Анкетування батьків

Анкетування «Розвиток життєвих компетенцій учнів 2 - 4 класів» було проведено з батьками учнів 3 класу. Дослідження проводилось в Хортицькому національному навчально-реабілітаційному багатопрофільному центрі з метою визначення батьками рівня розвитку певних компетенцій (вмінь, навичок, готовностей, уявлень) у їхніх дітей. Батьки визначали рівень розвитку життєвих компетенцій у своєї дитини за 12-бальною шкалою, де 1 бал позначає низький рівень, а 12 балів – найвищий рівень розвитку певних компетенцій.

В результаті обробки та аналізу результатів дослідження було виявлено рівень розвитку:

1) життєтворчих компетенцій – 42, 6%;

2) компетенцій життєздатності – 39, 2%;

3) компетенцій навчатися впродовж життя – 55%;

4) соціальних компетенцій – 37, 3%;

5) сімейно-побутових компетенцій – 37, 3%;

6) комунікативних компетенцій – 42, 2%;

7) інформаційних компетенцій – 43, 6%;

8) трудових (професійних) компетенцій – 41, 1%;

9) політичних компетенцій – 37, 3%;

10) культурно-дозвіллєвих компетенцій – 39, 3%;

11) екологічних компетенцій – 43, 3%.

Питань стосовно полікультурних компетенцій в анкеті не міститься.

Отримані дані графічно представлені на наступній гістограмі:

Рис. 3. Результати анкетування батьків

В ході обробки та аналізу результатів дослідження виявлено що на низькому рівні розвинені наступні компетенції: трудові (професійні), життєтворчі, сімейно-побутові, культурно-дозвіллєві, екологічні, політичні, інформаційні, комунікативні, соціальні такомпетенції життєздатності. Задовільний рівень - компетенції навчатись впродовж життя.

У зв’язку з такими результатами надаються наступні рекомендації з метою підвищення рівня розвитку життєвої компетентності учнів 3 класу.

З метою розвитку сімейно-побутових компетенцій рекомендується впроваджувати у навчально-виховний процес такі форми роботи: дискусія, бесіда, розмова по колу, розповідь педагога. Вони повинні бути спрямовані на інформування дітей про їх сімейні та побутові обов’язки, а також на мотивацію до їх виконання. Це можуть бути виховні заходи на теми: «Моя сім’я», «Які я маю обов’язки в сім’ї та як я їх виконую?», «Що для вас важливіше: сім’я чи школа?».

Розвитку культурно-дозвіллєвих компетенцій сприяють такі види роботи: пошукова діяльність, фантазії на папері, школа ерудиції, бесіда, творчі ігри. Робота спрямована на розвиток у дітей уявлення стосовно організації ними свого вільного часу. Треба залучати дітей до діяльності в позакласний час, відвідування гуртків за інтересами, інформувати про те, як можна провести свій вільний час. Необхідно розвивати в учнів творчу ініціативу, організаторські здібності. Виховні заходи проводити за тематикою: «Що я роблю у свій вільний час?», «Моє хобі», «Мій улюблений гурток».

З метою підвищення рівня розвитку екологічних компетенцій рекомендовані інформаційні та мотиваційні заходи. Наприклад: ігри-змагання, бесіди, круглі столи, листи-роздуми, пошта відвертості, вікторини. Учні повинні бути проінформовані стосовно проблем екології рідного краю та людства взагалі, стосовно складових поняття здоров’я, а також знати, як на практиці покращити екологічну ситуацію та запобігти її подальшому погіршенню. Тематика інформаційних заходів може бути така: «Що таке екологія?», «Екологічна криза, її прояви», «Яку особистість ми називаємо екокультурною?». Тематика мотиваційних заходів: «Чи потрібно гармонізувати взаємодію людини і природи?», «Що особисто я роблю для покращення екологічного стану мого рідного міста?», «Чому треба добре ставитись до природи?».

З метою розвитку політичних компетенцій педагогам рекомендовано проводити з дітьми інформаційну роботу, а саме лекторії, бесіди, інформаційні хвилинки, розповіді педагогів. Окрім цього можна залучати дітей до моделювання ситуацій, самотестувань, читання періодичної літератури. Треба розповідати дітям про політичну ситуацію в нашій країні, про вибори президента, про існуючі політичні партії.

