Визначення рівнів проявів агресивності у підлітків

РОЗДІЛ ІІ: Соціально-педагогічна профілактика агресивної поведінки неповнолітніх

Визначення рівнів проявів агресивності у підлітків

Зростання агресивних тенденцій у підлітковому середовищі відображає одну з найгостріших соціальних проблем нашого суспільства. Сьогоднішня реальність змушує соціальних педагогів і психологів по-новому поглянути на проблему агресії в суспільстві, оскільки агресивна поведінка в наші дні скоріше буденність ніж виняток. Особливості агресивної поведінки такі, що, зачіпаючи емоційну сферу особистості, вони сприяють збільшенню морального дисонансу, формуванню стресового і депресивного станів. Високий рівень агресії у осіб підліткового віку є небезпечним фактором, оскільки негативно впливає не тільки на навчальну діяльність, взаємини з батьками, друзями, однолітками, індивідуальний розвиток, але й на успішність їх майбутньої особистої і професійної діяльності. Тому соціально-педагогічна профілактика проявів агресії є невід‘ємною частиною навчально-виховного процесу.

Оскільки школа є одним з провідних інститутів соціалізації особистості, то функцію соціально-педагогічної профілактики негативних явищ (в тому числі і агресивної поведінки) суспільство покладає саме на неї.

Спробуємо розглянути таке поняття як “профілактика”.

Профілактика – це система заходів, розроблених з метою попередження виникнення та розвитку будь-яких відхилень у розвитку, навчанні, вихованні особистості [49, c. 231].

Соціально-педагогічна профілактика – різновид професійної діяльності, яка спрямована на створення сприятливих умов соціалізації, всебічного розвитку особистості, задоволення її соціокультурних потреб або відновлення соціально схвалених способів життєдіяльності людини [50, c. 265].

Соціально-педагогічна профілактика поділяється на такі види: первинна (має на меті попередження виникнення проблеми); вторинна (попередження загострення проблеми, мотивація до зміни поведінки) та третинна (попередження рецидивів негативної поведінки серед осіб, яким така поведінка була властива).

В контексті соціально-педагогічної профілактики в загальноосвітньому навчальному закладі доцільно говорити про здійснення первинної і вторинної профілактики агресивної поведінки. З цією метою здійснюються профілактичні заходи, впроваджуються профілактичні програми та використовуються різноманітні форми та методи роботи з підлітками, схильними до проявів агресивної поведінки.

Захід – спеціально організована система взаємодії виконавців профілактичної роботи і представників цільової групи, спрямована на попередження соціальної проблеми чи подолання окремих її чинників [51, с. 12].

Програма – спеціально розроблений комплекс (система) заходів, спрямованих на попередження конкретної соціальної проблеми (або декількох пов’язаних між собою проблем) [51, с. 13].

Отже, бачимо, що окремі заходи будуть малоефективними, тому доцільніше використовувати саме комплексні профілактичні програми, які дозволять здійснювати СППАПП системно, безперервно, і без відриву від навчально-виховного процесу.

Агресивна поведінка є проблемою не тільки психологічною, а й педагогічною, тому велику роль в профілактиці цього явища відіграє власне школа. Вона несе відповідальність за формування особистісних, моральних, етичних якостей своїх учнів. Шкільна психологічна служба забезпечує психічне здоров’я учнів, гармонійний розвиток особистості, формування громадянина, здатного до свідомого суспільного вибору, сприяє гармонізації взаємин особистості і суспільства, вирішенню проблем психологічного забезпечення навчально-виховного процесу загальноосвітньої школи, профілактиці конфліктів, правопорушень.

Таким чином, питання соціально-педагогічної профілактики агресивної поведінки підлітків є одним із найважливіших сьогодні, а розробка системи соціально-педагогічної профілактики цього феномену – актуальним завданням педагогічної теорії та практики [52].

На сьогодні існує потреба у здійсненні соціальними педагогами профілактичної діяльності щодо проявів агресивних форм поведінки в шкільному середовищі. Для розроблення рекомендацій для спеціалістів існує потреба у вивченні схильності підлітка до конфліктності і агресивності як особистісних характеристик та визначення стриманості / нестриманості й типу агресивності поведінки у підлітків.

