Розділ 1. На дворі вже була незрозуміла погода

Пролог

Я йду

Частина I. До того дня

Розділ 1

На дворі вже була незрозуміла погода. Вже не осінь, але ще й не зима. Небо сіре, і, здавалося, ось-ось приплюсне і забере наші безбарвні та нікому не потрібні душі на той світ. Дерева зовсім голі стояли в цій безодні, ніби трохи засоромившися свого вигляду. Все навколи було буденним, одноманітним та нецікавим. Будиночки, ніби спеціально стояли вряд, рівненько, офіційно. Бруд, холод, що пробирався до самих кісток, покинуте сміття, що забруднює життя та байдужість до того, що відбувається та буде у майбутньому. Тут панує вічне зло, заздрість, лицемірство і всі, як один готові йти по трупах. Вся дружба, любов, посмішки, обнімашки та інші нісенітниці награні аби отримати вигоду: починаюсь від списати чи отримати вкусняшку і закінчуючи бажанням затягти тебе в ліжко заради насолоди й не думаючи про наслідки та почуття жертви. Від всякого, чи то ворог, чи то друг, в один з найнеочікуваніших моментів можна отримати ніж в спину. Ця людина потім не відчує докори совісті, а ти вже не віриш, що існує в цьому світі щось хороше, приємне і тепле. В голові лунає тільки: " Зрада". Опісля ти закриваєшся в собі і вже не бачиш поодиноких світлих промінчиків, які можуть допомогти знов повірити в свої сили та піднятися на ноги. Це мій світ, світ підлітків.

Кожен день я зустрічаюсь з людьми, що виховані та вже є невід’ємною частиною цього темного суспільства. Вони думають тільки про себе і як найкраще задовільнити свої потреби. Інші люди виступають в ролі рабів, або тих, хто має захоплюватися розумом, інтуїцією, смаком, кількістю грошей вихідців з жорстокого світу підлітків. Девіз таких людей: " Менші, слабші та бідніші завжди є жертвами жартів, підколів і відкритих знущань". Манера їх поведінки дуже далека від ідеалу. Вже в такому досить юному віці (10-17 років)- п’ють, курять, займаються розпустою та й деколи приймають легкі наркотики. Якщо зав’яжеться суперечка з такими підлітками, то інтелігентно вона точно не пройде. Можуть побити або почати шантажувати. На собі відчула, повір мені. Потім ці звички та методи поведінки можуть перейти з підліткового життя на доросле, і навіть будучи успішним бізнесменом чи керівником відомої фірми, всеодно лишиться це хамство і презирство тому й люди любити не будуть.

Однак я не хочу бути такою, не хочу вливатися та стати частинкою цього згубливого світу. Я буду розумнішати, ставати краще та боротися з вихованцями лихого суспільства. Мене звати Ася і це моя історія неймовірного виживання та нелегка доля підлітка.