Прикметник.

Запитання і завдання для самоперевірки знань з теми “Прикметник”

1. Яка частина мови називається прикметником? Який зміст поняття “граматична ознака предмета”?

2. Які граматичні ознаки властиві прикметнику? Які синтаксичні функції він виконує? Чим відрізняються категорії роду, числа, відмінка прикметника й іменника?

3. На які розряди за значенням та мовними ознаками поділяються прикметники? Яке значення виражають якісні прикметники? Які лексичні, граматичні та словотвірні особливості їх?

4. Яка семантика властива відносним прикметникам: які словотвірні ознаки їх? Які інші мовні ознаки властиві їм?

5. Яке значення виражають присвійні прикметники? Від яких іменників за допомогою яких суфіксів вони утворюються?

6. Яка основа виникнення присвійно-відносних, відносно-якісних, присвійно-якісних прикметників?

7. Які граматичні форми називаються ступенями порівняння? Які є ступеневі форми?

8. Що означають і як утворюються форми вищого ступеня порівняння – проста, складна? Найвищого ступеня порівняння – проста, складна, складена? Які якісні прикметники не утворюють ступеневих форм?

9. Розповісти про повні (стягнені і нестягнені) та про коротку форми прикметників?

10. Які типи відмінювання прикметників розрізняються, як вони визначаються?

11. У яких відмінках прикметники твердої і м’якої груп мають однакове закінчення, а у яких – різне у чоловічому роді? Середньому роді? Жіночому роді? У множині?

12. Як відмінюються складні прикметники з другою частиною – лиций?

Практичні завдання

Завдання 13. Визначіть розряд виділених прикметників (якісні, відносні, присвійні). Поясніть, як ви розрізняєте групи прикметників за значенням.

а) Під сільською хатою, на широкій старовинній призьбі грається вранішнє сонце, лащиться до одинокого діда Христоні тремтливими тінями од рясного гілля. Не гаряче і не холодне. Затишне. І жовте, наче проціджене крізь осінній лист. З-під темної стріхи, що мало не торкається дідової голови, виходять назовні дерев’яні сволоки. Христоня сивий як лунь і зовсім самітній. Сидить під хатою, гріється. От уже і малинове сонце заходить. Шибки у господаревій хаті зайнялися червоним. Тихий вечір спускається – під стріху до срібної Христониної голови. З кленового пагона зірвався широкийжовтий лист під солом’яною стріхою вовтузяться невгамовні горобці, сіють на холодну призьбу пахучу дубову тирсу. Вечірнє сонце вже не зігріває білих немічних рук, покладених на ціпок, дід поволі встає і тихо чапає до затишної хати. /за Г. Тютюнником/

б) Вороняче крило, дерев’яні сходи, залізні дроти, золотий годинник, бджолиний рій, яблуневий цвіт, вовчі зуби, бронзовий загар, залізні нерви, дерев’яні руки, заячі сліди, срібна ложка, світовий ринок, атомна електростанція, орлиний зір, сільський клуб, срібний голос.

Завдання 14. На місці крапок поставте пропущену літеру и чи і, повторивши перед цим правопис відмінкових закінчень прикметників.

На найбільш..й чорноморській нафтобазі, гайбільш..й корабель, з нафтов..м родовищем, на нафтов..м родовищі, у тропічн..й країні, тепліш..м і вологіш..м повітрям, тепліш..й і вологіш..й клімат, у буденн..м одязі, буденн..м життям, у порожн..й сумці, порожн..й чемодан, мальовничіш.. краєвиди, новітн..м досягненням, новітн..х досягнень, у творч..й напрузі, творч..й колектив, квітуч.. луки, ідуч.. додому.

Завдання 15. Утворіть присвійні прикметники від іменників.

Андрій (чол., жін.), Юля, слюсар (чол., жін.), Таня, Микола,
Івасик (чол., жін.), листоноша, Анастасія, Ольга, Віка,
Олег (чол., жін.), Ярослава, Оля.

