Вентиляція повітря та опалення приміщення

Під вентиляцією розуміють сукупність заходів та засобів, призначених для забезпечення на постійних робочих місцях та зонах обслуговування виробничих приміщень метеорологічних умов та чистоти повітряного середовища, що відповідають гігієнічним та технічним вимогам. Основне завдання вентиляції - вилучити із приміщення забруднене, вологе або нагріте повітря та подати чисте і свіже.Вентиляція класифікується за такими ознаками: - за способом переміщення повітря - природна, штучна (механічна) і суміщена (природна та штучна одночасно); - за напрямком потоку повітря - припливна, витяжна, припливно-витяжна; - за місцем дії - загальнообмінна, місцева, комбінована; - за призначенням - робоча, аварійна. Опалення призначене для забезпечення температурних умов у приміщенні відповідно до вимог санітарних норм у холодну та перехідну пори року. Опалюватись може все приміщення, а також окремі робочі місця.Системи вентиляції, опалення і кондиціювання повітря у комплексі з технологічними заходами щодо зменшення шкідливих виробничих речовин разом з архітектурно-планувальними та конструктивними рішеннями будівель і приміщень забезпечують метеорологічні умови і вміст шкідливих речовин у повітрі робочої зони виробничих приміщень у відповідності до нормативних вимог.Опалювальні системи вміщують такі основні елементи: генератор тепла — установку, в якій тепло, що отримане за рахунок горіння або перетворення електричної енергії, передається воді, парі, повітрю; нагрівальні прилади, які передають тепло повітрю; трубопроводи, по яких теплоносії передаються від генератора до нагрівальних приладів..За будовою розрізняють центральне або місцеве повітряне опалення. У центральних системах нагріте повітря подається до приміщень по трубопроводах. Ці системи використовують в основному для опалення побутових та громадських будівель.Системи водяного опалення високого тиску використовують для опалення виробничих приміщень. У таких системах температура води складає 130 - 145 °С. У санітарно-гігієнічному відношенні вони гірші за системи низького тиску.

15. Завданням кондиціювання повітря є підтримання стану повітряного середовища в приміщеннях у відповідності з потребами людей або іноді технологією виробництва. В деякій мірі це завдання вирішує система вентиляції, яка розрахована на асиміляцію і видалення шкідливостей, які знаходяться в приміщенні. Однак вентиляція, якщо вона не має спеціальних пристроїв, не може забезпечити підтримання заданого стану повітря в приміщеннях під час зміни умов навколишнього повітря.Таким чином, кондиціювання повітря – це автоматичне підтримання параметрів повітря приміщенні.Підтримання необхідного газового складу і чистоти повітря в приміщеннях забезпечується наявністю відповідного повітряного обміну і очищенням вентиляційного повітря, підтримання необхідних параметрів температури та вологості.Приготування припливного повітря в системах кондиціювання здійснюється в спеціальних пристроях – кондиціонерах. В кондиціонерах може здійснюватись нагрівання повітря, охолодження, зволоження, осушення або комбінацію деяких з цих процесів. Тому в кондиціонерах можуть встановлюватись нагрівачі повітря, охолоджувачі повітря, камери зрошення повітря водою та інші пристрої.В загальному випадку система кондиціювання повітря складається з (рис. 15): • кондиціонера, який призначений для оброблення повітря; • мережі повітропроводів для забирання та розподілення повітря; • агрегатів для транспортування повітря (вентиляторів, електродвигунів); • системи теплопостачання та постачання холодного повітря; • регулювальні та запірні пристрої на повітропроводах; • системи автоматичного регулювання, блокування, захисту калориферів від замерзання тощо.За призначенням системи кондиціювання бувають: - комфортні; - технологічні; - комфортно-технологічні.

16. Виробничим шумом називається шум на робочих місцях, на дільницях або на територіях підприємств, котрий виникає під час виробничого процесу. За характером порушення фізіологічних функцій шум поділяється на: заважаючий, подразнювальний, шкідливий, травмуючий. Наслідком шкідливої дії виробничого шуму можуть бути професійні захворювання, підвищення загальної захворюваності, зниження працездатності, підвищення ступеня ризику травм та нещасних випадків, пов'язаних з порушенням сприйняття попереджувальних сигналів, порушення слухового контролю функціонування технологічного обладнання. При тривалій роботі в шумних умовах перш за все уражаються нервова та серцево-судинна системи та органи травлення. Зменшується виділення шлункового соку та його кислотність, що сприяє захворюванню гастритом. Необхідність кричати при спілкуванні у виробничих умовах негативно впливає на психіку людини.

