![]() Главная страница Случайная страница КАТЕГОРИИ: АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника |
Giving an Oral Presentation
Part 2 Основи науково-технічного перекладу Робота з професійно орієнтованими текстами неможлива без уміння користуватись словником та виконувати різні види перекладу, враховуючи, що переклад – це дуже давній вид людської діяльності, якій є важливою складовою життя суспільства. Усі зміни в житті людства викликали потребу в перекладах та перекладачах. Тому дуже важливо студентам та майбутнім фахівцям зрозуміти, що процес перекладу – це специфічний компонент комунікації з використанням двох мов, він є діяльністю людини та включає в себе проблеми філософії, соціології, психології, лінгвістики. Переклад – це відтворення оригіналу засобами іншої мови із збереженням єдності змісту і форми. Таким чином, наука про переклад має загальну теорію перекладу, яка охоплює все те, що є типовим для будь-якого виду комунікації з використанням двох мов. Послідовний поділ перекладу, що враховує найсуттєвіші відмінності в самому процесі перекладу, можна представити у вигляді такої схеми:
Переклад як особливий вид комунікації
Машинний переклад Переклад, який здійснюється людиною Умови роботи перекладача
В залежності від ступеня володіння іноземною мовою, процес перекладу може відбуватися по-різному. Переклад тісно пов'язаний із підбором засобів вираження. Переклади, виділені за ознакою характеру і якості відповідності тексту перекладу тексту оригіналу, можна зазначити як: Вільний переклад (переклад, що відтворює основну інформацію оригіналу з можливими відхиленнями – додаваннями, пропусками); Інтерпретація (вид перекладу, що базується на звертанні до немовних видів діяльності); Адекватний переклад (переклад, що відповідає оригіналу і виражає ту ж комунікативну мету, що й оригінал); Точний (правильний) переклад (переклад, що характеризується семантичною точністю); Автентичний переклад (переклад офіційного документа, що має однакову юридичну чинність з оригіналом); Завірений переклад (переклад, відповідність якого оригіналу підтверджується юридично). Переклади, які виділяються за ознакою жанрово-стилістичної характеристики перекладного матеріалу: Науково-технічний переклад (переклад науково-технічних текстів); Художній переклад (переклад художніх текстів); Юридичний переклад (переклад текстів юридичного характеру); Побутовий переклад (переклад текстів розмовно-побутового характеру). Переклади, що виділяються за ознаками повноти і способу передачі смислового змісту оригіналу: Повний переклад – переклад, що передає смисловий зміст оригіналу без пропусків і скорочень; Неповний переклад – переклад, що передає смисловий зміст оригіналу з пропусками і скороченнями: Скорочений переклад (переклад, що передає смисловий зміст тексту в згорнутому вигляді, тобто із скороченням); Фрагментарний переклад (переклад не цілого тексту, а лише окремого уривку); Аспектний переклад (переклад лише частини тексту відповідно до будь-якого аспекту); Анотаційний переклад (переклад, у якому зазначаються лише головна тема, предмет і призначення перекладеного тексту); Реферативний переклад (переклад, у якому міститься досить докладна інформація про документ, який реферують, його призначення, тематику, методи дослідження, отримані результати).
Типи словників Майбутнім фахівцям також потрібно не тільки підвищувати грамотність і знання мови, а й розширювати свій кругозір, підносити загальний рівень своєї культури. Словники розширюють світогляд людей, вони є супутниками цивілізації. Словники відіграють значну роль у нормалізації мови, поширенні мовних норм і піднесенні мовної культури. Вони служать довідниками про те, як вірно вимовляти, писати слова, як тлумачити значення слів, як виникло це значення, якого походження слово. Словникам належить важлива роль у розвитку національної духовної культури як цінним джерелам інформації і засобам підвищення комунікативної культури носіїв мови. Тому робота зі словником є невід’ємною частиною роботи студента на практичних заняттях з іноземної мови. Посібник «Раціональне використання земельних та водних ресурсів» містить тексти, підібрані за напрямами Агрохімія і ґрунтознавство та Водні біоресурси і аквакультура – це і зумовило лексичне наповнення посібника і термінологічного словника. Словник містить приблизно 2000 лексичних одиниць, що є достатнім для читання науково-технічних текстів за фахом. Словникова справа, або лексикографія, має в Україні давні й славні традиції. Першим словником сучасної української мови вважається словничок, доданий І.П. Котляревським до його поеми «Енеїда». Залежно від призначення і характеру пояснення словникового матеріалу словники поділяються на енциклопедичні та лінгвістичні. В енциклопедичних словниках розкривається поняття – подається опис предметів, явищ, подій. Енциклопедичні словники бувають: загальні(універсальні), галузеві (спеціальні). У лінгвістичних словниках пояснюється слово. Лінгвістичні словники є одномовними, двомовними, багатомовними. В залежності від аспекту з’ясування слова та призначення словника розрізняють одномовні словники таких типів: Тлумачні словники, історичні словники, орфографічні словники, термінологічні словники, словники іншомовних слів, граматичні словники, словники синонімів, словники антонімів, фразеологічні словники. Термінологічні словники – це словники, в яких зібрані, систематизовані терміни, вживані у певній галузі науки, розтлумачено їх значення, названо походження. Такі словники можуть бути одномовними, двомовними (перекладними), багатомовними.
|