Завдання 16. На місці крапок у поданих нижче словах поставте літери е (є), о (ьо), йо.

Оранж..вий, вермішел..вий, кизил..вий, коричн..вий, замш..вий, марганц..вий, марш..вий, груш..вий, вогн..вий, деш..вий, ситц..вий, черепах..вий, свинц..вий, вол..вий, перц..вий, чесуч..вий, песц..вий, раді..вий, бо..вий, алич..вий, парч..вий, квітн..вий, емал..вий, овоч..вий, нул..вий, плеч..вий, ясен..вий, промен..вий, ключ..вий, га..вий.

Завдання 17. У кожній із восьми груп слів і словосполучень виділіть неправильно утворену форму порівняння прикметників, закресліть чи підкресліть її, а нижче напишіть правильний варіант.

Завдання 18. Уточніть, що означають фразеологізми, наведені нижче.

ПІЙМАТИ ОБЛИЗНЯ — придбати, зустріти, втратити, залишитися ні з чим, програти, загубити.

ДАТИ ПЕРЦЮ — нагородити, подарувати, похвалити, покарати, нагодувати.

ДАТИ ГАРБУЗА — нагодувати, подарувати, відмовити, зустріти, привітати, високо оцінити, образити.

Завдання 19. Відредагуйте словосполучення.

Лишати слова на зборах, зложити повноваження, одобрити пропозицію, відмінити рішення, додержуватися тиші і порядку, обнищання народу, вмішуватися в роботу, вичеркнути із списків, виключення із правил, безчисленні предложення.

7. Числівник. Займенник.

Література

Український правопис. – К.: Наукова думка, 1993.

Сучасна українська літературна мова: Підручник / За редакцією А. П. Грищенка. – 2 видання. – К.: Вища школа, 1997.

Шевченко Л. Ю. та ін. Сучасна українська мова. Довідник. –К.: Либідь, 1996.

Шкуратяна Н. Г., Шевчук С. В. Сучасна українська літературна мова: Навчальний посібник. - К.: Літера, 2002.

Брицина О. І. Сучасна українська літературна мова. – К.: Вища школа, 1997.

Українська мова. Підручник: Частина перша / За ред. П. С. Дудика – К.: Вища школа, 1993.

Зубков М. Т. Українська мова. Універсальний довідник. – Харків: ВД “Школа”, 2004.

Волох О. Т. та ін. Сучасна українська літературна мова: Морфологія. Синтаксис. – К.: Вища школа, 1989.

Чукіна В. Ф. Граматика української мови в таблицях і схемах. – К.: Логос, 2002.

Чукіна В. Ф. Український правопис в таблицях і схемах. – К.: Логос, 2002.

Запитання і завдання для самоперевірки з теми “Числівник”

1. Яка частина мови називається числівником? Що означають слова, які належать до числівників?

2. Якими ознаками відрізняються слова, що виражають значення числа, але належать до інших частин мови (іменників, прикметників, прислівників, дієслів)? Проілюструвати прикладами свої пояснення.

3. Як поділяються числівники за значенням? Чому серед кількісних числівників виділяються підгрупи? Які саме? Що означають числівники кожної підгрупи?

4. Які граматичні ознаки властиві кількісним числівникам? Якими граматичними ознаками розрізняються числівники один і три? два і кілька? півтора і багато?

5. Які синтаксичні функції виконують кількісні числівники?

6. Як відмінюються різні прості кількісні числівники? Складені кількісні числівники? Як відмінюються складні числівники на позначення десятків? Сотень?

7. Якими типами синтаксичного зв’язку поєднуються різні кількісні числівники у різних відмінках з іменниками?

8. Чим відрізняються значення і граматичні ознаки порядкових і кількісних числівників?

9. Чим порядкові числівники подібні до прикметників? Як відмінюються порядкові числівники? Яка різниця у відмінюванні складених кількісних і складених порядкових числівників? Проілюструвати прикладами свої пояснення.

Практичні завдання:

Завдання 1. Спишіть, всі числівники запишіть словами.