Мета експериментального дослідження: визначення рівнів проявів агресивності у підлітків, проаналізувавши відповіді підлітків на певні питання, на основі чого розробити ряд порад та рекомендацій для фахівців, які здійснюють СППАПП.

У ході дослідження виконуються такі завдання:

1. Визначити схильність підлітків до конфліктності і агресивності як особистісних характеристик.

2. Визначити форми стриманості / нестриманості й типи агресивної поведінки у підлітків та методи здійснення СППАПП в ЗНЗ.

3. Розробити рекомендації для спеціалістів, що здійснюють СППАПП.

Задля виконання 1 та 2 завдань експериментального дослідження нами було проведено опитування підлітків, щодо яких здійснюють СППАПП, за методиками Є.П. Ільїна і П.А. Ковальова " Особистісна агресивність і конфліктність" (Додаток А) та «Агресивна поведінка» (Додаток Б).

Дослідження проводилось на базі учнів 9-А класу Чуднівської гімназії Чуднівської районної ради Житомирської області, що знаходиться за адресою вул. 50-річчя Жовтня 1 м. Чуднів, Житомирської обл.. У опитуванні взяло участь 18 учнів. Список учнів поданий у Додатку В.

Інформація, отримана у результаті опитування, узагальнювалась та аналізувалась. Результати аналізу подано в Додатках Г, Д, Ж (Таблиці 2.1-2.3 відповідно), на основі яких сформовані нижче діаграми (Рис. 2.1, 2.2, 2.3).

Таким чином, у процесі дослідження конфліктності та агресивності в підлітковому віці було використано дві методики.

Перша – методика на визначення схильності суб’єкта до конфліктності і агресивності як особистісних характеристик.

За цією методикою сума балів по шкалах " наполегливість" (напористість), " непоступливість" дає сумарний показник позитивної агресивності суб'єкта. Сума балів, яка набрана по шкалах " нетерплячість до думки оточуючих", " мстивість" дає показник негативної агресивності суб'єкта. Сума балів по шкалах " безкомпромісність", " запальність", " образливість", " підозрілість" дає загальний показник конфліктності.

Підрахувавши середнє за кожним показником (Додаток Г) і порівнявши їх, ми побачили таку картину (див. Рис.2.1). Такі шкали, як мстивість і нетерпимість, показали низькі показники (3, 44% і 3, 06% відповідно), що свідчить про низький рівень негативної агресивності, що має деструктивний характер. Виявлено також високі показники позитивної агресивності: наполегливість (5, 06 %) і непоступливість (3, 56 %). Це, на нашу думку, характеризує прагнення підлітків до перебудови своїх стосунків з оточуючими.

Рис. 2.1. Методика " Особистісна агресивність і конфліктність"

Що ж стосується конфліктності, то такі якості, як образливість та запальність набрали порівняно найвищі бали (4, 39 % і 4, 94 % відповідно). Це свідчить, що досліджуваним підліткам властиво ображатися на когось тривалий час і характерна емоційність, пристрасність в суперечливих ситуаціях. А меншу кількість балів отримали два показники конфліктності: безкомпромісність (3, 11 %) і підозрілість (2, 50 %), що може свідчити, про бажання досліджуваних підлітків знаходити компромісні рішення в суперечливих ситуаціях і про низький рівень підозрілості до оточуючих.

Проаналізувавши сумарні показники позитивної агресивності суб'єкта, негативної агресивності суб'єкта та конфліктності (Табл. 2.2), і порівнявши їх, можемо також дійти висновку, що в досліджуваному класі саме сумарний показник конфліктності значно вищий (14, 94%), в порівнянні з іншими показниками (8, 61% і 6, 50% відповідно). Це підтверджує попередні результати дослідження і свідчить про характерну досліджуваному класу (більшій його частині) емоційнійність, образливість, збудливість і пристрасність у суперечках (див. Рис. 2.2).

Рис. 2.2. Методика " Особистісна агресивність і конфліктність"

Загалом, в результатах немає великих коливань за шкалами, тобто всі стратегії поведінки в тій чи іншій мірі притаманні підліткам.

Психологічні особливості конфлікту у підлітковому віці визначаються специфікою соціальної ситуації розвитку підлітка („почуття дорослості”) та її неприйняття дорослими.

