Пунктуаційні мовні норми

Labor omnia vicit improbus

(Вергілій)

І. Термінознавство – це наука, що вивчає терміни, термінології, терміносистеми, закономірності їх створення та функціонування.

Термін – це мовний знак, що позначає спеціальне поняття у відповідній системі понять. Термін не називає поняття, як звичайне слово, навпаки, поняття приписується терміну, додається до нього.

Ознаки терміна: системність, наявність чіткої дефініції, однозначність терміна в межах однієї предметної галузі, однієї наукової дисципліни або сфери професійної діяльності; стилістична нейтральність; відсутність експресії, образності, суб’єктивно-оцінних відтінків.

На відміну від термінів, терміноїди утворюються на основі поняття у вузькій професійній діяльності і називають конкретні явища або об’єкти. До терміноїдів належать номенклатурні найменування, професіоналізми.

Номенклатурні найменування (номени) – це слова, що називають конкретні об’єкти науки або техніки. Наприклад, найменування типів і класів машин, механізмів з цифровими або літерними позначеннями, які характеризують номер моделі, розмір деталі тощо.

Професіоналізми – слова й мовленнєві звороти, характерні для мови людей певних професій. Професіоналізми не мають чіткої дефініції, експресивно забарвлені, не становлять цілісної системи, не завжди відповідають нормам літературної мови.

Термінологія – уся сукупність термінів, що склалася стихійно у певній галузі наукового знання. Термінології мають тривалий шлях свого формування, який починається разом з формуванням певної галузі знання або діяльності.

Терміносистема – це система термінів у певній галузі наукового або технічного знання, що обслуговує наукову теорію або наукову концепцію.

ІІ. Разом пишуться складні слова: утворені від підрядних словосполучень, які складаються з іменника та прикметника: чорнозем; утворені поєднанням іменникових основ: залізобетон; утворені поєднанням основ числівника та іменника: сторіччя; утворені поєднанням дієслова в ІІ особі одн. наказ. способу з іменниками: горицвіт; поєднанням основ іменника та дієслова: нафтопереробний; поєднанням основ прислівника та прикметника: малопотужний; пов’язані з інтернаціональною лексикою та термінологією, в яких першою складовою частиною є елементи: авіа-, авто-, електро- тощо, або другою складовою частиною є елементи: -лог, -граф, -логія, -метр: автодром; амперметр; що означають терміни, утворені поєднанням двох і більше неоднорідних основ: радіотелемайстер; з першою частиною пів-, напів-, полу-: півколо, напівпроникний, піввал.

Через дефіс пишуться складні слова: утворені від двох чи більше сурядних основ; відтінки кольорів, смаку: російсько-український, стійково-балковий; темно-зелений (виняток: жовтогарячий, червоногарячий, глухонімий, хитромудрий, зловорожий); утворені поєднанням однакових, синонімічних або антонімічних слів: білий-білий; що означають назви професій, фахів; державних посад, військових та наукових звань: режисер-постановник; назви складних одиниць виміру, нот, співочих голосів та музичних інструментів, спортивного інвентарю: кіловат-година; назви частин та сторін світу, складні географічні власні назви та власні назви з частиною пів-, пан-: південно-західний; назви істот, комах, рослин, мікробів; імена казкових персонажів; складні прізвища, імена: заєць-русак; з першою складовою частиною віце-, екс-, лейб-, максі-, міні-, обер-, унтер-, штаб-(штабс-): екс-чемпіон; що означають назви механізмів, речовин, процесів, явищ, істот, у яких перша частина виражає прикмету чи особливість другої: блок-система; у яких перша частина закінчується на -ико(-іко): історико-культурний; з першою частиною військово-, воєнно-: військово-морський (виняток: військовополонений, військовозобов’язаний).

ІІІ. Уживання розділових знаків української мови регулюють пунктуаційні мовні норми. В українській мові вживаються крапка, знак оклику, знак питання, лапки, дужки, двокрапка, тире, крапка з комою, кома.

