Типи акцій та їх оцінка

Акції можуть бути привілейованими і простими (звичайними), іменними і на пред’явника, документарними і бездокументарними.

Привілейовані акції дають власнику переважне право на отримання дивіденду, а також пріоритетну участь при розділі майна корпорації у випадку її ліквідації. Власники привілейованих акцій не мають права брати участь в управлінні корпорацією, якщо таке не передбачено статутом. Привілейовані акції можуть випускатися із щорічно виплачуваним, фіксованим відсотковим дивідендом відносно номінальної вартості. Виплата дивідендів здійснюється у розмірі, указаному в акції, незалежно від розміру прибутку, отриманого корпорацією у відповідному році. У тому випадку, коли прибуток недостатній, виплата дивідендів за привілейованими акціями проводиться з резервного фонду.

Якщо розмір дивідендів, що виплачуються акціонерам за простими акціями, перевищує розмір дивідендів за привілейованими акціями, власникам останніх може здійснюватися доплата до розміру дивідендів, які виплачуються іншим акціонерам.

В Україні привілейовані акції не можуть бути випущені на суму, що перевищує 10% статутного фонду корпорації, і з цієї причини вони є відносно невеликим внеском в обсяг її фінансування. Порядок здійснення переважного права на отримання дивідендів визначається статутом корпорації.

Акціонери, які мають привілейовані акції, зменшують ризик своїх капіталовкладень, оскільки мають гарантоване право на фіксований дивіденд і виплату раніше визначеної ліквідаційної вартості акції.

Проста (звичайна) акція - пайовий цінний папір, який надає акціонеру право приймати участь в управлінні справами корпорації, приймати участь у розподілі чистого прибутку після виплати дивідендів за привілейованими акціями, при ліквідації корпорації приймати участь у розподілі її майна, яке лишилося після розрахунків з усіма кредиторами і власниками привілейованих акцій.

Прості акції не забезпечуються ніякими гарантіями, оскільки у випадку банкрутства акціонер може втратити всі вкладені в акції грошові кошти. Розмір «врятованих» коштів залежить від того, яке майно залишиться у корпорації на випадок її банкрутства. Маючи прості акції, інвестор може отримати свої гроші назад (або їх частину) тільки після того, як зроблені розрахунки з кредиторами і тримачами інших видів цінних паперів. Тобто власник простих акцій стоїть останнім у черзі за майновими претензіями до корпорації.

Іменна акція - це пайовий цінний папір з указанням власника, якому належать права, засвідчені цінним папіром. На такій акції при документарній формі випуску вказується прізвище та ім’я її власника. Інформація про власників іменних акцій надається у формі реєстру акціонерів (при документарій формі випуску) або облікового реєстру рахунків акціонерів (при бездокументарній формі випуску).

При продажу іменної акції необхідний додатковий час для переоформлення її на ім’я нового власника. Іменні цінні папери, випущені у документарній формі, передаються новому власнику способом повного індосаменту (передаточного запису, який засвідчує перехід прав на цінний папір іншій особі).

Власник іменних акцій отримує при їх купівлі один сертифікат на всі акції. Сертифікат пред’являється у корпорацію або незалежному реєстратору (у депозитарій), які вносять відповідні зміни у список акціонерів.

Акції на пред’явника не містять імені чи найменування їх власника, вони передаються вільно, для реалізації корпоративних прав за даною акцією достатньо її пред’явлення будь-якою особою. Корпорація веде загальний облік акцій на пред’явника, і їй недоступна інформація про їх власників. Акції на пред’явника дуже привабливі для інвесторів, оскільки дозволяють вільно здійснювати їх передачу у власність іншим особам без будь-яких додаткових формальностей. Особа власника акції на пред’явника лишається невідомою для корпорації і третіх осіб.

Випуск акцій у документарній формі здійснюється шляхом виготовлення і видачі акціонерам сертифікатів акцій. Сертифікат акції - це бланк цінного папіру, який містить встановлені законом реквізити і засвідчує право власності на акцію.

