Форми суспільної організації у кам’яному віці

Неандертальці

- Вогонь;

- Життя у печерах;

- Мова, мислення.

Кроманьйонці (люди сучасного фізичного типу)

- Матріархат;

- Релігія (Тотемізм — єдність людини с тваринами, рослинами, природою; Анімізм – віра в духів; Магія);

Стоянки: с. Королеве(Закарпаття); Мізинська стоянка(Десна); Кирилівська стоянка(Київ); Амвросіївка(Донбас); Кіїк—Коба(Крим).

Мезоліт — середній кам’яний вік.(10—6 тис. років тому)

- Потепління;

- Виникнення великої кількості річок;

- Основні заняття — полювання, рибальство, річкове збиральництво;

- Винайдення лука та стріл, човнів і плотів;

- Приручення перших тварин;

Стоянки: Мурзак—Коба, Кодак, Гребеники та ін.

Неоліт — новий кам’яний вік.(6—4 тис. років тому)

- Неолітична революція — перехід від привласнювальних форм господарювання до відтворюючих (від полювання до скотарства, від збиральництва до землеробства);

- Знаряддя праці — мотика, серп;

- Прийоми обробки каменю — шліфування, свердління, розпилювання;

- Поява кераміки, прядіння та ткацтва;

- Демографічний вибух;

- Патріархат;

- Формування археологічних культур.

Археологія — наука, що вивчає первісні, стародавні та середньовічні матеріальні пам’ятки (стоянки, поселення, поховання, знаряддя праці, зброю, посуд тощо).

Археологічна культура — це сукупність археологічних пам’яток певної території та часу, що мають місцеві своєрідні особливості.

Форми суспільної організації у кам’яному віці

1. Первісне стадо — найдавніший колектив людей, що об’єдналися з метою поживання(Палеоліт);

2. Родова община — колектив кровних родичів, що спільно проживають(Пізній палеоліт);

3. Плем'я — група родових общин, які мають спільні органи влади, духовну та матеріальну культуру(Мезоліт, неоліт).

Енеоліт (IV—III тис. до н. е.)

Енеоліт — це мідно—кам’яний вік.

- Перехід від кам’яного віку до доби металів;

- Скотарство відокремилося від хліборобства;

- Скотарство стає кочовим;

- Мідні знаряддя праці;

- Перехід від мотичного до рільного землеробства;

- Вози, колеса, плуги.

Трипільська культура (кінець V — середина III тис. до н. е., лісостепова Україна) − відкрив у 1893 р. Вікентій Хвойка поблизу с. Трипілля на Київщині.

- Територія розселення. Південний Буг й Дністр, Середнє Подніпров’я, Румунське Прикарпаття, Північне Причорномор’я.

- Етнос невідомий.

- Поселення. Поселення на берегах річок, на схилах долин(Майданецьке, Тальянки) — протоміста.

- Житла дерев’яні, з глиняною піччю та жертовником, одно—, двоповерхові. Підлога глиняна, стіни розписані фарбами.

- Основні заняття — рільне землеробство(зернові) і скотарство.

- Характерна мальована кераміка (червоні, чорні та жовті фарби).

- Релігія та культура. Головне божество – богиня родючості. Поклонялися бику (символу сонця та чоловічої сили), змієві (охоронцеві дому). Писемність — глиняні символи та знаки на кераміці.

- Витіснена кочівниками;

Бронзовий вік (II тис. до н. е. — VIII ст. до н. е.)

- Перший штучний метал — бронза (сплав міді й олова);

- Розподіл праці: лісостеп — землеробство, степ — скотарство;

- Майнова нерівність;

- Родова община замінюється сусідською;

- Парна сім’я;

- Ямна(поховання покійників у скорчених позах у ямах) та катакомбна(поховання в гробницях—катакомбах; дружину вбивали і ховали разом із чоловіком) культури.

Ранній залізний вік (VIII ст. до н. е. — IV ст. н. е.)

- Плавили залізо, робили знаряддя праці;

- Зросла продуктивність праці;

- Ремесло відокремилося від землеробства;

- Товари для обміну й продажу;

- Посилюється майнова нерівність.