З півночі до Чорного моря течуть територією України три ріки - основні водні артерії країни. Це могутній Дніпро довжиною більше 2285 кілометрів, який ділить країну навпіл. Південний Буг, довжина якого сягає 8006 км, та Дністер і його 1362 км у довжину. У своїх сучасних межах площа України дорівнює приблизно 678 кв. км і простягається на 1300 км із заходу на схід та на 900 км з півночі на південь...

Найдавніші сліди людських поселень на Україні сягають за 150 тисяч років. У межиріччі Бугу та Дністра виникло і перше землеробство на рубежі 5-го і 4-го тисячоліть до н.е. Найбільш відомі ранні землеробські племена на території сучасної країни пов’язують з так званою трипільською культурою, що розвинулася у долинах Дністра, Бугу і Пругу, сягнувши згодом Дніпра. У період свого розпитку між 3500 та 2700 рр. до н.е. трипільці жили великими селами по 600 - 700 чоловік, розташованими переважно поблизу великих річок чи інших природних водоймів.

/За О.Субтельним/

Завдання 2. Запишіть речення, поставивши числівник у відповідному відмінку.

Ми зустрілися з (568) представниками заводу. Не вистачало (357) підручників. Дипломи видали (879) студентам.. На (985) гектарах росла пшениця. Літак з (194) пасажирами піднявся в повітря і, пролетівши близько (486) кілометрів, приземлився. Місто пишається (1683) видами оригінальних архітектурних споруд. Виграні у лотерею залишився за (255) номером.

Завдання 3. Провідміняйте словосполучення, що даються нижче. 769 книг, 147 студентів, 653-й рік, 1486 днів, 998-а дивізія.

Завдання 4. Розкрийте дужки, узгодивши іменник з числівником.

Два (дід, голуб, дуб, красень, зуб, короп); три (син, килим, батько, професор, лікар, каменяр, тиждень); чотири (чоловік, селянин, харків'янин, вірменин, грузин); чотири з половиною (день, кілограм, келих); три з половиною (мішок, вечір, мільйон); п'ять з половиною (місяць, бік, аркуш); сім і одна третя (рік, гектар, віз); півтора (день, вечір, вікно); півтораста (рік_: пуд); сто сімдесят чотири (день, тиждень, століття); два (плече, око, небо, чудо); три (обценьки), шість (сани, ворота).

Завдання 5. Знайдіть помилки у реченнях, підкресліть їх і напишіть правильний варіант. 1. Депутат зустрівся з восьмистами п'ятдесятьма виборцями. 2.Не вистачало однієї тисячі двохста дев'яноста книг. 3.Менше семидесяти восьми днів залишилося до кінця століття. 4.Два громадяни йшли вулицею. 5.До початку навчання лишилися пара днів. 6.Майстри зробили сорок чотири сани. 7.У місті відкрито двадцять два ясла.

Завдання 6. Користуючись орфографічним словником доберіть складні іменники, прикметники, до складу яких входять числівники:

Одно...; дво...; двох...; три...; трьох...; чотири...; чотирьох...; п’яти...; шести...; семи....

Зробіть висновок про правопис цих слів.

Завдання 7. Доберіть фразеологізми (10 – 15), до складу яких входять числівники.

Запитання і завдання для самоперевірки з теми “Займенник”

1. Яка частина мови називається займенником? Які особливості лексичного значення займенників? Чим воно відрізняється від лексичного значення іменників, прикметників, числівників?

2. На які розряди за значенням, граматичними ознаками поділяються займенники? Які займенники належать до кожного розряду? Між якими розрядами виявляється подібність у лексичному значенні, граматичних ознаках?

3. Зі словами яких частин мови співвідносні займенники на основі лексичного значення, граматичних ознак? Якими ознаками займенники подібні до іменників? прикметників? Числівників? Які займенники співвідносні з кожною із названих частин мови?

4. До яких розрядів належать займенники, співвідносні з іменниками? Прикметниками? Числівниками?