Облік прав власності на акції, що випускаються у документарній формі, здійснюється реєстротримачем (реєстратором). Ринок послуг реєстраторів в Україні знаходиться у процесі формування, а його становлення гальмується загальною нерозвиненістю фондового ринку. Бездокументарна форма акції (цінного папіру) являє собою обліковий запис, зроблений хранителем цінних паперів (кастоді), який є підтвердженням права власності на цінний папір. Підтвердженням права власності на акції, випущені у бездокументарній формі, є виписка з рахунку цінних паперів, яку хранитель зобов’язаний надати тримачу акцій. Інформація про акціонерів - власників акцій у бездокументарній формі - розміщується в обліковому реєстрі рахунків акціонерів.

Бездокументарна форма випуску акцій значно спрощує обіг акцій на ринку і здійснення будь-яких операцій з ними, а також є більш дешевою у порівнянні з документарною формою. Права і привілеї власників простих акцій. Власники простих акцій - це власники корпорації, на цій підставі вони мають певні права і привілеї.

Власники простих акцій на загальних зборах акціонерів мають право обирати директорів корпорації, які, в свою чергу, відбирають персонал корпорації і управляють її діяльністю. У невеликій корпорації найкрупніший акціонер звичайно займає позиції президента і голови ради директорів. У крупній корпорації з великою кількістю акціонерів менеджери також володіють певним пакетом акцій, але їх звичайно недостатньо для прийняття рішень на загальних зборах акціонерів.

У кожній країні законодавчо встановлюються механізми контролю за результатами діяльності корпорації з боку акціонерів. Наприклад, корпорації повинні регулярно проводити загальні збори акціонерів і переобрання директорів (звичайно раз на рік). Кожна акція надає право акціонеру на один голос. Акціонери можуть з’являтися на щорічних зборах і голосувати особисто, але, зазвичай, вони передають своє право голосу представникам, які голосують за дорученням. Менеджери також часто намагаються отримати доручення на голосування з боку акціонерів і часто отримують його від акціонерів - працівників корпорації. Якщо акціонери не задоволені діяльністю менеджерів, можуть бути спроби скинути керівництво і захопити контроль над корпорацією. Такі дії отримали назву як боротба за контроль над корпорацією з використанням доручень.

У ряді країн власники звичайних акцій мають право, що називається переважним правом викупу, тобто правом на купівлю акцій додаткової емісії. Мета надання переважного права дозволяє теперішнім акціонерам зберегти контроль над корпорацією після додаткової емісії акцій.

Ринок простих акцій. Деякі корпорації настільки малі, що активна торгівля їх простими акціями не ведеться. Акціями володіють кілька осіб - звичайно це менеджери корпорації. Говорять, що такі корпорації знаходяться у вузькому володінні.

Навпаки, акції більшості крупних корпорацій розповсюджені серед великої кількості інвесторів, багато з яких не приймають участі в управлінні корпорацією. Такі корпорації називаються публічними, а їх акції вважаються такими, що знаходяться у широкому публічному обертанні.

Проведені дослідження показали, що інституціональні інвестори (пенсійні і взаємні фонди, страхові компанії і т.д.) володіють більше ніж 60% акцій всіх компаній, які торгують публічно. Такі інвестори досить активно беруть участь у торгах акціями, на їх частку припадає біля 75% усього обсягу угод. Таким чином, саме інституціональні інвестори здійснюють визначний вплив на ціни акцій багатьох корпорацій.

Рейтинги акцій. У практиці країн з розвиненою ринковою економікою використовується рейтингова оцінка інвестиційних якостей окремих акцій. Визначення рейтингів за версією одного з агентств США наведені у табл. 6.1.