Практичні завдання:

Завдання 1. Складіть речення з поданими термінами.

Грейферний ківш, газобетонний блок, ніздрюватий бетон, залізобетонний підкладень, прогін моста, будівельна галузь, важкозаймисті конструкції, вантові конструкції, вбудоване устаткування, вентиляційний отвір, вертикальне планування території, випробування конструкцій і споруд, водоспускна мережа, галерейний житловий будинок.

Завдання 2. Згрупуйте слова-терміни за галузями знань.

Свердло, архітрав, брокер, дриль, файл, папка, ринок, фрезер, астрагал, вімперг, система, дивіденд, гайковерт, суфікс, ліміт, падуга, неф, менгір, феєрія, паритет, апартеїд, меморандум, конституція, зенкер, маскарон, каркас, інтерлінгвістика, перцепція, кернер, арбітраж, репатріація, каріатида, картуш, прецедент, девальвація, донжон, склепіння, зенківка, юстиція, новація, рокайль, ратуша, транзит, муніципалітет.

Завдання 3. Доберіть українські відповідники до слів іншомовного походження.

Абстрактний, абітурієнт, авторитет, інновація, дебати, ексклюзивний, електорат, лаконічний, превентивний, репродукувати, дилема, симптом, спонсор, конвенція, цивілізація, домінувати, компенсація, ідентичний, координувати, аргумент, баланс.

Завдання 4. Від поданих пар слів утворіть складні іменники або прикметники, запишіть їх, поясніть правопис.

Мова, знати; двадцять, п’ять, рік; земля, копати; вода, міряти; життя, писати; край, знати; сніжний, білий; ліс, рубати; тепло, ходити; бій, здатність; сам, учитель; машина, писати; машина, будувати; загальний, науковий; золотистий, жовтий; багато, мова; синій, око; сивий, борода; вічний, зелений; плодовий, ягідний; емоційний, забарвлення; молоко, консервний; народний, пісня; світ, пройти; фінансовий, промисловість; кислий, солодкий; Західний Сибір.

Завдання 5. Продовжте ряди складних слів:

Авто-: автомобіль, автобіографія…

Агро-: агрокомбінат, агрокультура…

Гостро-: гостроверхий, гостроокий…

Земле-: землеробство, землезнавство…

Довго-: довговічність, довговічний…

Електро-: електроавтоматика, електроарматура…

Епі-: епігенетичний, епіграфіка…

Моно-: монокліналь, монокультура…

Окси-: оксисен, оксиморон…

Полі-: полігібрид, полігон…

Завдання 6. Випишіть слова: 1) прості; 2) складні. З перших букв прочитайте вислів французького філософа XVIII ст. Р. Декарта.

Однозначний, темно-зелений, досвітній, жовтодзьобий, уточнювати, електроприлад, іншомовний, синьо-фіолетовий, малесенький, низькорослий, аматорський, юнак, утихомирювати, юнкор.

Завдання 7. Запишіть подані слова разом або через дефіс. Поясніть правопис.

Авто(кран), кришталево(чистий), чотири(бічний), яскраво(рожевий), арочно(склепінчастий), темно(шкірий), контр(наступ), блок(система), симетрично(протилежний), вакуум(апарат), штабс(капітан), магазин(салон), Дон(Жуан), Ново(волинськ), яро(зелений), сліпо(глухо)(німий), східно(український), жовто(гарячий), темно(синій), важко(доступний), електронно(обчислювальний), фінансово(промисловий), шлако(блок), серцево(судинний), сімдесяти(літній), темно(водий), моторно(парусний), лісо(степ), багато(кольоровий), класико(романтичний), червоно(гарячий), ячмінно(житній), тьмяно(жовтий), легко(крилий).

Завдання 8. Перепишіть речення, відокремлюючи комами дієприслівникові та дієприкметникові звороти.