5. Чому саме займенники виявляють подібність із іменниками, прикметниками, числівниками, а не зі словами інших частин мови?

6. Як відмінюються узагальнено-предметні займенники? Узагальнено-якісні? Узагальнено-кількісні?

7. Які особливості відмінювання мають особові займенники? Як впливає на відмінкові форми особових займенників прийменник? Які саме особові займенники особливо чутливі до наявності прийменників?

8. Чим відзначається відмінювання зворотного займенника?

9. Розповісти про наголошення відмінкових форм займенників.

10. Розповісти про правопис заперечних, неозначених займенників.

Практичні завдання:

Завдання 8. Перепишіть речення, підкресліть займенники і визначіть їх розряди за значенням.

1.У всякого своя доля і свій шлях широкий. /Т.ІІІевч./ 2. У нашім раї на землі нічого кращого немає, як тая мати молодая з своїм дитяточком малим. /Т.Шевч / 3. Он бачиш, хто сидить в тому саду? Невже я з ним розмову заведу? /Л.Кост./ 4. Я заздрю всім, у кого є слова. /І.Драч/ 5. Та щоранку ми бачимо, як вночі тут хтось босий ступа. На пісочку недоторканому якась боса жіноча нога. Л.Драч/ 6. І сонце інше засвітило у кронах чорних яворів. /А.Мал./ 7. Яких думок, яких казок, яких-то спогадів разок ти нанизав у довгі ночі? /А.Мал./ 8. То хто ж він був? - то був юнак, що в Бога вкрав вогонь і знак того вогню приніс людині. /А.Мал./ 9. О як я полюбив того хлопчину! Себе я в ньому бачив, смуток свій. /Дм. Павл./ 10. Мені війнула в очі сивина, та я нічого не везу додому. /Дм. Павл./ 11. О рідне слово, хто без тебе я? /Дм. Павл./

Завдання 9. Запишіть займенники, розкривши дужки.

Аби (що), де (з) ким, де (кому), на (де) чому, аби (ким), аби (якого) аби (на) кому, аби (хто), ні (на) чім, ні (чим), ні (на) якім, будь (що), ким (небудь), будь (кого), будь (на) чому, на (чому) будь, чий (небудь), казна (котрий), хтозна (кому), хтозна (при) кому, будь (на) чому, казна (що), хтозна (до) кого, будь (котрий), ані (який), хтозна (чого), хто (небудь), де (котрий), що (не) будь, ані (з) ким, ані (за) які, ані (хто).

Завдання 10. Відредагуйте речення.

1.Мати попросила сина принести батькові його книгу. 2.Петро порадив товаришеві вибрати кілька цитат з його творів. 3.Ганна попередила, що не зможе прийти до Олени через хворобу її дитини. 4.Я придбав мені ручку. 5.Ви певен, що ми зустрінемося?

8. Дієслово. Дієприкметник. Дієприслівник.

Література

Український правопис. – К.: Наукова думка, 1993.

Сучасна українська літературна мова: Підручник / За редакцією А. П. Грищенка. – 2 видання. – К.: Вища школа, 1997.

Шевченко Л. Ю. та ін. Сучасна українська мова. Довідник. –К.: Либідь, 1996.

Шкуратяна Н. Г., Шевчук С. В. Сучасна українська літературна мова: Навчальний посібник. - К.: Літера, 2002.

Брицина О. І. Сучасна українська літературна мова. – К.: Вища школа, 1997.

Українська мова. Підручник: Частина перша / За ред. П. С. Дудика – К.: Вища школа, 1993.

Зубков М. Т. Українська мова. Універсальний довідник. – Харків: ВД “Школа”, 2004.

Волох О. Т. та ін. Сучасна українська літературна мова: Морфологія. Синтаксис. – К.: Вища школа, 1989.

Чукіна В. Ф. Граматика української мови в таблицях і схемах. – К.: Логос, 2002.

Чукіна В. Ф. Український правопис в таблицях і схемах. – К.: Логос, 2002.

