Інфраструктутра як елемент національної економіки.

Ринкова інфраструктура національної економіки - це системаорганізаційно-правових інститутів для підтримки розвитку ринко-вих відносин господарських суб'єктів.

Основні елементи ринкової інфраструктури: біржі, банки, аукці-они, посередницькі фірми й товариства, рекламні агентства, страховікомпанії, торгові палати, консалтингові і аудиторські фірми, громад-ські, громадсько-державні й інвестиційні фонди.

Особливу роль слід приділити фінансовій інфраструктурі, якуможна розглядати в двох вимірах. По-перше, враховуючи забезпе-чувальну роль фінансів в економіці, тобто як одну з вихідних, осно-воположних і домінуючих складових економічної інфраструктури, по-друге - як сукупність різних елементів, що забезпечують функ-ціонування фінансів як суспільного інституту, в організаційному йінструментальному значеннях.

Організаційна фінансова інфраструктура являє собою сукупністьвідповідних структур, що забезпечують функціонування фінансів йуправління ними. Вона містить три складові: управлінську, інсти-туційну і обслуговуючу. Управлінська фінансова інфраструктураявляє собою сукупність фінансових органів, які виконують функціїоперативного управління у сфері державних фінансів і регулюючоїдіяльності щодо інституцій фінансового й страхового ринків, ринкуфінансових послуг, а також фінансових служб галузевих міністерств, відомств, підприємств, організацій і установ. Інституціональна фі-нансова інфраструктура - це сукупність фінансових інституцій, якіфункціонують на фінансовому ринку й ринку фінансових послуг, ви-конуючи функції мобілізації, переміщення й інвестування грошовихресурсів. Обслуговуюча фінансова інфраструктура містить суб'єкти, одні з яких виконують функції організаційних посередників на фі-нансовому ринку (біржі, брокерські й дилерські контори), інші - до-поміжні функції на ринку цінних паперів (реєстратори, депозитарії, клірингові центри). До неї належать також юридичні особи, які, небудучи фінансовими за змістом своєї діяльності, надають послугирізним суб'єктам у сфері фінансових відносин (аудиторські й консал-тингові фірми, інформаційні, рейтингові й аналітичні агенції, ріел-терські контори, бюро кредитних історій).

Суб'єкти організаційної фінансової інфраструктури виконують свої функції, використовуючи сукупність різноманітних фінансо-вих інструментів, тобто формують її інструментальне наповнення.Результативність й ефективність їньої діяльності багато в чому за-лежать від дієвості, надійності, непередбаченості й керованості ви-користання цих інструментів. Фінансовий інструментарій постійнорозвивається у сферах удосконалення діючих інструментів і запро-вадження нових їх видів. Фінансовий інжиніринг як розробленняй використання нових фінансових інструментів є одним з головнихнапрямів розвитку фінансів, тому державні органи й фінансові інсти-туції приділяють йому велику увагу.

До інституціональної інфраструктури належать суб'єкти підпри-ємництва, що формують фінансовий сектор економіки, комерційнібанки й небанківські кредитні установи, страхові компанії й недер-жавні пенсійні фонди, факторингові й лізингові компанії, інститутиспільного інвестування й компанії з управління активами.

В Україні управлінська фінансова інфраструктура представ-лена державними фінансовими органами (Міністерством фінансів, Державною податковою адміністрацією, Державним казначейством, Рахунковою палатлю, Державним департаментом з фінансового мо-ніторингу), органами управління Пенсійним фондом і фондами со-ціального страхування, а також органами, що виконують регулюючуфункцію (Державною комісією з цінних паперів і фондового ринку, Державною комісією з регулювання ринків фінансових послуг). Осо-бливе місце в організаційній фінансовій інфраструктурі належитьНаціональному банку. З одного боку, це державний регулятор у бан-ківській системі й за такими функціями він має бути віднесений доуправлінської фінансової інфраструктури, а з іншого боку, банк єфінансовою інституцією й функціонує на відмінних від комерційнихбанків засадах. Тому він більше належить до інституційної інфра-структури, хоч і не є складовою фінансового сектору економіки.

У складі інституціональної фінансової інфраструктури можнавиділити три сегменти: страховий, кредитні ринки й ринок ціннихпаперів (фондовий ринок). Усі вони об'єднані спільним полем вза-ємовідносин (фінансовим сектором економіки), хоч мають різну спе-цифіку й напрямок діяльності.

Складові ринкової інфраструктури національної економіки ви-конують такі функції:

організують оформлення ринкових відносин і діяльностісуб'єктів господарювання;

полегшують учасникам ринкових відносин реалізацію світовихекономічних інтересів;

виконують спеціалізацію різних об'єктів економіки й підвищу-ють оперативність їхньої роботи на основі розвитку організа-ційних форм ринкових відносин;

полегшують форми юридичного і економічного контролю запідприємницькою діяльністю через моніторингові організації.