Для зниження вібрацій необхідне балансування роторів, усунення надмірних люфтів і зазорів.

Особливо ефективним методом зниження вібрації в джерелі її виникнення є усунення резонансних режимів роботи обладнання. Під час проектування цього досягають, вибираючи робочі режими з урахуванням частот власних коливань машин і механізмів.Змінюючи будь-яку з них, можна усунути режим резонансу. Якщо не вдається усунути вібрації в джерелі виникнення, то використовують методи зниження параметрів вібрацій на шляху її поширення від джерела. Часто використовують віброізоляцію на пружних опорах, а також застосовують прокладки з гуми, пробки тощо. Поширене на виробництві вібродемпфірування, в основі якого лежить збільшення активних втрат у коливних системах, тобто перетворення енергії механічних коливань у теплову. Вібродемпфірування можна використати в машинах з інтенсивним динамічним навантаженням, застосовуючи матеріали зі значним внутрішнім тертям: чавуни з малим вмістом вуглецю і кремнію, сплави кольорових металів. Добрими вібродемпфірувальними властивостями володіють пластмаси, дерево, гума.

21. Вплив комп’ютерної техніки на організм людини. Найбільш близькими до істини є прихильники твердження, що існує так звана комп'ютерна хвороба. Серед користувачів ПК виявлено новий тип захворювання - синдром комп'ютерного стресу (СКС), який проявляється головним болем, запаленням слизової оболонки очей, підвищеною дратівливістю, млявістю і депресією. Вони згруповані за принципом впливу на ту чи іншу частину організму. 1. Загальне нездужання: сонливість, втомлюваність, не минуща втома (навіть після відпочинку); головні болі після роботи; очні болі, та ін.. 2. Захворювання очей: швидка стомлюваність, відчуття гострого болю, печіння, свербіж, сльозливість; часте моргання, відчуття натертості. 3. Порушення візуального сприйняття: неясність зору на дальній відстані відразу після роботи за комп'ютером («завіса перед очима»); 4. Погіршення зосередженості та працездатності. Причинами різноманітних симптомів СКС, на думку медиків, є: -наднапруженому робота очей і неправильне положення тіла; -носіння невідповідних окулярів або контактних лінз; -неправильна організація робочого місця; -підсумовування фізичних, розумових і візуальних навантажень; -низький рівень візуальної підготовленості для роботи з комп'ютером.

22 шляхи оптимізації технічних, середовищних та ергономічних факторів.

Відеодистанційний термінал (ВДТ) — пристрій для візуальної подачі інформації, що зберігається електронним способом. Освітлення обчислювальних центрів має бути змішаним. При виконанні робіт категорії високої зорової точності (найменший розмір об’єкта розпізнавання 0, 3 — 0, 5 мм) величина коефіцієнта природного освітлення (КПО) має бути не нижчою 1, 5 %, а при зоровій роботі середньої точності (найменший розмір об’єкта розпізнавання 0, 5 — 1 мм) КПО має бути не нижчим 1, 0 %. Як штучне освітлення переважно використовують люмінесцентні лампи типу ЛБ або ДРЛ. Вимоги до освітлення приміщень, у яких установлені комп’ютери, мають специфічний характер. Якщо комп’ютери не працюють, то у робочих приміщеннях треба створити такий же високий рівень освітлення, як і в інших службових приміщеннях, тобто 800 — 1200 лк. Рівень освітлення у приміщенні при роботі комп’ютера не повинен перевищувати 400 — 600 лк. Відстань від екрану до шкіри обличчя й рук користувача має бути не меншою 60 см. Для забезпечення оптимальних мікрокліматичних умов у приміщеннях із ВДТ використовують системи вентиляції та кондиціювання повітря, а також природне провітрювання. Відомо, що максимальна напруженість електричної складової електромагнітного поля на конусі дисплея. Тривале перебування в електричному полі, створеному цими зарядами, негативно впливає на здоров’я працюючих: бронхо-легеневі захворювання, порушення серцево-судинної та нервової систем, ураження шкіри тощо. Велике значення для збереження здоров’я користувачів комп’ютерів має дотримання медичних рекомендацій щодо раціонального харчування й додаткової вітамінізації організму.

23 шкідливі речовини та їх небезпека.У сучасній техніці застосовується безліч речовин, які можуть потрапляти в повітря і становити небезпеку здоров'ю людей. Для визначення небезпечності медики досліджують вплив цих речовин на організм людини і встановлюють безпечні для людини концентрації та дози, які можуть потрапити різними шляхами в організм людини. На промислових підприємствах повітря робочої зони може забруднюватися шкідливими речовинами, які утворюються в результаті технологічного процесу або містяться в сировині, продуктах та напівпродуктах і відходах виробництва. Ці речовини потрапляють у повітря у вигляді пилу, газів або пари і діють негативно на організм людини. В залежності від їх токсичності та концентрації в повітрі можуть бути причиною хронічних отруєнь або професійних захворювань. Залежно від ступеня токсичності, фізико-хімічних властивостей, шляхів проникнення в організм, санітарні норми встановлюють гранично допустимі концентрації (ГДК) шкідливих речовин у повітрі робочої зони виробничих приміщень, перевищення яких неприпустиме.