Розрахунки через кореспондентські рахунки, що відкрива­ються в установах центральних банків.

Потреба в централі­зованій установі, що надає розрахункові послуги практично всім учасникам банківської системи, може бути задоволена через уста­новлення ще однієї функції центрального банку країни, тобто ос­танній може бути централізованою установою, що відкриває корес­пондентські рахунки для комерційних банків.

Перелік операцій, здійснюваних за кореспондентськими рахун­ками, відкритими в установах центробанку, у вітчизняній практиці досить широкий. Це операції:

- з кредитно-розрахункового, касового та іншого обслуговування клієнтів самого комерційного банку, що передбачає переказування та стягнення коштів, пов'язаних з реалізацією продукції та наданням послуг об'єктами господарювання, розрахунками з бюджетом, позабюджетними фондами, а також із прийманням та видаванням клієнтам готівки для виплати заробітної плати і премій та для деяких адміністративно-господарських витрат;

- на міжбанківському ринку цінних паперів, міжбанківських кредитів і депозитів та касові операції з емісійним банком;

- за господарськими угодами самого банку, наприклад за платежами в бюджет та в позабюджетні фонди.

Перевагою рахунків-ностро, які відкриваються комерційними банками в центральному банку, є те, що останній може надавати короткострокові кредити для погашення їхніх зобов'язань за міжбан­ківськими розрахунками. Платіж із використанням кредиту центрального банку є унікальною формою платежу, бо вимога здійснити такий платіж надсилається установі, яка не може збанкрутувати і яка завдяки своїм повноваженням щодо емісії грошей ніколи не відчуватиме нестачі ліквідних коштів.

Центральний банк, відкриваючи рахунки-лоро для банків і створюючи централізовану систему розрахунків, здійснює витрати і мусить відшкодовувати їх. Тому за цими рахунками:

- як правило, не сплачуються проценти,

- у деяких країнах установлюється мінімальний резерв залишків на рахунках,

- стягуються комісійні за платіжні послуги.

Комерційні банки, що мають рахунки-ностро в центральному банку, можуть бути поділені на дві групи:

1) банки, що мають право на використання кредитів центрального банку, коли на рахунку-ностро банку-кореспондента недостатньо коштів для всіх термінових платежів. Ця ситуація називається овердрафтом. Банки, що мають право доступу до кредитів центрального банку, обмежуються у свободі користування такими кредитами або за допомогою процента за кредит, або адміністративним шляхом;

2) банки, що не мають права отримувати короткострокові кредити центрального банку у такий спосіб дебетового сальдо на кореспондентському рахунку.

Міжбанківські розрахунки можуть здійснюватися через:

- СЕП НБУ за кореспондентськими рахунками комерційних банків (філій) у територіальних управліннях НБУ;

- банки-кореспонденти за кореспондентськими рахунками ЛОРО, НОСТРО.

Підставою для проведення операцій за кореспондентськими рахунками банків, відкритих у банківських установах України, можуть бути розрахункові документи та повідомлення платіжних систем або систем телекомунікаційного зв'язку. Форми та порядок оформлення розрахункових документів визначаються нормативно-правовими актами НБУ, форми повідомлень платіжних та телекомунікаційних систем установлюються цими системами.

Активні операції за кореспондентськими рахунками банків здійснюються в межах залишку коштів на цих рахунках, за винятком випадків, передбачених нормативно-правовими актами НБУ та міжбанківськими угодами.

Без згоди власників кореспондентських рахунків списання (стягнення) коштів, що обліковуються на їх рахунках, не допускається, за винятком випадків, установлених законами.