Дія електричного струму на організм людини

Проходячи через організм людини, електричний струм виконує:

· термічну;

· електролітичну;

· біологічну;

· динамічну дії.

Термічна дія виражається в опіках окремих ділянок тіла і нагріві кровоносних судин, нервів і т.п.

Електролітична дія виражається в розкладанні крові і других органічних рідин, що призводить до значного порушення їх фізико-хімічного складу.

Біологічна дія являється особливим специфічним процесом, властивим лише живій тканині. Вона виражається в подразнені живих тканин організму, що супроводжується невимушеними судорожними скороченнями м’язів, в тому числі м’язів серця та легенів.

Динамічна дія струму виражається в розшаруванні, розриві та інших подібних пошкодженнях різних тканин організму (м’язових тканин, стінок кровоносних судин, бронхів тканини легенів і т.п.) в результаті електродинамічного ефекту, а також миттєвого вибухоподібного утворення пару від перегрітої струмом тканинної рідини і крові.

Вся різноманітна дія електричного струму приводить до двох видів ураження: електричних травм і електричних ударів.

Електричні травми – це чітко виражені місцеві пошкодження тканини організму, викликані дією електричного струму або електричної дуги. Розрізняють наступні електричні травми: електричні опіки, електричні знаки, металізація шкіри та механічні пошкодження.

Електричні опіки можуть виникати як наслідок перетворення енергії електричного струму в теплову і в цьому випадку являються порівняно легкими травмами (почервоніння шкіри, утворення пузирів). Опіки, викликані електричною дугою, носять, як правило, тяжкий характер (омертвіння ураженої ділянки шкіри і обвуглення тканин).

Електричні знаки – це чітко накреслені плями сірого або світло-жовтого кольору діаметром 1-5 мм на поверхні шкіри людини, яка зазнала дії струму. Вони без больові і піддаються лікуванню.

Металізація шкіри – це проникнення в верхні шари шкіри малесеньких частинок металу, що розплавляється під дією електричної дуги.

Механічні пошкодження являються наслідком різких невимушених судорожних скорочень м’язів під дією струму, що проходить через людину. В результаті можуть відбутися розриви шкіри, кровоносних судин і нервової тканини, а також вивихи суглобів і навіть переломи кісток.

Електричний удар – це збудження живих тканин організму проходячим через нього електричним струмом, що супроводжується невимушеними судорожними скороченнями м’язів.

Розрізняють наступні чотири ступені ударів:

1. судорожне скорочення м’язів без втрати свідомості;

2. судорожне скорочення м’язів з втратою свідомості, але із збереженням дихання і роботою серця;

3. втрата свідомості та порушення серцевої діяльності або дихання (або того і другого разом взятих);

4. клінічна смерть, тобто відсутність дихання і кровообігу.

Клінічна смерть (уявна) – перехідний процес від життя до смерті, що наступає з моменту закінчення діяльності серця і легенів. Під час клінічної смерті ще у всіх тканинах продовжуються обмінні процеси, хоча і на дуже низькому рівні, але достатньому для підтримання мінімальної життєздатності. Першими починають гинути клітини кори головного мозку від кисневого голоду. Тому тривалість клінічної смерті визначається часом з моменту припинення діяльності серця і дихання до початку загибелі клітин кори головного мозку; в більшості випадків вона складає 4-5 хвилин, а при загибелі здорової людини від випадкової причини, наприклад, від електричного струму – 7-8 хвилин.