Запитання і завдання для самоперевірки з теми “Дієслово”:

1. Яка частина мови називається дієсловом? Яке лексичне значення дієслів, якими граматичними категоріями воно оформляється?

2. Які граматичні форми об’єднує дієслово? Яке місце інфінітива у системі дієслівних форм? Які синтаксичні функції властиві дієслівним формам?

3. Яке значення виражає категорія виду? Які видові форми має дієслово? Яка відмінність у значенні видових форм? Як утворюються співвідносні видові форми? З’ясувати значення терміна одновидові дієслова та двовидові дієслова; навести приклади дієслів цих груп.

4. Які відношення дії виражає категорія перехідності/неперехідності? Що означають перехідні дієслова? неперехідні дієслова? Назвати дієслова, що, залежно від контексту, називають то перехідну дію, то неперехідну.

5. Які відношення дії виражає категорія стану дієслів? Які форми стану наявні? Що означають дієслова активного стану? пасивного? зворотно-середнього? нульового? Який морфемний показник дієслів активного стану? пасивного? зворотньо-середнього? Як співвідносяться категорії перехідності/неперехідності і стану?

6. Які відношення дії виражає категорія способу? Яке значення мають дієслова дійсного способу? У яких формах вони вживаються?

7. Яке значення дієслів наказового способу? У яких формах вони вживаються? Як ці форми утворюються? Чим відрізняються форми другої і третьої осіб наказового способу?

8. Яке значення мають дієслова умовного способу? У яких формах вони вживаються? Як утворюються? Яким засобом виражаються? Значення умовного способу.

9. Яке значення має категорія часу? Форми яких часів вживаються в українській мові? Яке значення виражають, які форми утворюють дієслова теперішнього часу?

10. Чим зумовлена різниця у закінченнях дієслів теперішнього часу? Як визначити дієвідміну за особовими закінченнями? за формою інфінітива?

11. Розповісти про значення і форми дієслів минулого часу.

12. Що означають, які форми утворюють дієслова давноминулого часу?

13. Розповісти про значення та форми майбутнього часу. Як співвідносяться структурні форми майбутнього часу з категоріями виду? Як утворюються різні форми майбутнього часу – проста, складна, складена?

14. Навести приклади вживання форм одного часу у значенні іншого.

15. Що виражає категорія особи? Які особові форми вживаються, їх морфологічне вираження?

16. Як виражається особове значення дієслів минулого часу? умовного способу?

17. Розповісти про безособові дієслова, їх значення, форми.

18. Яке значення мають безособові форми на -но, -то.

Практичні завдання:

Завдання 1. Від поданих нижче дієслів утворіть видові пари (доконаний – недоконаний вид).

Виносити, перепливти, добиратися, сідати, брати, приїхати, додивлятися, скидати, грюкати, говорити, мовчати, ловити, приваблювати, відвозити, простудитися, занотувати, садити, рости, підмовляти, шукати, їхати, їздити., пропонувати, усміхатися, вивозити, визначати, розшукувати, переглядати, взяти, кинути, обрати, збирати.

Завдання 2. Зверніть увагу на написання голосних у закінченнях дієслів 1-ї і 2-ї дієвідміни; пор. пишеш (1-а д.), носиш (2-га д.).

Поставте подані нижче дієслова у 2-ій особі однини та 1-ій, 2-ій. 3-ій ос. множ:. Зразок: ходити, ходиш, ходимо, ходите, ходять.

Косити, колоти, розмовляти, возити, нести, бачиш, стояти, жити, боятися, носити, везти, дивитися, кричати, водити, полоти, белькотіти, вести, пороти, бити, будити, боротися, лепетати, їсти, іржати, хотіти, розповісти, творити, кроїти.

Завдання 3. а)Поставте дієслова у 1-ій особі однини д оконаного виду.

Зразок: заселяти -заселю, розбивати -розіб'ю.

Вибирати, застилати, прибирати, продирати, замітати, -зберігати, розбирати, допомагати, випікати, перемагати, викорінювати, прилітати.

