Робота 3.1. Визначення константи електролітичної комірки.

Мета роботи: визначити константу комірки для вимірювання електропровідності розчинів електролітів.

Електролітична комірка (посудина для вимірювання електропровідності) – це скляна ємність, в яку зазвичай впаяно два платинованих платинових електроди. Оскільки для певної комірки невідомі площа електродів та відстань між ними, то спочатку потрібно визначити її константу – відношення відстані між електродами до їх площі:

. (3.11)

Для цього комірку заповнюють розчином електроліту з відомою питомою електропровідністю (зазвичай 0, 02 М розчин KCl, табл. 3.1) в такій кількості, щоб були покриті електроди, розміщують її у термостаті, який налаштовано на певну температуру, витримують протягом 8 – 10 хв. і вимірюють опір.

Таблиця 3.1. Питома електропровідність 0, 02 М розчину KCl за різних температур

t, о С
, См/см	2, 40	2, 45	2, 50	2, 55	2, 61	2, 66	2, 71	2, 77

Згідно з рівняннями (3.2) і (3.11) константа комірки визначається за формулою:

. (3.12)

Звіт

1. Температура досліду: ^о С.

2. Питома електропровідність стандартного розчину КСl:

См/см.

3. Опір стандартного розчину КСl: Ом.

4. Обчислення константи комірки за рівнянням (3.12): см ^-1.