Простежте хід визволення радянської території від фашистських окупантів у 1943-1944 рр.

Визволення України почалося під час Сталінградської битви (листопад 1942 - лютий 1943), яка поклала початок корінному перелому у війні на користь СРСР.

Перші населені пункти України в східному Донбасі були звільнені в грудні 1942 р.Масове ж визволення українських земель почалося в ході Курської битви (5 липня - 23 серпня 1943 р.). 23 серпня війська Степового фронту звільнили Харків.Розвиваючи успіх, радянські війська у вересні 1943 р. вийшли до Дніпра. У вересні-жовтні 1943 р. розгорнулася героїчна битва за Дніпро, на якому німці намагалися створити неприступну лінію стратегічної оборони (" Східний вал"). Кульмінацією битви за Дніпро було визволення Києва від окупантів. Сталін, ігноруючи реальне співвідношення сил, наказав будь-якою ціною звільнити Київ до " Великого Жовтня".Перемога радянських військ під Сталінградом і їх зимовий наступ 1942-1943 рр. сприяли розвитку антифашистської боротьби на окупованих територіях. А гітлерівські війська, зазнавши розгрому у битві на Волзі і відступаючи під натиском Червоної Армії, намагалися всіма силами уникнути повної поразки. Правителі фашистської Німеччини вжили надзвичайних заходів, провели так звану „тотальну мобілізацію” всіх людських і матеріальних ресурсів як рейху, так і окупованих територій. Ця „тотальна мобілізація” супроводжувалась посиленням терору, грабунку окупованих територій. Гітлерівці намагалися перетворити місцевості, з яких вони відступали, в „мертву зону”. Але рух Опору у ворожому тилу не дали нацистам можливості повністю здійснити плани про перетворення України у „випалену пустелю”. У радянських партизанських загонах і з’єднаннях на початок 1943 р. в Україні діяли 7 великих з’єднань, а на 1 січня 1944 р. – 31 з’єднання і 81 великий окремий партизанський загін. У вказаних з’єднаннях налічувалося не менше 58, 8 тис. бійців. У міру того, як Червона Армія розгортала наступ, дії партизанів дедалі тісніше узгоджувались з операціями Червоної Армії на фронтах.

61.Розкрийте вклад СРСР в розгром Японії (серпень - вересень 1945 р.).

Навесні 1945 р. військово-політична обстановка стала Японії несприятливої. Вона опинилася у повній міжнародну ізоляцію. У той самий час у стані війни з Японією зберігалося понад 30 держав. Її головні противники — навіть Англія завоювали абсолютне панування на морі та повітря. Вони переважали Японію на Тихоокеанському ТГД по авіації Любимов у 3 разу, по бойовим кораблям — майже 6 раз. Особливо відчутний був продиктований їхніми перевагу у основної ударної силі на море — авіаносцях. Західні союзники мали понад 80 кораблів цього проти 6 японських. Тактико-технічні характеристики американських і англійських кораблів, як і літаків, були значно вища японських. Через війну сформованого співвідношення сил стратегічна ініціатива в театрі бойових дій перейшла до рук союзників. Вони встановили контроль майже з усіх островами центральної і південно-західної частин моря, відрізали Японію від важливих джерел сировини, зокрема від нафти і каучука.Непоступливість Японії пояснювалася значною мірою тим, що вона мала величезними сухопутних військ, насчитывавшими 5, 5 млн. людина, тобто такої силою, яку переважно розраховувало японське політичне і військове керівництво в моїх планах продовження війни.Отже, політика Японії 1945 р. була на продовження війни. Навіть якщо після капітуляції фашистської Німеччини японське уряд демонстративно заявило, зміна обстановки у Європі у жодній ступеня не змінює військово-політичних цілей і завдань Японії. Воно відкинуло вироблена в Потсдамі 26 липня 1945 р. вимога союзних держав про беззастережну капітуляцію. Заради відстрочки катастрофи фашистско- мілітаристського режиму японська вояччина був готовий принести на поталу мільйони жизней.