б)Поставте дієслова у формі 1-ї особи однини, не змінюючи виду дієслова.

Зразок: зберігати - зберігаю, перемогти - переможу.

Їздити, мостити, підводити, графити, ходити, котити, полоскати, догодити, містити, розмістити, попередити, народити, розбудити, озолотити, розбити, відвозити, полоскати, затвердити, плескати, простити, сердитись, гладити, нагородити, бряжчати, розлити, запекти, узгодити.

Завдання 4. П ідкресліть дієслова у реченнях і визначіть спосіб кожного дієслова (дійсний, умовний, наказовий).

1. Рости, рости, тополенько, все вгору та вгору! /Т.Шевч./
2. Може б, хто послухав казки? Ось послухайте, панове. /Л.Укр./
3. Хай не розбудить смутку телефон. /Л.Кост./ 4. Здригнеться гай гіллям напругим, повіє запахом суниць. /М.Руд./ 5. Мене ізмалку люблять всі дерева. /Л.Кост./ 6. Ходімо весну зустрічать. /В.Шевч./
7. Я б добувсь до тебе через мури й стіни, я побив би смоки, розметав руїни, я б здобув всі скарби, що їх криє море, і до ніг би твоїх положив, о зоре! /І.Фр./ 9. Не цурайтесь того, люди, що дає природа. /П.Глаз./ 10. Ні, вистояти! Вистояти! Ні - стояти. Тільки тут. У цьому полі. /В.Стус/.11. На білу гречку впали роси. /М.Рильськ./.
12. Холодним подихом знеславить мене ранок. /Н. Крив./.

Завдання 5. Спишіть речення і вставте пропущені літери.

1. За ріками і за мостами курлич...ть мирні журавлі. /А.Мал./
2. А чорногузи між собою кл.., коч...ть на старім містку. /А.Мал./
3. Сонця хлюпоч...ться в озерах. /В.Стус/ 4. І дерева, як тіні предковічні, мене до себе клич...ть і зовуть. /В.Стус/ 5. А гуси знов гелгоч...ть на озерах, і пахігуть медом плавні навесні. /Б.Моз./
6. Нехай зоря розсипл...ться по вербовій віті. Квіти сипл...ться з вишень. /В.Пач/7. І Катерина півжива дитя в хуртечі спов…ва, сніги колиш...ться над нею. /А.Мал./ 8. Розійд...мось, чи стрін...мся коли? /Л.Кост./ 9. І жоден дощ хребет не обм...не. /М.Руд/
10. Розкин...ться земля від заходу на схід, неділ...на, ціла. /Б.Лепк./ 11. Подались вони обоє, обм...наючи сторожу /М.Вор./

Завдання 6. Запишіть речення, вставляючи пропущені літери; визначіть спосіб, час, особу, дієвідміну дієслів; визначіть чергування фонем в основах дієслів.

1. Не знаю, хто ти, де жив..ш, кого милу..ш і голуб..ш. А знаю – ти чека..ш теж, тривожно вгаду..ш і люб..ш. 2. Моєму серцю сн..шся ти, як морю сн..ться урагани. 3. Ще над Дніпром клубоч..ться задуха, і пахне степом сизий деревій. Душа моя, знайдибіда! Знайди біду… Яку біду надибала? Сто..ш і не одверн..шся. 4. Мене скуплять і спродувать не раджу. Моя душа не ход..ть на базар. Я не клянусь, тому що я не зраджу і вже не раз це в битвах доказав. 5. Ми мовч..мо – поезія і я. Ми одна одній див..мось у вічі (З тв. Л. Костенко).
6. Чому ж ви чужими сльозами плач..те, на мислях позичених чому скач..те? – Хотілось би знати все ж! 7. Гей, нові Колумби й Магеллани, напн..мо вітрила наших мрій! (Сим.). 8. Ти до мене прийд..ш рано, коли зійде тільки сонце. 9. Вітре, вітре, нащо ві..ш, нащо ліс зелений гн..ш? Нащо стріли половецькі в військо Ігоря нес..ш? 10 Не спиняй думок крилатих, хай лет..ть в світи: безліч дивних див углед..ш їх очима ти (З тв. О. Олеся). 11. Доля ку..ться у боротьбі. 12 Барвінок стел..ться в траві… 13. Жив..мо всі, поки життя дає нам світлі почуття. 14. О Україно! О рідненька ненько! Тобі вірненько присягн..м! (З тв. М. Вороного). 15.Були б до хазяїна найняли. (А. Тесл.). 16. Вечір починається о дев”ятій годині.
17. Книжку читай, розуму набирай. (Н. тв.). 18. Або ж лишайся генієм зневіри, виймай серденько із моєї ліри – я і тоді твій смуток не покину. (Н. Крив.).

