Лабораторна робота № 1.1

1. Опис експериментальної установки

Експериментальна установка складається з генератора постійного струму G, освітлювальної установки EL, вимикача SA, амперметра РА, вольтметра РV.

Рисунок 1.1 - Принципова електрична схема експериментальної установки.

Для складання схеми необхідно мати 6 провідників (на схемі позначені номерами 1-6).

2. Розрахункова схема експериментальної установки

При складанні розрахункової схеми прийняті наступні допущення:

- фізичними явищами в джерелі нехтують;

- опори з’єднувальних проводів і контактів вимикача дорівнюють нулю;

- опір обмотки амперметра дорівнює нулю;

- опори обмоток вольтметрів дорівнюють нескінченності, тобто електричний струм у них не протікає.

Тоді розрахункова схема електричного кола експериментальної установки має вигляд, наведений на рисунку 1.2.

Рисунок 1.2 - Розрахункова схема ділянки електричного кола експериментальної установки.

На розрахунковій схемі введені наступні умовні позначення:

U_Н – напруга на затискачах освітлювальної установки (на навантаженні), В;

R_Н – опір освітлювальної установки (навантаження), Ом;

I – сила струму в колі (на ділянці навантаження), А.

3. Завдання з виконання експериментального дослідження

3.1 Зібрати схему експериментальної установки.

3.2 Подати напругу на затискачі експериментальної установки.

3.3 Зняти показання приладів, результати занести в таблицю 1.15.

Таблиця 1.15

3.4 Визначити за допомогою експериментальних даних опір освітлювального пристрою, використовуючи закон Ома для ділянки кола:

.

3.5 Визначити потужність, спожиту освітлювальним пристроєм, використовуючи рівняння:

.

3.6 Визначити енергію, спожиту освітлювальним пристроєм за 1000 годин роботи, використовуючи рівняння:

,

де t – час роботи електроосвітлювального пристрою, с.

3.7 Визначити електричну енергію, спожиту освітлювальним пристроєм за
1000 годин роботи, використовуючи рівняння:

,

де t – час роботи електроосвітлювального пристрою, год.

3.8 Занести отримані значення в таблицю 1.16.

Таблиця 1.16

3.9 Підтвердити за допомогою експериментальних даних закон Ома для ділянки кола без електрорушійної сили, використовуючи його рівняння для досліджуваної ділянки кола:

.