (верба). 5. Старовинний обряд славлення різдвяних свят піснями (коляда). 6. Кущ оспіваний в українських народних піснях, символ дівочої вроди (калина).

7. Дерево-символ, з яким в українських народних піснях і переказах порівнюють струнких дівчат (тополя). 8. Український народний духовий інструмент з дерева або очерету, що має форму трубки з отворами (сопілка). 9. Чим прикрашають голову українські дівчата (вінок). 10. Національний символ України. Матері дарують його своїм дітям на щастя, на долю, відряджаючи у далеку дорогу (рушник).

IV. Слово вчителя: екскурс у минуле

Учитель: Україна – країна трагедій і краси, країна, де найбільше люблять волю і найменше знали її, країна гарячої любові до народу і чорної йому зради, довгої вікової героїчної боротьби за волю. Шлях України позначений високими степовими могилами, руїнами та прекрасними місцями.

(Учениця декламує вірш «Рідний край»)

Є щось святе в словах мій рідний край Для мене – це матусі ніжна пісня І рідний сад, від квіту білосніжний І той калиновий у тихім лузі гай. Його історія…. В ній стільки гіркоти! І тим рідніш мені ти, краю рідний, Що вже назад поламані мости, І день встає, як райдуга, погідний.

Учитель: Україна сьогодні – незалежна держава, частина Європи, величезна територія з величезним населенням. А згадаємо її історичне минуле – безмежна боротьба, величний порив волі, вічна сутичка з людьми, котрі бажали розділити землю на якій жили наші предки і житимуть наші діти.

Не оминають нашої пам’яті величні походи князів за часів Київської Русі, набіги на татар козаків під супроводом гетьманів, бунти під проводом Олекси Довбуша та Максима Залізняка, захист загальнонаціональних прав під час Першої і Другої Світових Воєн, від’єднання від СРСР утворення самостійної держави. Люди боролися тому, що відчували себе частиною одного цілого, розуміли, що за них самих ніхто не побудує їхнього майбутнього. Нас роками відучували від мови, традицій, культури і навіть історії. Нас хотіли знищити, як націю.