1. Під вітром вгинаючи лінії прості повис нерухомий за вікнами дощ… (Є.Плужник). 2. Про журавлів ти більше не співала, а серцем відчуваючи грозу хапливим рухом крадькома втирала солону, теплу і гірку сльозу. (Л.Дмитерко). 3. Грає сонце промінцями, білий сніг стає струмками, і співаючи струмки шлях знаходять до ріки. (М. Стельмах). 4. Блакитний час прикинувшись водою тече в піщаних, чистих берегах. (Є. Гуцало). 5. Троянці в човни посідавши і швидко їх поодпихавши по вітру гарно поплили. (І.Котляревський). 6. Вони стояли мовчазні вдивляючись в далеке минуле своє і своїх батьків і линучи думкою в майбутнє. (О. Довженко).

Завдання 9. Знайдіть вставні слова і речення, виділіть їх комами.

1. Здається гори перевертав би й не чув би втоми. (М. Коцюбинський). 2.Чисте небо не налягало на гори, а навпаки своєю високою синявою довершувало, гармонійно доповнювало їх. (О. Гончар). 3. На жаль світ побудований так, що щастя людства здобувається ціною чиїхось страждань. (О.Довженко). 4. Мабуть ніщо так не радує людський зір, як зримий результат роботи. (Ю. Мушкетик). 5. Хто не живе для інших, той отже й для себе не живе. (Ю. Мушкетик). 6. В неволі тяжко хоча і волі сказать по правді не було. (Т.Шевченко). 7. Там батько, плачучи з дітьми а ми малі були і голі, не витерпів лихої долі, умер на панщині. (Т. Шевченко).

Завдання 10. Запишіть речення, розставляючи потрібні розділові знаки. Поясніть пунктограми.

А) Для тонкостінних оболонок в яких згинальні напруження невеликі у порівнянні з поздовжніми (мембранними) є найбільш вигідним безмоментний напружений стан умовами існування якого є такі конструктивні заходи плавна зміна товщини стінок купола радіусу меридіана й інтенсивності навантаження пружні властивості матеріалу свобода радіальних переміщень країв купола.

Б) При зведенні збірно-монолітних куполів спочатку на помостах розкладають заздалегідь виготовлені тонкостінні залізобетонні або армоцементні короби з випусками арматури що одночасно слугують опалубкою а потім у швах між коробами розміщають стрижні робочої арматури покривають куполи арматурною сіткою й укладають бетонну суміш залишаючи короби у складі робочих перерізів ребер і оболонок.

В) Довгомірні, сперті на два боки призматичні складки працюють у поздовжньому напрямку як балки а у поперечному як рама розпір якої подібно до циліндричних оболонок погашається гранями суміжних складок тільки крайні складки повинні бути забезпечені бортовими елементами.

Тестові завдання:

1. З’ясуйте, у якому рядку всі слова є термінами:

1.1. Бароко, романтизм, підручник, театр, порівняння.

1.2. Гуманізм, афіша, колібрі, модернізм, квітник.

1.3. Цирк, повітря, апартаменти, журналістика, новела.

1.4. Косинус, суфікс, гіпотенуза, дефіс, діалект.

1.5. Відродження, нахил, костюмер, авангардизм, грамота.

2. З’ясуйте, у якому рядку всі назви спеціальностей утворено правильно:

2.1. Будівельник, апаратник, двірник, заправщик.

2.2. Каменщик, кружевниця, мотальник, швачка.

2.3. Шпалерник, мармурник, формувальник, різьбяр.

2.4. Підрядчик, розкатчик, зборщик, закройщик.

2.5. Сушильник, завідуючий, кравець, касирка.

3. З’ясуйте, у якому рядку правильно дібрано відповідники до всіх запозичених слів:

3.1. Турнір – змагання, торт – пиріг, неологізм – старий, фонтан – водограй.

3.2. Анемія – недокрів’я, брифінг – зустріч, афіша – виставка, лайнер – корабель.

