![]() Главная страница Случайная страница КАТЕГОРИИ: АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника |
Частина 2. Для студентів 2-го курсу спеціальності 0908 ⇐ ПредыдущаяСтр 5 из 5
Для студентів 2-го курсу спеціальності 0908 Тема роботи: Ескізні розрахунки багатокаскадних підсилювачів. Мета роботи: Набуття навичок практичного застосування основних положень теорії та методів розрахунків підсилювальних пристроїв.
Завдання на роботу: 1. Завдання на роботу визначається двома останніми цифрами номера залікової книжки студента: - M – передостання цифра номера залікової книжки; - N – остання цифра номера залікової книжки. 2. Робота повинна задовольняти вимогам, викладеним в загальних методичних вказівках.
Завдання 1. Виконати ескізні розрахунки двокаскадного підсилювача, еквівалентна схема якого наведена на рис. 1.1, та визначити значення коефіцієнтів підсилення К 1, К 2його каскадів.За проведеними розрахунками навести еквівалентну схему підсилювача з усіма розрахованими параметрами. Рис. 1.1. Еквівалентна схема двокаскадного підсилювача.
Вихідні дані. Вихідні дані до виконання завдання роботи отримуються з таблиць 1.1, 1.2, де позначено: Едж 1 – амплітуда ЕРС джерела сигналу; Rдж – внутрішній опір джерела сигналу; Rвх 1, Rвх 2 – вхідні опори першого та другого каскадів підсилювача; Uвх 1, Uвх 2 – амплітуди напруги сигналу на вході першого та другого каскадів; Iвх 1, Iвх 2 – амплітуди вхідних струмів першого та другого каскадів; R вих 1, Rвих 2 - вихідні опори першого та другого каскадів; Eвих 1, Eвих 2 – амплітуди ЕРС на виході ненавантажених першого та другого каскадів; Rн – опір навантаження; Iн – амплітуда струму навантаження; Uн – амплітуда напруги на опорі навантаження.
Таблиця 1.1
Таблиця 1.2
Завдання 2. Розрахувати амплітудно-частотну характеристику двокаскадного підсилювача і на одному рисунку побудувати графіки амплітудно-частотних характеристик кожного каскаду і всього підсилювача. Визначити ширину смуги пропускання двокаскадного підсилювача.
Вихідні дані. Вихідними даними до виконання завдання є амплітудно-частотні характеристики двох ідентичних каскадів підсилювача. Графік амплітудно-частотної характеристики каскадів наведено на рис. 2.1. Значення верхньої та нижньої частот отримуються за номером залікової книжки:
Рис. 2.1
Методичні рекомендації до виконання роботи:
до завдання 1. Коефіцієнти підсилення каскадів підсилювача розраховуються за формулами (див рис. 1.1):
Після розрахунків K 1 і K 2 визначається коефіцієнт підсилення двокаскадного підсилювача:
до завдання 2. О собливість амплітудно-частотних характеристик підсилювачів полягає, зокрема, у тому, що вони відмінні від нуля у широкому діапазоні частот. У реальних підсилювачах змінного струму відношення fв / fн (див. рис. 2.1) здебільшого складає сотні – тисячі, що значно ускладнює відображення їх амплітудно-частотних характеристик у звичайному лінійному масштабі. Для відображення змінних величин у широких діапазонах застосовують нелінійні масштаби, найчастіше - логарифмічний масштаб (логарифмічні шкали). Принцип логарифмічної шкали полягає у тому, що відстані між її поділками пропорційні не різницям чисел, які ці поділки позначають, а різницям логарифмів цих чисел. Якщо на логарифмічній з десятковою основою шкалі представити два числа Приклад побудови логарифмічної шкали наведено на рис. 2.1, де представлена амплітудно-частотна характеристика підсилювального каскаду з логарифмічною шкалою на осі частот. Нижня частота характеристики знаходиться в інтервалі частот від 100 до 1000 Гц, а верхня частота - в інтервалі 10…100 кГц. Для зображення цієї характеристики необхідно розмістити на осі частот lg(105/100) = 3 декади логарифмічної шкали. Для повнішого зображення області нижніх частот можна добавити ще одну декаду від 10 до100 Гц. При використанні паперу формату А4 доцільно вибрати довжину декади L д = 4 см. Розташовувати поділки шкали усередині декади можна за допомогою таблиці 2.1.
Таблиця 2.1.
Додаток Д1
|