Негативні наслідки реформи

- поміщицьке землеволодіння (33 тис. поміщиків володіли 23 млн десятин землі);

- залишалася нерозмежованість землекористування (черезсмужжя). Тут свою волю диктував сильніший — поміщик;

- безземелля селян;

- викупні платежі з відсотками на державну позику;

- численні податки: подушний (за кількістю душ чоловічого населення), поземельний (накладався залежно від розміру і стану селянського господарства). Від цих податків було звільнено інші стани;

- селянська громада обмежувала особисту свободу селянина, без дозволу якої селянин не мав права покинути село;

існували напівфеодальні форми й методи експлуатації селян:

- залишалися натуральні повинності (шляхова, візницька тощо) та різні види відробітків;

- праця на поміщика за борг;

- за землю і житло;

- за право випасати худобу на поміщицьких пасовищах;

- за право полювати в лісі, який належав поміщикові, та брати в ньому деревину;

- за оренду землі тощо;

залишалися рутинні способи ведення господарства, недостатня кількість нової техніки. У більшості селянських господарств, крім заможних, використовували примітивну техніку

у 80-х роках XIX ст. близько половини селянських дворів не мали своїх коней.

3. Юридично вільне селянство не мало справжньої громадянської рівності з іншими членами суспільства:

• селяни отримували паспорт лише на один рік;

• виконували рекрутську повинність;

• перебували в залежності від поміщика доти, доки не викуплять у власність землі.

4. За соціально-економічним змістом реформа була феодальною.

5. Слабко розвивалося тваринництво.

Причини:

• скорочення площ пасовищ і сіножатей;

• однобічний зерновий розвиток сільськогосподарського виробництва;

• основна маса селян — бідняки, які були малоземельними, часто безкінними, мало у них було й іншої худоби — корів, овець, кіз.

6. Характерна аграрна перенаселеність України і як наслідок — масові міграції сільського населення.