Форми і методи державного регулювання цін

Розрізняють методи прямого й непрямого регулювання цін.

При прямих методах регулювання цін держава безпосередньо впливає на ціни шляхом регламентації їхнього рівня, установлення нормативів рентабельності або нормативів елементів, що становлять ціну, або іншими аналогічними методами.

Методи прямого регулювання цін:

а) адміністративне встановлення цін;

б) „заморожування цін”;

в) установлення граничного рівня цін:

г) регламентація рівня рентабельності;

д) установлення нормативів для визначення цін і ін.

До непрямих методів регулювання цін відносяться: регулювання дисконтної ставки відсотка, податків, доходів, рівня мінімальної заробітної плати й ін. Ці методи проявляються у впливі держави не на самі ціни, а на фактори, що впливають на ціноутворення, які носять макроекономічний характер.

Методи непрямого регулювання цін:

а) оподатковування;

б) регулювання грошового обігу;

в) оплата праці;

г) кредитна політика;

д) регулювання державних витрат;

е) установлення норм амортизації й ін.

Оптимальним є гнучке сполучення прямих і непрямих методів регулювання цін державою.

Як правило, держава прямо регулює ціни на ті види продукції й послуг, які утворюють основу системи цін. Це ціни на енергоносії, послуги транспорту й зв’язку, житлово-комунальні послуги й ін., які впливають на всю економіку країни. Установлюючи й регулюючи ціни на ці товари й послуги, держава впливає на всю систему цін.

Пряме державне регулювання припускає необхідність коректування ринку й доповнення ринкового механізму централізованою політикою держави шляхом контролю за найважливішими параметрами ринку.

У ринковій економіці неприпустиме як надмірне захоплення встановленням і регулюванням цін з боку держави, так і повна відмова від такого регулювання насамперед відносно продукції ефективних, але монополістичних підприємств, що утрудняють конкуренцію. У перехідний для суспільства період підсилюється необхідність прямого державного регулювання цін.

Державне регулювання цін здійснюється також за допомогою гарантування виробникам рівня продажних цін і за допомогою субсидування витрат виробництва.

Поряд з методами прямого регулювання цін держава здійснює непряме регулювання, тобто впливає на процес ціноутворення й рядом непрямих мір. Міри непрямого регулювання цін, як правило, спрямовані на зміну кон’юнктури ринку, на створення певного положення в області фінансування, валютних і податкових операцій, а в цілому - на встановлення оптимального співвідношення між попитом та пропозицією.

До методів непрямого регулювання цін ставляться державні закупівлі, податкова система, регулювання грошового обігу й кредиту, політика державних інвестицій і регулювання державних витрат, установлення норм амортизації й т.д. Цими мірами держава прагне встановити рівновагу між попитом та пропозицією й у такий спосіб сприяти більш рівномірному й повільному росту цін у масштабах всієї економіки.

Непрямі методи регулювання цін проявляються у впливі не на самі ціни, а на фактори, що впливають на ціноутворення; фактори, які носять макроекономічний характер.

В Україні державне регулювання цін здійснюється в наступних формах:

1. Виплата окремим виробникам органами виконавчої влади дотацій, що дозволяють підтримувати ціни на рівні більш низькому, чим „диктує ринок”.

2. Установлення для виробників, оптових і роздрібних організацій граничних норм рентабельності, диференційованих по галузях.

3. Установлення твердих оптових і роздрібних торгівельних націнок до відпускних цін виготовлювача.

4. Установлення твердих фіксованих цін.

5. Установлення для підприємств-монополістів граничних цін.

6. Обмеження рівня рентабельності підприємств - не монополістів.

7. Установлення сільськогосподарським підприємствам і постачальникам, що реалізують продукцію за ціною нижче рівня граничних цін, пільг по податках і інших платежах у бюджет.

8. Установлення граничного рівня торговельних надбавок до відпускних цін виробника для оптової й роздрібної торгівлі.

9. Установлення коефіцієнтів підвищення цін з метою стримування їхнього росту.

10. Декларування підвищення вільних цін.