Результати, отримані за шкалами позитивної агресивності, свідчать про високий рівень наполегливості (5, 06 %) і непоступливості (3, 56 %). Підліток не знаходить оптимального задоволення в спілкуванні з дорослими, що, у свою чергу, провокує прояви агресивності. Зокрема, непоступливість характеризується таким тезами:

- якщо мені не подобається встановлене правило, я намагаюсь його не виконувати;

- якщо мене не попросять по доброму, то я не поступлюся;

- для мене має велике значення те, чия точка зору в суперечці виявиться правильною – моя чи чужа.

Наполегливості властиві такі ознаки:

- в суперечці я завжди намагаюсь захопити ініціативу:

- думка, що напад – найкращий захист, правильна;

- в суперечці я часто перебиваю співбесідника, нав’язуючи йому свою точку зору;

- я завжди переконливо захищаю правильність своєї думки.

„Опікунський” стиль стосунків дорослих з підлітками стає для останніх неприйнятним, не відповідає їх уявленню про рівень власної дорослості. Завдання розвитку соціальної дорослості підлітка диктує необхідність переходу до нового типу стосунків у порівнянні з дитинством. Загальмовує розширення прав підлітка інерція попереднього досвіду дорослого, внаслідок чого проявляється образливість з боку підлітка. Образливість як якість конфліктності характеризується такими висловлюваннями:

- я часто ображаюсь на зауваження інших, навіть якщо і розумію, що вони справедливі;

- я завжди ображаюсь, якщо серед нагороджених за справу, в якій я брав участь, мене немає;

- мене ображає брак уваги з боку оточуючих;

- я ображаюсь, коли мені говорять про мої вади.

У нашому дослідженні виявлено зв’язок між образливістю і мстивістю та нетерпимістю. Неприйняття дорослим якісно нових взаємостосунків з підлітком призводить до нерозуміння і переконання підлітка в несправедливості дорослого. А на цьому підґрунті може виникнути свідоме несприйняття вимог, оцінювань і поглядів дорослих.

Психологічні особливості конфлікту у підлітків визначаються їх психічними станами, настановленнями, індивідуальними властивостями і якостями особистості. Одержані результати вказують на високий рівень такої риси конфліктності, як запальність (4, 94 %). У стосунках з дорослими підліткам властиві прояви певних емоційних станів:

- мене легко роздратувати, але я швидко заспокоююсь;

- мене охоплює лють, коли з мене насміхаються;

- я не вмію стримуватися, коли мені незаслужено докоряють;

- у конфліктній ситуації я не володію собою.

Суперечності, які породжує конфлікт, обов’язково емоційно заряджені, гарячковість поведінки підлітка надає йому „бунтівного” забарвлення.

Психологічними особливостями конфлікту у підлітковому віці можуть бути зміст і спрямованість соціальної активності особистості. Виникнення у підлітка „почуття дорослості” визначає появу підвищеного інтересу до засвоєння норм, цінностей, способів поведінки дорослих. Безкомпромісність характеризує підлітка в плані власної позиції до позиції дорослих. Результати дослідження свідчать, що ця шкала налічує 3, 11 % бала. Для безкомпромісності характерні такі висловлювання:

- в суперечці я не прагну знайти те, що влаштує обидві сторони;

- піти на компроміс - означає показати власну слабкість.

Підліток проявом непокори дорослому ламає попередні „дитячі” стосунки з ним і нав’язує новий тип „дорослих” стосунків, яким об’єктивно належить майбутнє, оскільки тільки при таких стосунках може розвиватися соціальна дорослість підлітка.

При дослідженні також використовувалась інша методика по визначенню стриманості / нестриманості й типу агресивності поведінки (Додатки Б, Ж), за якою, що більша загальна сума набраних балів, то вища схильність людини до агресії.

Якщо сума балів за пряму і непряму фізичну агресію та пряму вербальну агресію 20 і більше балів - це дає підстави говорити про нестриманість, 10 і менше ─ про стриманість (витримку).