17. Зелена зона міста як єдина система міських і приміських зелених насаджень створює на території міста сприятливі мікрокліматичні умови. Зелені насадження пропускають частину сонячної радіації, частину — поглинають, а частину — відбивають. Зменшення інтенсивності інсоляції залежить від характеру зелених насаджень. П'ятиметрова смуга озеленення між тротуарами і бруківкою здатна знизити теплове опромінення пішоходів більше ніж у 2, 5 разу. Під прикриттям лісонасаджень сонячна радіація становить 1 —39, 8% радіації на відкритій території. Температура повітря в зеленому масиві приблизно на З °С нижча, ніж на відкритих місцях. Температурний режим міст істотно змінюється під дією зелених насаджень. Відносна вологість повітря в озеленених кварталах у гарячі дні на 7—40% вища, ніж у неозеленених. Збільшення вологості пояснюється здатністю зелених насаджень випаровувати воду. Поверхня, вкрита рослинністю, випаровує в десятки разів більше вологи/ніж та, що без зелені.

18 Засоби захисту від шуму, що застосовуються на машинобудівних підприємствах, поділяються на засоби колективного захисту та індивідуального захисту. Архітектурно-планувальні рішення передбачають розділення шумних і тихих виробничих ділянок, віддалення робочих місць від шумного обладнання та розташування його в просторих приміщеннях та інші засоби. До засобів звукоізоляції (рис. 3.9) належать звукоізолюючі огорожі 1, звукоізолюючі кабіни та пульти керування 2, звукоізолюючі кожухи 3 та акустичні екрани 4. Звукоізолюючі кабіни використовують для розташування пультів дистанційного управління або робочих місць у шумних приміщеннях. За допомогою звукоізолюючих кабін можна забезпечити практично будь-яке потрібне зниження рівня шуму. Як правило, кабіни виготовляють із цегли, бетону або інших подібних матеріалів, а також збірними з металевих панелей. У цехах із джерелами теплового випромінювання кабіни мають забезпечувати також необхідний захист від цього шкідливого фактора. Застосування звукоізолюючих кожухів є ефективним, простим та дешевим способом зниження шуму на робочих місцях. Акустичні екрани та огорожі можуть улаштовуватися як у виробничих приміщеннях для захисту робочих місць від шуму агрегату, що обслуговується, а також сусідніх агрегатів, так і на території підприємства з метою зниження шуму, що створюється відкрито встановленими джерелами, в адміністративно-побутових приміщеннях та у житлових забудовах. Застосування екранів у приміщеннях виправдане тільки в тому разі, коли рівень звукового тиску в розрахунковій точці, що створюється прямим звуком від джерела, яке екранується, є значно вищим від рівнів відбитого звуку в цій точці.

19. Вібрація – коливання, тремтіння. Переміщення точки або механічної системи при якому відбувається почергове зростання й зменшення в часі значень хоча б однієї координати називають вібрацією.При вібрації виробничих механізмів передаються їх швидкі коливальні і обертальні рухи контактуючим з ними предметам в тому числі працівникам. Причиною порушення вібрації є виникаючі при роботі машин неурівноважені силові впливи: ударні навантаження; зворотно-поступальні переміщення; дисбаланс. Причиною дисбалансу є: неоднорідність матеріалу; розбіжність центрів мас і осей обертання; деформація.У автоматизованих виробництвах засобом боротьби є дистанційне керування (виключає контакт) відповідним технологічним процесом. А унеавтоматизованих виробництвах використовують такі засоби та заходи: 1. Зниження вібрації в джерелах їх виникнень: підвищення точності опрацювання деталей; оптимізація технологічного процесу; поліпшення балансування.2. Відстройка від режимів резонансу (збільшення жорсткості системи); вибродемпфірування (пружинні віброізолятори).Поліпшення організації праці вібронебезпечних процесів: загальна кількість робочого часу в контакті з віброобладнанням не повинна перевищувати зміни; одноразова дія не повинна перевищувати для локальної - 20 хвилин, для загальної - 40 хвилин.До лікувально - профілактичних заходів відносяться: масаж; заходи, що загально укріплюють організм; гідропродцедури. Вібрація має властивість кумуляції (накопичення в організмі).