Інститути авторського, суміжних та патентного прав

Інститут авторського та суміжного прав регулює правовідносини, що виникають у зв’язку із створенням творів науки, літератури і мистецтва, створення фонограм, відеограм, передач організацій мовлення. Завдання цього інституту полягає в стимулюванні авторів названих видів інтелектуальної продукції, забезпечення її охорони, порядку використання, одержання винагород та інших пільг, а також сприяння використанню цих творів в інтересах суспільства (охорона авторських прав не повинна перешкоджати ознайомленню з ними та використанню широким загалом).

Основними принципами інституту авторських та суміжних прав є:

Свобода творчості, що несумісна з примусом та цензурою: автори вільні у виборі тем, сюжетів, жанрів і форм втілення ідей чи художніх образів.

Заборона (дозвіл) автора будь-кому використовувати свій твір за відповідну матеріальну (моральну) компенсацію, яка забезпечує поєднання особистих інтересів автора з інтересами суспільства.

Заборона на відчуження немайнових прав, яка полягає в тому, що авторство не може бути успадковане чи передане іншій особі навіть за згодою автора.

Можливість передавання майнових прав іншим особам.

Інститут патентних прав регулює правовідносини, що виникають у зв’язку із створенням об'єктів промислової власності, а також набуттям, здійсненням та захистом прав на них. Інститут стимулює створення та комерціалізацію об'єктів промислової власності, забезпечує їх охорону та захист.

Основні принципи інституту патентних прав є наступними:

Проведення кваліфікаційної науково-технічної експертизи для надання правової охорони та визначення внеску об'єкта в існуючий рівень техніки.

Правова охорона тільки тих об'єктів, які отримали охоронні

документи, що діють певні терміни. Після припинення дії охоронних документів, об’єкти переходять у власність суспільства.

Визнання за патентовласником монопольного права на використання свого об'єкту, а також виключного права на надання дозволів на його використання іншим особам.

Очевидно, що інститут авторського права має ряд суттєвих

відмінностей від інституту патентних прав.

Якщо в авторському праві предметом охорони є художня форма і слово, то в об’єктах промислової власності - зміст технічних або художньо- конструкторських рішень. Описи об’єктів промислової власності викладені за визначеними правилами, проходять обов’язкову експертизу, а охорона творів науки, літератури та мистецтва передбачає просту реєстрація твору у довільному викладенні автора. Ще однією важливою відмінністю є та обставина, що інститут патентних прав велике значення приділяє

авторському пріоритету, що не є характерним для інституту авторських прав.

Інститут прав на позначення товарів та послуг покликаний

забезпечувати належну індивідуалізацію товарів та послуг, які виробляються різними суб’єктами господарювання і складається з прав на позначення виробників продукції та прав на позначення товарів і послуг.

Фірмова назва є комерційним іменем суб’єкту підприємницької діяльності і нерозривно пов’язане з його діловою репутацією. Якщо комерційне ім’я фірми заслужило довіру споживачів, воно не тільки забезпечує власнику додаткові дивіденди, а й неабияку повагу та ринковий імідж. Тому право на фірмове найменування розглядається і як особисте немайнове благо.

Знаки для товарів та послуг в якості реклами сприяють просуванню та утриманню останніх на відповідних ринках, а в якості торговельної марки слугують для захисту продукції від підробок.

Аналогічні функції виконують зазначення походження товару, які виступають гарантією наявності в товарі неповторних властивостей, зумовлених географічним місцем його виробництва.