Рис. 2.4. Показник рівня агресивної поведінки

Отже, дослідивши результати проведеного анкетування за другою методикою, можемо сказати, що в даному класі всього трьом учням, які відповідно набрали за пряму і непряму фізичну агресію та пряму вербальну агресію 21, 24 і 23 бали притаманна нестриманість у поведінці, і тільки шість учнів набрали менше 10 балів, що свідчить про їх стриманість до агресії. Щодо іншої частини класу (9 учнів), то про них можна сказати, що вони більш стримані, але на певні ситуації можуть також відповісти агресією.

На основі проведених нами опитувань і було реалізовано третє завдання нашого дослідження: розроблено поради та рекомендації для спеціалістів щодо здійснення СППАПП в школах:

1. Мета соціально-педагогічної профілактики агресивної поведінки підлітків в загальноосвітніх навчальних закладах – це виявлення агресивних проявів у підлітків та формування навичок контролю у підлітків за своїми негативними емоціями.

2. СППАПП має здійснюватись соціальними педагогами шкіл спільно з психологами, класними керівниками, спеціалістами з психокорекційної роботи, що працюють у громадських організаціях, Центрах соціально-психологічної реабілітації, позашкільних установах.

3. Особливості СППАПП в школах, які потрібно враховувати під час розроблення програми та планування її реалізації:

- велика кількість дітей (різний вік, стать, розвиток тощо);

- сформовані в продовж тривалого часу стереотипи у педагогів щодо дитини;

- велика кількість часу перебування дитини в шкільному середовищі;

- можливість налагодити контакт з батьками та створити мультидисциплінарку команду.

- рівень довіри з боку батьків;

- поведінка підлітка безпосередньо впливає на навчально-виховний процес;

- акцент на співпраці з вчителями фізичної культури. Правильно підібрані фізичні вправи дадуть змогу підліткові позбавитись негативних емоцій та сформувати прихильність до занять спортом.

4. Методи СППАПП в школі:

- індивідуальні бесіди;

- активні та інтерактивні методи навчання (відео-лекторій, диспути, тренінг, рухливі та рольові ігри, в яких можна “виплеснути негативні емоції”);

- казко-терапія та арт-терапія;

- форум-театр та рольові ігри;

- метод «рівний-рівному»

- шкільна медіація;

- різноманітні спортивні змагання, конкурси та ін.

5. Залучення батьків до СППАПП в школі є дуже важливою складовою. Це дасть можливість впливати на зміну поведінки дитини не тільки в шкільному середовищі, а й поза межами школи.

6. До тематичних блоків СППАПП можна включити такі:

- діагностика агресивних проявів у підлітків;

- індивідуальне мотиваційне інтерв’ю (бесіда);

- знайомство, прийняття правил роботи;

- індивідуальна постановка цілей щодо подолання агресивної поведінки;

- загальна інформація про агресію (стадії розвитку агресії, ескалація конфлікту);

- навчання підлітків навичкам виявлення та самоконтролю агресивних проявів поведінки;

- відповідальність за здійснення тих чи інших агресивних дій;

- відпрацювання навичок агресивної поведінки;

- конструктивні моделі взаємодії підлітка з однолітками та дорослими (ефективне спілкування, успішне попередження та подолання конфліктів тощо);

- підведення підсумків щодо результатів роботи у програмі оцінка результатів досягнення індивідуальних цілей.

- формування перспективного життєвого плану.

7. Спеціаліст, який здійснює СППАПП в школі повинен володіти такими знаннями, вміннями та навичками:

Знання:

- загальної та вікової психології;

- особливостей розвитку підлітків, підліткові реакції та акцентуації характеру;

- конфліктології і особливостей девіантних проявів поведінки;

- концептуальних підходів здійснення ефективної профілактики агресивної поведінки;

- особливості проведення групової та індивідуальної профілактичної роботи;

- ефективних форм та методів роботи з підлітками.

Уміння:

- вміння організовувати тренінговий процес;

- уміння володіти групою, відчувати групову динаміку;

- уміння використовувати різноманітні методи роботи.

Навички:

- навички ефективного тренера;

- навички спілкування з підлітками;

- навички вирішувати конфліктні ситуації.

Також, при здійсненні СППАПП в школі необхідно враховувати індивідуальні особливості кожного підлітка, робити акцент на його сильних сторонах, схвалювати позитивні прояви поведінки, заохочувати до соціально-активної поведінки (наприклад робота у шкільному самоврядуванні). Будь-яка соціально-педагогічна діяльність в школі повинна бути направлена на задоволення потреб підлітка.

