Види цін у контрактах купівлі-продажу

У даній групі виділяють наступні види цін.

Ціни прямих контрактів, які підрозділяються на ціни продавців, ціни покупців і контрактні ціни, або ціни фактичних угод.

Ціни продавця - ціни, по яких продавець пропонує (рекламує) свій товар. Це бажані продавцем ціни.

Ціни покупця - це ціни, бажані (що повідомляються) покупцем.

Ціни контрактні, або ціни фактичної угоди, - ціни, по яких фактично досягається домовленість між продавцем і покупцем і які закріплюються контрактом (договором). Залежно від кон’юнктури ринку даного товару контрактні ціни можуть тяжіти до цін або продавця, або покупця.

Ці ціни фіксуються в спеціальних комерційних документах - контрактах і рахунках, відображають реальні умови угоди - кількість і якість товарів, строки й умови поставки, умови платежу, гарантії та ін., які погоджуються між реальними продавцями й покупцями. Ціни фактичних угод у більшості випадків виступають як надійний індикатор реального стану того або іншого ринку товарів і послуг. Однак одержання інформації із цих цін утруднене через те, що вони становлять комерційну таємницю фірм. Крім того, досить утруднений аналіз цих цін через значну їхню диференціацію залежно від специфіки реальних угод.

По способі встановлення, ціни фактичних угод підрозділяються на тверді, з наступною фіксацією, рухливі (ковзні) ціни.

Тверді ціни фактичних угод установлюються в момент оформлення контракту й не змінюються протягом усього строку його дії. Як правило, вони використовуються в угодах, що передбачають негайну поставку товарів або їхню поставку протягом короткого строку. Істотний вплив на застосування цих цін робить стабільність кон’юнктури ринку.

Ціни фактичних угод з наступною фіксацією використовуються в процесі виконання контракту, у якому зазначений момент і принцип фіксації, наприклад фіксування ціни перед поставкою кожної партії товару й перед початком кожного календарного року.

Рухливі (ковзні) ціни фактичних угод визначаються в момент висновку контракту, але при цьому робиться застереження про їхній перегляд у період виконання контракту при зміні погоджених елементів цін або параметрів кон’юнктури ринку.

Ціни біржові - ціни по угодах, що укладається з використанням послуг спеціального посередника - біржі. Особливість біржового товарного ринку визначається наступними основними ознаками: біржові товари - масові стандартні товари, тому угоди регулярні, багато продавців і покупців, тобто біржовий ринок - це конкурентний ринок, що не вимагає втручання держави. Внаслідок цього біржові ціни вважаються найбільш об’єктивною ціновою інформацією.

Ціни аукціонів - ціни, що відображають хід продажів на аукціонах. У класичному розумінні аукціон - ринок продавця. Класичні аукціонні товари нестандартні, попит на них звичайно перевищує пропозицію, тому для аукціону характерна підвищувальна тенденція цін.

У рамках аукціону розрізняють:

1) стартову ціну, по якій оголошується початок торгів;

2) ціну аукціонного кроку, тобто проміжну ціну, що перевищує стартову й оголошувану потенційним покупцем;

3) ціну фактичного продажу, що перевищує стартову ціну на суму цін аукціонних кроків.

Аукціонні ціни інформують учасників ринку про можливості покупки або продажу товару на аукціоні. Аукціонні торги починаються з оголошення номера партії товару (лота) і стартової ціни. В якості початкової ціни може бути прийнята кінцева ціна попереднього аукціону.. Чим частіше проводяться аукціонні торги, тим менше цінові розриви. Це пояснюється незначними змінами витрат виробництва й кон’юнктури ринку в часі. Звичайно фактична реалізація товару на аукціоні проводиться за максимальною ціною, запропонованою покупцем. Аукціонні ціни відіграють ключову роль на ринках пушно-хутряних виробів, дорогоцінних каменів і антикваріату.

Ціни торгів - ціни при спеціалізованій формі торгівлі, заснованої на видачі замовлень на поставку товарів або здачі підрядів на проведення певних робіт.

Класичні торги - ринок покупця-замовника, у відповідь на заявку якого надходять пропозиції (оферти) від потенційних продавців (оферентів). Загальна тенденція розвитку цін тут понижувальна: за інших рівних умов замовник воліє відносно більше дешеву пропозицію. На відміну від аукціонів торги більш закриті й обмежені. Ціни торгів є, як правило, об’єктом втручання держави, тому що значна частка замовлень і підрядів регламентується правилами, установлюваними державою.

Цінова інформація аукціонів і торгів надходить в основному нерегулярно.

Ціни довідкові інформують покупців про умови продажу товарів (послуг) виробником (продавцем). Як правило, вони відбивають інтереси продавця, носять орієнтовний характер і можуть помітно відхилятися від цін фактичних угод. Для постачальників довідкові ціни є базою при визначенні цін пропозицій, а для покупців орієнтиром при узгодженні ціни угоди. Різниця між довідковими цінами й цінами реальних угод становить 7-30% залежно від особливостей контракту й конузгодженніюнктури ринку. Довідкові ціни публікуються в широко розповсюджених джерелах об’єднаннями виробників, інформаційними агентствами й бюро, консультаційними й брокерськими фірмами. Відомості про довідкові ціни можна одержати без яких-небудь утруднень.

За формою подання довідкові ціни підрозділяються на ціни прейскурантів (каталогів, проспектів) і ціни пропозицій.

Ціни прейскурантів (каталогів, проспектів) публікуються фірмами-виробниками по стандартній, масовій продукції з короткою характеристикою техніко-економічних параметрів виробів. Прейскурантні ціни є базою для узгодження цін при укладанні угод.

Література: [2] с.14-19, [8 ] с. 15-22, [6] с. 13-19.

Питання для самоперевірки

1. Охарактеризуйте загальну класифікацію цін

2. Які цін и називаються оптовими, а які роздрібними?

3. Які різновиди оптових та роздрібних цін вам відомі?

4. На які ціни в Україні запроваджені фіксовані ціни?

5. Які складові елементи оптової ціни виробника?

6. У чому полягають відмінності між цінами покупця та цінами продавця?

7. Яким чином встановлюються аукціонні ціни?