Робота 3.2. Дослідження електропровідності розчинів сильних та слабких електролітів.

Мета роботи: визначити питому, молярну електропровідності розчинів електролітів, ступінь дисоціації слабкого електроліту та коефіцієнт електропровідності сильного електроліту.

В електролітичну комірку наливають розчин сильного електроліту (за вказівкою викладача) і після термостатування за необхідної температури вимірюють його опір. Після цього посудину для вимірювання електропровідності промивають дистильованою водою і наливають в неї піпеткою 10 см³ розчину слабкого 1–1-валентного електроліту (за вказівкою викладача), термостатують і вимірюють опір.

Питому електропровідність розчинів обчислюють за формулою:

. (3.13)

Молярну електропровідність електроліту розраховують за формулою (3.4), граничну молярну електропровідність визначають за довідниковими даними на основі рівняння (3.7). Для сильних електролітів обчислюють коефіцієнт електропровідності (за 3.9), для слабких – ступінь дисоціації (за 3.8). Виміряні та розраховані величини зводять у табл. 3.2.

Звіт

1. Температура досліду: ^о С.

2. Таблиця 3.2. Результати експерименту та обчислень

№	Електроліт	с, моль/дм3	R, Ом	, См/см	, См× см2/моль	, См× см2/моль	або

Обчислення для сильного електроліту:

Обчислення для слабкого електроліту:

3. Висновок.