Завдання 7. Напишіть початок кожного речення, відшукавши його серед запропонованих у дужках варіантів.

.........., як теля на нові ворота (летить, біжить, реве, витріщив очі, дивиться, нападає).

............., мов курка лапою (віддячив, розбив, сказав, написав, передав, зробив, згріб, склав, відповів).

.........., як баран в аптеці (вітається, сміється, пишається, почувається, задумується, розбирається, розважається).

............., коли весілля скоїться (дочекається, загоїться, зрадіє, віддячить).

............., не ціпом махати (співати, танцювати, брехати, розмовляти, відпочивати).

............., як хвіст відпав (здогадався, замислився, сказав, затанцював).

Завдання 8. Відредагуйте речення.

1. Всім проживаючим на території студмістечка треба здати справки про прививку проти дифтерії. 2. Согласно приказа Н... увольняється з роботи за прогули, запізнення та нарушеніє трудової дисципліни. 3. Необхідно порівняти свої точки зору по проблемам роззброєння. 4. Всім бувшим студентам необхідно повернути бібліотечні книги.

Завдання 9. Перекладіть українською мовою.

За лесом стоящие зенитки начинают обстреливать вражеский самолёт. Сопровождаемый офицером комендант вошел в дом. Всем явившимся к врачу пациентам была оказана помощь.

Дієприкметник.

Запитання та завдання для самоперевірки:

1. Яке лексичне значення, граматичні ознаки має дієприкметник? Які ознаки спільні і які відмінні між дієприкметником – дієсловом? прикметником?

2. Розповісти про значення й творення активних, пасивних дієприкметників.

3. За яких умов дієприкметники переходять у прикметники? Якими ознаками розрізняються дієприкметники і прикметники?

Практичні завдання:

Завдання 10. Від поданих дієслів утворіть можливі форми дієприкметників, виділіть формотворчий суфікс, поясніть вживання його.

Настояти, виливати, спустити, зомліти, знепритомніти, чарувати, випросити, виїздити, приголомшувати, перевіряти, перевірити, зрадити, страждати, зазеленіти, шанувати, зрадіти, квітувати, заквітчати, зберегти, виховати, змужніти, купити, розкроїти, приклеїти, заощадити, подовжити, перешити, припаркувати, закупити, вдосконалювати, моргати.

Завдання 11. Випишіть активні і пасивні дієприкметники. Поясніть їх творення.

Скриплячий, скрипучий, летючий, летячий, переможний, переможений, непогасний, непогашений, неспинний, спинений, блискаючий, блискучий, подоланий, неподоланий, звірений, звіриний, стиглий, достиглий, в’ялий, зів’ялий, прілий, пожовклий.

Завдання 12. Утворіть від поданих дієслів пасивні дієприкметники минулого часу. З кожним із них складіть по три речення так, щоб дієприкметник був:

а) означенням;

б) іменною частиною складеного присудка;

в) входив до складу дієприкметникового звороту.

Перемогти, написати, поранити, наповнити, створити.

Завдання 13. Спишіть словосполучення, розподіливши їх на дві групи – з прикметниками і дієприкметниками. Які ознаки втрачає дієприкметник, що переходить у прикметник?

