Главная страница Случайная страница КАТЕГОРИИ: АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника |
Формули для визначення коефіцієнта Шезі
Більшість формул для визначення коефіцієнта Шезі є емпіричними, дійсними для руху води в означеному діапазоні швидкостей і гідравлічних радіусів. Формула Н.Н. Павловського , (1.13) де n – коефіцієнт шорсткості; y – показник степені, який є функцією коефіцієнта шорсткості і гідравлічного радіуса у = f (R, n), і визначається як: , (1.14) Наближено можна прийняти при R < 1 м , (1.15) при R > 1 м . (1.16) У додатку 34 наведенні значення коефіцієнта Шезі за формулою Павловського, а у додатку 35 наведена монограма для гідравлічних розрахунків каналів за цією ж формулою. 2. При орієнтовних розрахунках використовують постійні значення у. Звичайно приймають у = 1/6 і отримують формулу Манінга: . Числові значення коефіцієнта шорсткості n у формулах Павловського і Манінга наведені в додатку 36. 3. В останні роки з`явились формули для визначення коефіцієнта Шезі, які діють для всіх однорідних ньютонівських рідин і у всій області турбулентного руху. До них відносять і формулу А.Д. Альдшуля: , (1.17) де – наведена лінійна шорсткість; – кінематична в`язкість рідини; g – прискорення вільного падіння. Для холодної води ( = 1∙ 10-6м2/с ) формула (1.17) . (1.18) У формулі (1.18) R і - в мм; С – в м1/2/с. Значення наведеної лінійної шорсткості у формулі (1.18) наведені в додатку 37, у додатку 38 наведені значення коефіцієнта Шезі, визначені за формулою (1.18). При значеннях критерію зони турбулентності (1.19) замість формули (1.18) використовують більш просту залежність , (1.20) яка справедлива для шорстких русел, формула (1.20) для більшості важливих випадків дає результати, близькі до тих, які отримують з формули Павловського. На рис.1.7. наведена номограма для гідравлічного розрахунку трапецеїдальних каналів за формулою (1.20). При дотриманні умов (1.21) замість формули (1.18) використовують залежність , (1.22) яка дійсна для гідравлічно гладеньких русел. Формулу (1.18) можна наближено виразити у вигляді , (1.23) де Кэ і R – у мм; С = у м1/2/с.
Приклад 1.4.1. Визначити витрату при рівномірному русі води в трапецеїдальному земляному каналі (суглинок), якщо ширина по дну в = 5, 5 м, глубина h = 1, 8 м, закладення відкосів m = 1 і ухил і = 0, 0004. Розв’язання: Швидкість знаходимо за формулою Шезі: . Площу живого перерізу знаходимо за формулою (1.1) . Змочений периметр за формулою (1.2) . Гідравлічний радіус . Визначаємо коефіцієнт с за формулою Павловського (1.13). Коефіцієнт шорсткості n = 0, 025 (додаток 39). Оскільки R = 1, 25м > 1 , тоді значення Кэ (а також коефіцієнта n) для деяких поверхонь (див. додаток 39). У додатку 42 подані коефіцієнти Шезі, підраховані за формулою (1.23). При відсутності значень Кэ для потрібної поверхні використовують наближену залежність . (1.24) Основні залежності для розрахунків каналів: витрата води ; (1.25) ухил і падіння за довжиною l (втрати напору визначають за формулами) ; (1.26)
Рис. 1.7
; (1.27) витратна характеристика (модуль витрати) ; (1.29) швидкісна характеристика (модуль швидкості) ; (1.30) мінімальна незамулююча швидкість за формулою , (1.31) де R – гідравлічний радіус, м; максимальна нерозмиваюча швидкість визначається за формулою Л.Л. Леві: , (1.32) де dсер – середній діаметр частки, з якої складається русло. Значення нерозмиваючої швидкості наведені в додатку 43. Для річок, що формують русло в піщано-гравійному ложі, коефіцієнт Шезі находимо за формулою , (1.33) С = 1/n Ry =1/0, 025·1, 240, 206 = 41, 8 м1/2/с; швидкість . Порівняємо отриману швидкість з максимальною нерозмиваючою середньою швидкістю і найменшою допустимою незамулюючою швидкістю. Згідно з додатком 30 швидкість при глибині h = 1, 8 м, Vmaх = 1, 2 м/с. Другу визначаємо за формулою Vmin = 0, 5 , 0, 56 м/с < 0, 93 м/с < 1, 2 м/с маємо зробити висновок, що канал ні розмиву, ні замулюванню не підлягає.
Приклад 1.4.2. Водопровідний і залізний канал прямокутного перерізу має ширину в =2м і ухил дна і = 0, 0001. Яка буде витрата Q при наповненні h = 2, 4 м? Розв’язання: Витрату води знаходимо за формулою . Гідравлічний радіус . Визначаємо коефіцієнт С за формулою (1.18). Значення наведеної лінійної шорсткості беремо за додатком 37, S = 0, 02: . Витрата води .
|