Главная страница Случайная страница
КАТЕГОРИИ:
АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника
Тема 3. Теорія мовленнєвих актів як підґрунтя лінгвопрагматики
|
|
СТРУКТУРА ЗАЛІКОВОГО КРЕДИТУ
| Тема | Лекції | Практичні заняття | Самостійна робота | Індивідуальна робота |
| Змістовий модуль 1 | Конспект статей | |||
| Тема 1. Лінгвопрагматика як наука | ||||
| Тема 2. Передумови виникнення лінгвопрагматики | ||||
| Тема 3. Теорія мовленнєвих актів як підґрунтя лінгвопрагматики | ||||
| Тема 4. Типологія мовленнєвих актів. Комунікативна інтенція | ||||
| Змістовий модуль 2 | ||||
| Тема 5. Типи та параметри комунікативної взаємодії | ||||
| Тема 6. Закони, правила та максими спілкування. | ||||
| Тема 7. Комунікативні стратегії і тактики спілкування. Типологія комунікативних невдач. | ||||
| Тема 8. Комунікативні, психологічні та соціальні ролі у спілкуванні. | ||||
| Тема 9. Невербальні аспекти комунікативної взаємодії | ||||
| Усього годин |
ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ 1
Тема 1. Лінгвопрагматика як наука
Поняття наукової парадигми (Т. Кун). Наукові парадигми в лінгвістиці: порівняльно-історична, системно-структурна та антропоцентрична (функціональна). Антропоцентризм як основа лінгвопрагматичних розвідок. Підходи до визначення лінгвопрагматики як науки. Виникнення та розвиток лінгвопрагматичних ідей. Лінгвопрагматика в межах комунікативної лінгвістики. Дефініція лінгвопрагматики як мовознавчої науки. Методи дослідження лінгвопрагматики: структурний аналіз, дискурс-аналіз, контент-аналіз, трансакційний аналіз та інтент-аналіз. Структура лінгвопрагматики: мікропрагматика, макропрагматика, мегапрагматика (Ф.С. Бацевич). Розділи лінгвопрагматики (за О.О. Селівановою). Зв’язки лінгвопрагматики з іншими гуманітарними науками.
Тема 2. Передумови виникнення лінгвопрагматики
Філософські засади виникнення лінгвопрагматики (Л. Вітгенштейн). Поняття мовних ігор. Діяльнісний підхід до мови в теорії мовних ігор Л. Вітгенштайна. Значення слова як його вживання в мові. Виникнення та розвиток лінгвопрагматики в мовознавчих розвідках (К. Бюллер, Ш. Баллі, Е. Бенвеніст). Експресивна та апелятивна функції мови в концепції К. Бюллера. Орієнтація на мовну особистість у концепціях Ш. Баллі та Е. Бенвеніста. Поняття диктуму та модусу в реченні. Виокремлення перформативів як особливого класу дієслів.
Тема 3. Теорія мовленнєвих актів як підґрунтя лінгвопрагматики
Перші спроби формування теорії мовленнєвих актів (праці Дж. Остіна). Аналіз перформативів у «Слово як дія» Дж. Остіна. Поняття мовленнєвого акту. Фази мовленнєвого акту: локуція, іллокуція, перлокуція. співвідношення інтенції з іллокутивною фазою мовленнєвого акту. Інтенція як комунікативний намір мовленнєвого акту. Г. П. Грайс як теоретик поняття інтенції. Перші і другі інтенції. Інтенція та інтенційність. Перформатив як особливий тип мовленнєвого акту: ознаки перформативів. Сучасні погляди на перформативи.