8. Проблеми при здійсненні СППАПП:

- відсутність профілактичних програм;

- місце й час проведення роботи (як правило, спеціалістам не відводиться достатня кількість часу на здійснення необхідних профілактичних заходів);

- небажання підлітків співпрацювати. Фахівці зазначають, що підлітки ефективніше і охочіше працюють в групах, ніж індивідуально. Тому групові форми роботи є найефективнішими.

На нашу думку, діяльність СППАПП мають здійснювати соціальні педагоги в школах спільно з психологами, класними керівниками, адміністрацією. Також, доцільним є залучення до цієї діяльності батьків, громадські організації, які працюють в цьому напрямі, Центри соціальних служб для сім’ї дітей та молоді, кримінальну міліцію у справах дітей.

Отже, СППАПП с ЗНЗ дійсно має ряд особливостей, однією з них є можливість створення мульти-дисциплінарної команди (МДК), що дасть змогу здійснювати профілактичну діяльність на більш високому рівні.

2.2 Розробка програми спрямованої на зниження рівня агресивної поведінки у підлітків (Тренінг з корекції агресивної поведінки підлітків)

На основі теоретичного аналізу літератури з проблеми дослідження стану агресії в підлітковому віці ми виявили, що агресія - це будь-яка форма поведінки, націлена на образу або спричиненні шкоди іншій живій істоті, не бажаючої подібного звернення. Агресія є сукупністю показників – фізичній, непрямій, вербальній агресії. Не існує єдиної думки на визначення причин виникнення агресії у людини. Кожна школа виділяла свої причини виникнення, свої методи діагностики і корекції агресивної поведінки. Яскраво проявляється агресія у підлітковому віці. Підлітковий вік — це один з найважливіших етапів життя людини. Саме в цей період розвивається становлення особистості. Агресивний підліток – це перш за все звичайне дитя, якому властива нормальна спадковість. Межі, якостей агресивності він набуває під впливом помилок, недоробок, упущень у виховній роботі, складнощів в його довкіллі.

Проведені вище дослідження та їх аналіз дали нам змогу більш глибоко зрозуміти психологічні особливості природи агресії у підлітковому віці.

Тому ми, після закінчення діагностики, в плані подальших досліджень прояву агресії у підлітковому віці, хочемо запропонувати розроблену нами корекційну програму, за допомогою тренінгових вправ спрямованих на зниження рівня агресивної поведінки у підлітковому віці.

Для проведення тренінгу по цій корекційній програмі, потрібно створити групу підлітків, з якими проводити заняття по зниженню агресивної поведінки підлітків.

«Програма спрямована на зниження рівня агресивної поведінки у підлітків»

Мета: зниження у підлітків рівня агресивності до стану норми з контролем результату й закріпленням позитивного ефекту до кінця програми; зниження рівня агресивності у підлітковому віці шляхом формування адекватної самооцінки, вивчення прийнятних способів реагування в складних ситуаціях, прийняття себе і інших.

Завдання:

- знизити рівень агресивності у підлітків;

- формувати в учнів віру у свої сили;

- навчити агресивних підлітків прийнятних способів вираження гніву;

- навчити навичок розпізнавання і контролю, вміння опановувати себе у

ситуаціях, що провокують вибухи гніву;

- формувати здатність до емпатії, довіри, співчуття, співпереживання;

- розвивати уміння контролювати рівень агресивності;

- підготувати педагогів і батьків до виконання завдань профілактики.

Предмет програми: емоційна сфера підлітків.

Методи програми: ігротерапія, проективний малюнок, психогімнастика.

Засоби профілактики: ігри, вправи, бесіди, неігрові прийоми, спрямовані на зниження рівня тривоги, розвиток комунікативних здібностей.

Етапи програми:

- діагностичний;

- настановний;

- корекційний;

- оцінка ефективності профілактичного впливу.

Учасники: учні 8 класу (10-15 осіб).

Час: 4 год.

Організація занять: програма розрахована на 10 занять. Заняття проводити 1 раз на тиждень.

Прогнозований результат: досягнення позитивних поведінкових змін, усунення агресивних проявів у стосунках, вміння контролювати свої емоції, прояв толерантності під час спілкування.