Поясніть специфіку вираження інтенції мовця в наведених прикладах.

А) — Доброе утро, Кристофер Робин! — сказал Пух.

— Доброе утро, Винни-Пух! — сказал мальчик.

— Интересно, нет ли у тебя случайно воздушного шара?

— Воздушного шара?

— Да, я как раз шел и думал: " Нет ли у Кристофера Робина случайно воздушного шара? " Мне было просто интересно.

В) Когда все вернулись на лужайку, Иа все еще продолжал сидеть, опустив хвост в воду.

— Пусть кто-нибудь скажет Ру, чтобы он поторопился, — сказал он. — Мой хвост озяб. Я не жалуюсь, я просто констатирую факт. Мой хвост замерз.

(А. Милн. Винни-Пух и все-все-все).

Наведіть приклади жестів, що використовуються для вираження позитивних і негативних емоцій.

5. Законспектуйте статтю: Серль Дж. Что такое речевой акт? // Новое в зарубежной лингвистике. – Вып. 17. – М.: Прогресс, 1986. – С. 151-169. (Режим доступу: https://www.philology.ru/linguistics1/searle-86.htm).

Література

Бацевич Ф.С. Нариси з лінгвістичної прагматики: [монографія] / Ф. С. Бацевич. – Львів: ПАЇС, 2010. – 336 с.

Кенжебалина Г. Н. Лингвопрагматика / Г. Н. Кенжебалина. – павдодар: Кереку, 2012. – 121 с.

Маслова А. Ю. Введение в прагмалингвистику; [3-е изд-е] / А. Ю. Маслова. – М.: Флинта; Наука, 2010. – 152 с.

Остин Дж.Л. Слово как действие / Дж.Л. Остин // Новое в зарубежной лингвистике. – М.: Прогресс, 1986. – Вып.XVII. – с.22-129.

Сусов И. П. Лингвистическая прагматика / И. П. Сусов. – Винница: Нова книга, 2009. – 272 с.

Селіванова О. О. Сучасна лінгвістика напрями та проблеми // [Підручник] / О. О. Селіванова – П.: Видавництво „Довкілля – К”, 2008. – 712 с.

Питання до заліку

1. Поняття наукової парадигми за Т. Куном. Підходи до визначеннянаукових парадигм у сучасній лінгвістиці.

2. Основні наукові парадигми в лінгвістиці: принципи переходу та взаємодії парадигм.

3. Антропоцентрична наукова парадигма в лінгвістиці. Діяльнісний підхід до вивчення мови як підґрунтя прагматики.

4. Походження терміна «прагматика». Тлумачення терміна в лінгвістиці (А.Маслова, І.Сусов, Ф. Бацевич, О. Селіванова, М.Аліфіренко).

5. Напрями лінгвопрагматики: загальна характеристика. Розділи лігвопрагматики за Ф. Бацевичем та О. Селівановою.

6. Методологія лінгвопрагматики: структурний аналіз, дискурс-аналіз, контент-аналіз, трансакційний аналіз, інтент-аналіз. Дискусійність існування прагматичного аналізу.

7. Зв’язки лінгвопрагматики з іншими гуманітарними науками. Співвідношення лінгвопрагматики з комунікативною лінгвістикою.

8. Філософські засади виникнення лінгвопрагматики (Л. Вітгенштейн). Поняття мовних ігор. Значення слова за Л. Вітгенштайном.

9. Лінгвістичні передумови виникнення лінгвопрагматики. Експресивна та апелятивна функції мови в концепції К. Бюллера.

10. Орієнтація на мовну особистість у концепціях Ш. Баллі та Е. Бенвеніста. Поняття диктуму та модусу в реченні.

11. Теорія мовленнєвих актів у викладенні Дж. Остіна. Аналіз статті «Слово як дія» Дж. Остіна.

12. Поняття мовленнєвого акту. Фази мовленнєвого акту: локуція, іллокуція, перлокуція. Особливості результативної фази комунікації як визначальна риса лінгвопрагматики.

13. Інтенція як комунікативний намір мовленнєвого акту. Поняття інтенції за П. Грайсом. Підходи до вивчення інтенції в сучасній лінгвопрагматиці. Перші і другі інтенції. Інтенція та інтенційність.

14. Проблема типології мовленнєвих актів. Основні типи класифікацій (Дж. Остін та Дж.Серль).

15. Прямі і непрямі мовленнєві акти. Типи непрямих мовленнєвих актів: конвенційні та контекстуально-ситуативні. Непрямі мовленнєві акти як основна проблема лінгвопрагматики.

16. Перформативні мовленнєві акти (Дж. Остін). Ознаки перформативів.

17. Поняття комунікативної взаємодії (інтерактивність). Аксіоми і параметри комунікативної взаємодії (за О. Селівановою).

18. Закони комунікативної взаємодії за Й. Стерніним.

19. Риторичні правила спілкування Аристотеля. Максими спілкування П. Грайса (максими кількості, якості, відношення та способу вираження). Недоліки і позитивні риси.

20. Критика принципу кооперації в лінгвопрагматиці. Принцип ввічливості та максими спілкування Дж. Ліча.

21. Конфлікт як тип комунікативної взаємодії. Поняття когнітивного дисонансу. Особливості суперництва як типу комунікативної взаємодії.

22. Співробітництво (кооперація) як успішна комунікативна взаємодія. Поняття комунікативного пристосування.

23. Планування комунікативної взаємодії. Поняття комунікативної стратегії, комунікативної тактики і комунікативного ходу: співвідношення понять. Типологія комунікативних стратегій і тактик (О. Іссерс). Поділ комунікативних стратегій на основні і допоміжні.

24. Мовна особистість у спілкуванні. Поняття комунікативної компетенції. Комунікативна поведінка учасників комунікації: правила Ю. Рождественського для мовця та адресата.

25. Структура комунікативного акту. Позиції мовця та адресата. Типологія комунікативних ролей.

26. Соціальні ролі комунікантів у спілкуванні. Постійні та змінні соціальні ролі. Соціальна роль та соціальний статус.

27. Психологічні ролі учасників спілкування (за Е. Берном). Комунікативна поведінка Дитини, Дорослого та Батька.

28. Поняття комунікативної невдачі. Типологія комунікативних невдач (Н.Формановська).

29. Специфіка невербальних засобів комунікації. Проблема типології невербальних засобів (аудіальні, візуальні, ольфакторні, тактильні та хронемічні невербальні засоби комунікації).

30. Проаналізувати статті 1) Грайс Г. П. Логика и речевое общение // Новое в зарубежной лингвистике. – Вып. 16. – М.: Прогресс, 1985. – С. 217-237. та 2) Серль Дж. Что такое речевой акт? // Новое в зарубежной лингвистике. – Вып. 17. – М.: Прогресс, 1986. – С. 151-169.

Рекомендована література