Для розвитку інформаційних компетенцій можна порекомендувати наступне: мотиваційні хвилинки, лекторії, розповіді, настановчі бесіди, дискусії. Діти мають знати, з яких джерел вони можуть отримати інформацію та вміти ними користуватися, вміти опрацьовувати та аналізувати отримані дані, знати, як застосувати їх на практиці. Тематика заходів може бути такою: «З яких джерел я можу отримати інформацію?», «Книга чи Інтернет?», «Я полюбляю читати книжки», «Інформаційна мережа Інтернет та її ресурси».

З метою розвитку комунікативних компетенцій надаються рекомендації, спрямовані на формування у дітей комунікативних навичок, навичок ділового спілкування, а також усунення різних бар’єрів у спілкуванні з людьми. Це реалізовується у формі тренінгів, круглих столів, рольових ігор, інформативних міні-лекцій. Комунікативні компетенції повинні розвиватись не лише за допомогою спеціальних заходів, а і у повсякденному житті: вдома, при спілкуванні з друзями, із сусідами, з вчителями та з незнайомими людьми. Розмежування формального та неформального спілкування сприяє розвитку у дитини ініціативи, активності у спілкуванні, розумінню та дотриманню правил спілкування.

Щоб розвивати соціальні компетенції педагогам рекомендується залучати дітей до соціальної активності та мобільності, набуття і виконання певних соціальних ролей. Необхідно формувати у дітей вміння приймати рішення стосовно себе, прагнути до порозуміння із самим собою, вміння боротися з власною невпевненістю, інформувати учнів про ефективні способи досягнення мети, вчити поважати права і обов’язки інших. Треба сприяти формуванню розуміння, як з урахуванням конкретних обставин і часу треба поводитися, враховуючи інтереси інших людей і свої. Можна проводити тренінги взаєморозуміння, колективні обговорення, бесіди, хвилинки самоаналізу, спрямовані на виконання поставлених завдань.

Розвитку компетенцій життєздатності сприяють такі види роботи: фантазії на папері, школа ерудиції, творчі ігри, ігрові ситуації. Робота спрямована на розвиток у дітей уявлення стосовно організації ними свого вільного часу, вміння проявляти себе, відстоювати свою точку зору. Необхідно розвивати в учнів творчу ініціативу, організаторські здібності. Виховні заходи проводити за тематикою: «Моє життя – мій шлях», «Я сам будую своє майбутнє», «Я будівник свого життя».

З метою підвищення рівня розвитку компетенцій навчатися впродовж життя рекомендовано проводити з дітьми заходи, що сприятимуть їх соціалізації в суспільстві. Це можуть бути інформаційні та мотиваційні хвилинки, бесіди, листи-роздуми, диспути на такі теми: «Вік живи – вік учись», «Чи потрібно мені навчання впродовж життя?», «Користь від навчання». Вони мають за свою мету інформування учнів про користь навчання, мотивацію їх на позитивно-корисну діяльність, залучення їх до взаємодії з людьми в різних мікросоціумах. Необхідно залучати учнів до колективних видів діяльності. Діти мають усвідомити, що всі люди навчаються впродовж життя, що це надзвичайно корисно. Корисно проводити не лише групову, а й індивідуальну роботу, розвивати окремі якості кожної дитини.

Для розвитку трудових (професійних) компетенцій педагогам рекомендується залучати учнів до праці, привчати до самообслуговування, інформувати їх про різноманітні професії, проводити такі заходи як «День добрих справ» та «Лагодимо зламане», проводити мотиваційні хвилинки, колективні обговорення питань, що стосуються праці та відповідальності за неї. Необхідно застосовувати метод заохочення у випадках, якщо є результат трудових зусиль дитини, навіть незначний. Треба сприяти формуванню мотивації дитини до праці, формуванню системи знань, необхідних для трудової діяльності, а також формуванню позитивного досвіду суспільно-корисної діяльності, вміння користуватись набутими знаннями на практиці. Тематика заходів повинна бути спрямована на виконання саме цих завдань. Наприклад: «Праця людей годує», «Допоможи другу», «Чим я допомагаю своїм батькам?».

Щоб підвищити рівень розвитку життєтворчих компетенцій необхідно проводити заходи, які сприятимуть розвитку у дітей творчості, творчої ініціативи та активності у творенні свого життя. Необхідно сформувати в учнів навички проектування власної життєдіяльності, заохочувати їх до контролю та організації власного життєвого часу, створити умови, необхідні для самостійного прийняття учнем рішень. Рекомендується проводити хвилинки творчості, круглі столи, дискусії, лекції на теми: «Я – творча особистість», «Яким я бачу своє життя?», «Моє життя – мій вибір». Бажано давати дітям окремі завдання та свободу у їх виконанні, розвивати у них творчу уяву.