Таблиця 6.1

Рейтингові оцінки інвестиційних якостей простих і привілейоаних акцій

Оцінка простих акцій. Прості акції являють собою частки власності в корпорації, але для звичайного інвестора проста акція - це актив, який має дві ознаки:

1. Він дає право власнику на дивіденди при умовах, якщо корпорація отримує прибуток і якщо буде прийнете рішення здійснити акціонерам виплати, а не залишити прибуток нерозподіленим (для реінвестування). У той час, як облігація містить гарантію з виплати відсотків, проста акція таких гарантій не дає, і очікування акціонерів у відношенні дивідендів можуть не виправдатися.
2. Акції надалі можуть бути продані на ринку за ціною, що перевищує ціну купівлі. Якщо акції дійсно будуть продані за ціною, вищою за їх купівлю, інвестор отримає капітальний прибуток, хоча часто виникають і капітальні збитки.

Прості акції у майбутньому повинні забезпечити потоки грошових коштів, і їх вартість визначається, як і вартість інших фінансових активів - як приведене значення припущених грошових потоків. Очікувані грошові потоки складаються з двох складових:

• дивідендів, які виплачуються наприкінці кожного року;
• ціни, яку інвестори передбачають отримати при продажу акцій (продажна ціна повинна включати відшкодування первісних інвестицій і очікуваний капітальний прибуток).

Таким чином, загальна очікувана доходність акції за один період (один рік) дорівнює сумі очікуваної дивідендної доходності і капітального прибутку

де - дивіденди, які власник передбачає отримати наприкінці року; - ринкова ціна акції на даний момент; - очікуваний капітальний прибуток наприкінці року.

Для інвестора, який передбачає тримати акції протягом необмеженого часу, вартість акції на сьогоднішній день не включає капітального прибутку і розраховується, як

де - мінімально прийнятна доходність за акціями, яка включає ринкову ставку доходності, очікуваний рівень інфляції і ризик.

Якщо потік дивідендів зростає з постійною швидкістю , то вартість акції складатиме

Дана формула застосовується для розрахунку вартості зрілих корпорацій зі стабільною історією росту. Передбачувані темпи росту варіюються від одної корпорації до іншої, але для більшості зрілих корпорацій вважається, що ріст дивідендів у майбутньому продовжиться з колишньою швидкістю, яка однакова до швидкості росту номінального валового внутрішнього продукту (реальний валовий внутрішній продукт плюс інфляція). Вважається, що дивіденди середньої американської корпорації зростають на = 5 - 8% на рік.

Рівновага на ринку акцій. Доходність акції , яку вимагають інвестори, визначається за допомогою рівняння ринку цінних паперів

де - безризикова доходність (наприклад, доходність казначейських облігацій); - середня доходність ринку; - бета-коефіцієнт.

Якщо безризикова доходність складає 8%, середня доходність ринку складає 12%, а акції мають бета-коефіцієнт 2, то інвестор вимагатиме доходності акції, що дорівнбє = 16%.

Інвестор забажає придбати акції, якщо їз очікувана доходність буде більшою за 16%, і бажатиме продати їх, якщо вона буде менше 16%.

Інвестор припускає, що прибуток, дивіденди і ціна на акції корпорації будуть зростати з постійною швидкістю = 5% на рік. Останні виплачені дивіденди складали = 2, 8571 грн., а наступні складатимуть Інвестор спостерігає, що поточна ціна акції складає Він повинен прийняти рішення: придбати акції даного типу, продати свої або не займати за ними ніякої позиції. Розрахуємо очікувану доходність акції

Інвестор забажає придбати акції, якщо їх очікувана доходність біде більшою 16%.

Оскільки очікувана доходність виявилася нижче потібної, інвестор віддасть перевагу продажу акції, як і інші акціонери. Однак деякі покупці захотять купити на ринку акції за ціною 30 грн., і тому теперішні інвестори не зможуть знайти покупців до тих пір, доки ціна акції не знизиться до рівня 27, 27 грн., при якій потрібна доходність 16% не буде дорівнювати очікуваній.

Якщо акції спочатку продавалися б за ціною, що менше 27, 27 грн., наприклад, за 25 грн., події розвивалися б у протилежному напрямі. Покупці хотіли б придбати акції, оскільки їх очікувана доходність перевищувала б потрібну, і масова купівля акцій підвищила б їх ціну до 27, 27 грн.