Главная страница Случайная страница КАТЕГОРИИ: АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника |
Нормування шуму. При нормуванні шуму використовуються два методи:
При нормуванні шуму використовуються два методи: 1. Нормування за граничним спектром шуму; 2. Нормування рівня звуку в дБА (виміряного за шкалою А). Перший метод є основним для постійних шумів. Тут нормуються рівні в дБ середньоквадратичних звукових тисків у восьми основних смугах частот з середньо геометричними частотами: 63, 125, 250, 500, 1000, 2000, 4000, 8000 Гц. Сукупність восьми нормативних рівнів звукового тиску називається граничним спектром. Таким чином, шум на робочих місцях на протязі дії більше 4 год не повинен перевищувати допустимих рівнів, значення яких приводяться в СН у таблицях чи графічно.
Другий метод нормування загального рівня шуму, виміряного за шкалою А шумометра та названого рівнем звуку вдБА, застосовується для орієнтовної оцінки постійного та непостійного шуму, оскільки у другому випадку нам не відомий спектр шуму. (В шумометрах використовуються дві частотні характеристики чутливості А та С. Характеристика А має завал на низьких частотах та імітує криву чутливості вуха людини. Характеристика С практично лінійна у вимірюваному діапазоні частот див. рис. 5.6, б).
Рис. 5.6. Нормування шуму: а – за граничним спектром; б – в дБА; ГС-45 – конструкторські бюро, кімнати програмістів, лабораторії, аудиторії; ГС-60 – приміщення та ділянки точного складання, машинописні бюро; ГС-80 – робочі місця в механічних виробничих приміщеннях Під нормованим параметром непостійного шуму розуміється еквівалентний (за енергією) рівень звуку широкосмугового, постійного та не імпульсного шуму, який сприймається людиною як даний непостійний шум. Нормований рівень шуму в дБА пов’язаний з граничним спектром залежністю
. (5.19)
В залежності від характеру шуму та тривалості його дії у нормативні рівні шуму вводяться поправки, наведені у таблицях. Одержаний рівень шуму називається допустимим. За характером шуми поділяються на: 1. Тональний шум – це шум, який має дискретний спектр, тобто ділянки спектру. Наприклад, шум дискової пили. Для людини тональний шум як правило неприємний. 2. Імпульсний шум. 3. Широкосмуговий. Рівні шуму, які створюються підприємствами на території житла, не повинні перевищувати допустимих значень наведених в СН 245-71. А нормування шуму в жилих та суспільних будовах проводиться згідно СН 872-70.
|