3.3. Лауреат – переможець, гонорар – винагорода, еластичний – гнучкий, оптимальний – найкращий.

3.4. Плац – площа, азбука – абетка, бард – митець, автобіографія – біографія.

3.5. Горизонт – крайнебо, декрет – указ, рецензія – резолюція, сервіс – обслуговування.

4. З’ясуйте, у якому рядку всі складні слова треба писати через дефіс:

4.1. Всесвітньо/історичний, гірко/солоний, пів/Сонця, електронно/обчислювальний.

4.2. Яскраво/червоний, північно/кримський, народно/визвольний, природничо/науковий.

4.3. Громадсько/політичний, австрійсько/чеський, вічно/зелений, військово/морський.

4.4. Червоно/зелений, військово/зобов’язаний, кисло/солоний, вокально/інструментальний.

4.5. Медико/генетичний, документально/художній, промислово/торговельний, всесвітньо/відомий.

5. З’ясуйте, у якому рядку всі слова пишуться разом:

5.1. Кисло/солодкий, газо/непроникний, військово/технічний.

5.2. Фізико/математичний, азотно/водневий, блідо/червоний.

5.3. Агро/технічний, довго/жданий, військово/зобов’язаний.

5.4. Східно/європейський, ніжно/рожевий, абсолютно/сухий.

5.5. Науково/технічний, високо/якісний, бетонно/цементний.

6. З’ясуйте, у якому рядку всі складні іменники написано правильно:

6.1. Багато-партійність, моногамія, геополітика, концтабір.

6.2. Прем’єр-міністр, ізографія, багатопартійність, унтер-офіцер.

6.3. Контр-революція, госпрозрахунок, земле-володіння, іконографія.

6.4. Великодержавність, лейб-гвардія, військкомат, пів-острів.

6.5. Геополітика, експрес-аналіз, шлако-бетон, радіо-станція.

7. З’ясуйте, у якому рядку допущено помилку:

7.1. Науково-технічний, військовополонений, давньоруський.

7.2. Вищезазначений, воєнно-стратегічний, сонцезахисний.

7.3. Солонокислий, п’ятизначний, ромбоподібний.

7.4. Двозначний, фізико-хімічний, сорокаградусний.

7.5. Енергозберігаючий, ніжно-рожевий, двохтонний.

8. Після узагальнюючого слова ставиться двокрапка в реченні:

8.1. Стоячи в тумані я нічого не бачив округ себе ні стіни ні вікон ні дверей.

8.2. А соловейко не відмовляється ні від сухого листячка ні від торішньої трави.

8.3. І восени й узимку на місцевому базарі одна стара жінка чи й дві продають ягоди горобини чи калини сушений цвіт стебла й коріння лікувальних рослин.

8.4. Вона прислухається до них і ще не наважується втрутитися, висловити свою думку.

8.5. Листя лежало на дровітні на колодах осикових дров на купі гарбузів.

9. Правильно виділено звертання в реченні:

9.1. Пісне, моя ти, підстрелена пташко, мусиш замовкнуть і ти. (І. Франко).

9.2. Мій брат Богдане, сповістив полковників, що ти живий і що чекаєш їх. (Л. Костенко).

9.3. Безмежнеє поле в сніжному завою, ох, дай мені обширу й волі! (І. Франко).

9.4. Ще краще було б, пані Лесю під спів колядок сісти в темному куточку або грітися біля вогню в грубці і слухати казку. (О. Іваненко).

9.5. А що старий, якби ти попрохав ще й худоби та птиці? (Народна творчість).

10. Одиничний дієприслівник не відокремлюється комами в реченні:

10.1. А він теж усіх обіймав цілував і не втримавшись на радощах таки заплакав. (В. Малик).

10.2. А навкруги розвидняючись світліло. (Є. Гуцало).

10.3. У траві прилігши лось міг сховатися до половини. (Є. Гуцало).