Печена картопля – печений гарбуз, варене м’ясо – варений рак,

непереможена армія – непереможна армія, колотий голкою – колотий цукор,

смажена риба – смажена на олії риба.

Дієприслівник

Запитання та завдання для самоперевірки:

1. Яке значення має дієприслівник? Які ознаки спільні між дієприслівником – іншими дієслівними формами? прислівником?

2. Розповісти про творення та правопис дієприслівників.

Завдання 14. Запишіть текст, утворюючи від дієслів, поданих у дужках, дієприслівники; визначіть їхні граматичні ознаки, поясніть творення.

Із глибини золотих плантацій білою чаєчкою виринула чиясь косинка … За нею з’явилась друга, третя … Дівчата рухалися міжряддями, повільно (наближатися) до шляху. Там, де вони проходили, з соняшниками творилося щось дивовижне. (Втрачати) свій царський дрімотний спокій, вони зненацька оживали, золоте тарілля, здавалось, само (розігнатися), летіло стрімголов назустріч одне одному і, (з’єднатися) на мить в поцілункові, знову розліталося врізнобіч, і вже знову вільно сміялося, пустотливо (погойдуватися), (сяяти) розімлілим золотом сонця.

… В передній із дівчат скульптор впізнав Меланію. Так ось яка вона, справжня! Щось майже величне було зараз в її поставі, в погляді, в руках. Не йшла, а ніби напливала із золотого духмяного моря, гордо (випростатися), легко й ритмічно (подзвонювати) у свої золоті литаври. Захоплена роботою, вона видно, зовсім не помічала скульптора, їй було не до нього, в неї була своя творчість. Обличчя натхненно розшарілося і, (освітитися) якимись новими думками, стало мовби тоншим, інтелектуальнішим, багатшим, у ньому з’явилася сила нових несподіваних відтінків. Де і взялася і врода, і характер, і чиста ідеальна чарівність ліній!

(Олесь Гончар)

9. Прислівник. Службові частини мови. Вигук.

Література

Український правопис. – К.: Наукова думка, 1993.

Сучасна українська літературна мова: Підручник / За редакцією А. П. Грищенка. – 2 видання. – К.: Вища школа, 1997.

Шевченко Л. Ю. та ін. Сучасна українська мова. Довідник. –К.: Либідь, 1996.

Шкуратяна Н. Г., Шевчук С. В. Сучасна українська літературна мова: Навчальний посібник. - К.: Літера, 2002.

Брицина О. І. Сучасна українська літературна мова. – К.: Вища школа, 1997.

Українська мова. Підручник: Частина перша / За ред. П. С. Дудика – К.: Вища школа, 1993.

Зубков М. Т. Українська мова. Універсальний довідник. – Харків: ВД “Школа”, 2004.

Волох О. Т. та ін. Сучасна українська літературна мова: Морфологія. Синтаксис. – К.: Вища школа, 1989.

Чукіна В. Ф. Граматика української мови в таблицях і схемах. – К.: Логос, 2002.

Чукіна В. Ф. Український правопис в таблицях і схемах. – К.: Логос, 2002.

Запитання і завдання для самоперевірки:

Прислівник

1. Яка частина мови називається прислівником?

2. Які ознаки частин мови відображені у визначенні?

3. Які морфологічні ознаки властиві йому? Які синтаксичні?

4. Якими ознаками прислівник подібний до вивчених частин мови? якими відрізняється?

5. На які розряди за значенням поділяються прислівники?

6. Яке значення мають означальні прислівники? Які семантичні групи серед них виділяються?

7. Яке значення обставинних прислівників? Які групи серед них виділяються?

8. У чому сутність предикативних прислівників? На основі яких частин мови вони формуються?

9. Які предикативні прислівники не мають співзвучних серед інших частин мови?

10. Які є морфологічні типи прислівників, чим вони зумовлені?

11. Як творяться прислівники кожного типу?

12. Зіставити правопис, значення прислівників, утворених від різних частин мови прийменниками-префіксами, та однозвучних слів, що належать до інших частин мови.