Види цінних паперів

Криза в економіці має дві характерні взаємопов’язані особливості: перевиробництво товарів і зростання заощаджень населення.

Криза виникає у тому випадку, коли розширення ринків не встигає за розширенням виробництва. Відставання споживання від виробництва призводить до росту товарних запасів, перевиробництву. Товарні запаси зростають, промисловість розширює виробництво. Цей процес відбувається з трьох причин. Перша - сигнали про затоварювання сфери обертання ще не дійшли до виробництва; друга - товари, які мають тривалий цикл виготовлення, продовжують випускатися у надії на те, що попит буде зростати і далі; третя - не дивлячись на розпочате перевиробництво, банки продовжують штучно підтримувати ріст виробництва, надаючи кредити промисловості і торгівлі.

Таким чином, для кризи характерно те, що товари, які випускаються, не знаходять збуту, а недостатньо швидке реагування виробництва на скорочення попиту призведе до перевиробництва.

На зменшення впливу даного фактора на економічне положення підприємства і країни в цілому спрямований такий антикризовий інструмент, як маркетинг-менеджмент. Маркетингові дослідження спрямовані на узгодження попиту і пропозиції.

Кризовому падінню виробництва звичайно передує зниження товарних цін, кредитна напруга, падіння курсу акцій, максимальне збільшення облікового відсотку і т.д. Таким чином, симптоми кризи, що починається, насамперед, виявляються у сфері обертання і кредиту, а вже потім починається падіння виробництва.

До другого фактора виникнення кризи відноситься ріст заощаджень населення. У цілому це, безперечно, позитивне явище. Однак некерований ріст заощаджень населення призводить до інфляції і, нарешті, до кризи в країні.

Обертання на ринку цінних паперів стимулює вилучення у населення накопиченої надлишкової маси грошових коштів.

Цінні папери - грошові документи, які засвідчують право володіння або відносини позики, визначають взаємовідносини між особою, яка їх випустила, та їх власником. Вони передбачають, зазвичай, виплату доходу у вигляді дивідендів або відсотків, а також можливість передачі коштів та інших прав, які визначаються цими документами, іншим особам.

Цінні папери можуть бути іменними або на пред’явника. Іменні цінні папери, якщо про це спеціально не указано, не підлягають передачі, вони передаються шляхом повного індосаменту (передаточний запис, який засвідчує перехід прав за цінним папіром до іншої особи). Цінні папери на пред’явника обертаються вільно. Цінні папери можуть бути використані для здійснення розрахунків, а також як залог для забезпечення платежів і кредитів.

Емітент цінних паперів - держава в особі уповноваженого органу (казначейство), юридична особа (корпорації, муніципільні утворення) і у випадках, передбачених законом, фізична особа. Імітент від свого імені випускає цінні папери і бере на себе зобов’язання, які визначаються з умов їх випуску. Він зобов’язаний виконувати всі зобов’язання у строк і у порядку, встановленому законодавством.

В Україні та інших країнах випускаються такі види цінних паперів: акції, облігації, векселі, казначейські зобов’язання та ощадні сертифікати.

Акція - цінний папір без обмеження строку обертання, який засвідчує ділову участь у статутному фонді акціонерного товариства і право участі в управлінні ним; дає право його власнику на отримання частки прибутку у вигляді дивідендів, а також на участь у розподілі майна при ліквідації акціонерного товариства. Акції можуть бути привілейованими і простими, іменними та на пред’явника, документарними і бездокументарними.

Дивіденди за акціями нараховуються, виплачуються і обчислюються за підсумками роботи акціонерного товариства за рік.

Облігація - цінний папір, який засвідчує внесення її власником грошових коштів і підтверджує зобов’язання відшкодування йому номінальної вартості цього цінного папіру у передбачений у ньому строк з виплатою фіксованого відсотку (якщо інше не передбачено умовами випуску). Облігації всіх видів розповсюджуються серед підприємств і громадян на добровільних умовах.

Вексель - цінний папір, який свідчить про безумовне грошове зобов’язання виплатити після настання строку певну суму грошей власнику векселя (векселеутримувачу).

Казначейські зобовязання - вид цінних паперів на пред’явника, які розміщуються виключно на добровільних умовах серед населення, засвідчують внесення їх власником грошових коштів у бюджет і дають право на отримання фінансового доходу. Казнечейські зобов’язання випускаються у вигляді облігацій і векселів.

Випускаються наступні види казначейських зобов’язань:

- довгострокові - від 5 до 10 років;

- середньострокові - від 1 до 5 років;

- короткострокові - до одного року.

Ощадний сертифікат - письмове свідоцтво банку про депонування грошових коштів, яке засвідчує право вкладника на отримання коштів після закінчення строку депозиту і відсотків за ним.

Ощадні сертифікати видаються термінові (під певний договорний відсоток на певний строк) або за вимогою, іменні і на пред’явника.

Іменні сертифікати обертанню не підлягають, а їх продаж іншим особам є недійсним.