10.4. Остап стояв вагаючись. (М. Коцюбинський).

10.5. У халабуду зігнувшись зазирнув дозорець. (К. Басенко).

Термінологічний практикум:

Шарнир (болтовой, замковый, ключевой, неподвижной опоры, опорный, колонны, пластинчатый, промежуточный, сдвоенный, сферический, цилиндрический, чугунный) – шарнір (болтовий, замковий, ключовий, нерухомої опори, опорний (підпорний), колони, пластинчастий, проміжний, здвоєний, сферичний, циліндричний, чавунний).

Галерея (висячая, водоотводная, горизонтальная, донная, дренажная, контрэскарпная, подземная, промывная, продольная, сводчатая) – галерея, опасання (висяча, водовідвідна, горизонтальна, донна, дренажна, контрескарпна, підземна, промивна, поздовжня, склепінчаста).

Кран (автомобильный, -балка, башенный, башенный неподвижный, портальный, рельсовый, с поворотной колонной, стреловой подъёмный, бетоноукладочный, -бетоноукладчик, вантовый мачто-стрелочный, грейферный, грузоподъёмный, двухконсольный, двухстреловой, мостовой, плавучий, тракторный, шагающий, -экскаватор) – кран (автомобільний, -балка, баштовий, баштовий нерухомий, портальний, рейковий, з поворотною колоною, стріловий підіймальний, бетоноукладальний, -бетоноукладач, вантовий щогло-стріловий, грейферний, вантажопіднімальний, двоконсольних, двостріловий, мостовий, плавучий, тракторний, -екскаватор, крокуючий).

Самостійне опрацювання:

1. З’ясуйте значення термінів вімперг, капітель, колонада; запишіть дефініції даних слів.

2. Складіть 7 речень, використовуючи слова та словосполучення (на вибір) із термінологічного практикуму.

Література:

1. Боярова Л. Г. Українська термінологія і мовна політика (20-ті рр. ХХ ст. – початок ХХІ ст.) / Л. Г. Боярова // Зб. наук. праць НДІУ. – К., 2006. – Т. Х. – С. 187 – 196.

2. Васенко Л. А. Фахова українська мова: Навч. посібник / Л. Васенко, В. Дубічинський, О. Кримець. – К.: Центр учбової літератури, 2008. – 272с.

3. Войналович О., Моргунюк В. Російсько-український словник наукової і технічної мови (Термінологія процесових понять). – К.: Вирій, Сталкер, 1997. – 254 с.

4. Муромцева О. Г. Шляхи творення української термінології в концепції і практиці М. П. Драгоманова / О. Муромцева, І. Муромцев // Українська мова: історія і стилі. – Харків, 1992. – С. 44 – 51.

5. Онуфрієнко Г. С. Українська наукова мова у термінологічному вимірі і в контексті вимог Болонського процесу / Онуфрієнко Г. С. // Зб. наук. праць НДІУ. – Том Х. – К., 2006. – С. 175 – 187.

6. Панько Т. І. Українське термінознавство: Підручник / Т. Панько, І.Кочан, Г. Мацюк. – Львів: Світ, 1994. – 216 с.

7. Російсько-український науково-технічний словник / За ред. В. Перхача. – Львів, 1997. – 453 с.

8. Російсько-український та українсько-російський словник термінів будівництва й архітектури в двох томах / За ред. Р. Кінаша. – Том І. – Л.: Ліга-Прес, 2005. – 959 с.

9. Склад і структура термінологічної лексики української мови / М. П. Богуцька, А. В. Крижанівська, В. С. Марченко та ін. // АН УРСР. Комітет наук. термінології. Ін-т мовознавства ім. О. О. Потебні. – К.: Наукова думка, 1984. – 194 с.

10. Словник іншомовних слів / Укл. С. М. Морозов, Л. М. Шкарапута; український мовно-інформаційний фонд НАН України. – К.: Наукова думка, 2000. – 662с.