Організація здійснення розрахунків через Систему електронних платежів НБУ

Система електронних платежів НБУ (СЕП) - загальнодержавна платіжна система, що забезпечує здійснення розрахунків між банківськими установами, органами державного казначейства на території України із застосуванням електронних засобів приймання, обробки, передавання та захисту інформації.

Термін проходження платіжних документів від платника до одержувача - від 10 хв. до 2 год. Працює СЕП в режимі реального часу і дає змогу завершити розрахунки між банками протягом операційного дня (суми платежів необмежені). Протягом дня система здійснює 2-3-разовий обіг коштів за коррахунками банків за день.

Основні функції СЕП:

- проведення розрахунків між банками України в національній валюті та іноземних валютах;

- ефективне використання тимчасово вільних ресурсів банків;

- контрольні функції НБУ щодо стану кореспондентських рахунків банківських установ;

- надання інформаційних послуг учасникам розрахунків;

- обмін екстреною інформацією про проведення розрахунків;

- багаторівневий контроль за достовірністю даних на всіх стадіях розрахунків;

- забезпечення надійності розрахунків;

- забезпечення НБУ механізмом впливу на порушників законодавства і норм банківської діяльності шляхом обмеження їх обслуговування в СЕП.

Принципи організації роботи СЕП:

1. СЕП забезпечує розрахунки між банківськими установами в національній валюті України і в найбільш поширених іноземних валютах.

2. СЕП є системою типу " брутто", тобто кожний платіжний документ безпо­середньо впливає на коррахунки учасників системи.

3. СЕП є закритою системою, тобто грошові кошти циркулюють у закритому фінансовому просторі й перебувають під суворим емісійним контролем з боку НБУ.

4. СЕП повністю базується на безпаперовій технології. Основним режимом роботи є обмін електронними платіжними документами і службовими повідом­леннями.

Платіжні трансакції в СЕП є безвідзивними, тобто трансакцію, ініційовану відправником платіжного документа і прийняту до виконання в системі, ніхто не може відмінити.

Ініціатива проведення трансакцій належить комерційному банку, який дебетує (зменшує) власний рахунок.

Опрацювання електронних платіжних документів відбувається в порядку надходження до системи.

Обмеження на суми трансакцій не обумовлені, тобто залежать від обсягу залишку коштів на рахунку банку - ініціатора трансакції.

Трансакції відображаються в режимі реального часу на технічних рахунках банківських установ, завдяки чому учасники розрахунків володіють необхідною інформацією для прогнозування ліквідності, платіжні трансакції приймають в систему за відсутності овердрафту коррахунка платника.

Ведеться транзитний рахунок для відображення трансакцій, ініційованих, але не завершених протягом одного банківського дня.

СЕП є власністю НБУ.

Послуги СЕП НБУ є платними. Умови оплати визначаються угодами між учасниками розрахунків. Вартість трансакцій для банківської установи залежить від кількості платіжних документів і загального обсягу платіжної інфор­мації, які передані через СЕП за місяць.

Програмне забезпечення СЕП складається із програмно-технічних комплексів - автоматизованих робочих місць (АРМ), що відповідають трьом рівням структури СЕП:

1) Центральної розрахункової палати - АРМ-1, АРМ інформаційно-пошукової системи НБУ (ІПС);

2) регіональних розрахункових палат - АРМ-2;

3) банківських установ-учасників СЕП – АРМ3.

Рівень Центральної розрахункової палати. На цьому рівні застосовується програмно-технічний комплекс АРМ-1. Він призначений для керування роботою РРП у масштабах України. АРМ-1 виконує:

- перевірку правильності та узгодженості функціонування РРП;

- синхронізацію роботи СЕП, тобто визначає час виконання учасниками основних операцій;

- контроль та балансування міжрегіональних оборотів;

- захист системи від несанкціонованого втручання;

- надання звітної інформації в цілому по системі;

- виявлення аварійних ситуацій та спроб несанкціонованого доступу.

Рівень регіональних розрахункових палат. На даному рівні викори­стовується програмно-технічний комплекс АРМ-2. Це - комплекс програмних та технічних засобів, призначений для обслуговування банків регіону та організації взаємодії з іншими розрахунковими па­латами. АРМ-2 здійснює:

- обмін електронними розрахунковими документами та технологічною інформацією між РРП і банками цього регіону - учасниками СЕП;

- ведення технічних кореспондентських (субкореспондентських) рахунків банків регіону;

- обмін електронними розрахунковими документами з АРМ-2 інших РРП;

- синхронізацію роботи учасників СЕП у межах регіону;

- бухгалтерський та технологічний контроль за проходженням платежів;

- захист електронних розрахункових документів від несанкціонованого втручання;

- застосування санкцій до порушників технології;

- передавання результатів розрахунків на кінець робочого дня до ОДБ регіонального управління Національного банку для відображення проходження коштів через СЕП на реальних коррахунках;

- обмін з АРМ-1 ЦРП інформацією контрольного, технологічного та звітного характеру;

- надання звітних документів за підсумками проходження платежів на рівні АРМ-1, АРМ-2, АРМ-3;

- довідкові функції.

Рівень банків - учасників СЕП. На цьому рівні використовується програмно-технічний комплекс АРМ-3. Це - комплекс програмних і технічних засобів, призначений для передавання, приймання та пе­ревірки файлів СЕП між банком - учасником розрахунків і регіональною розрахунковою палатою. АРМ-3 виконує:

- перевірку коректності пакетів електронних розрахункових документів, підготовлених банком;

- обмін пакетами платіжних документів та службовою (технологічною) інформацією з РРП;

- передавання електронних розрахункових документів від/до ОДБ банку;

- захист документів від несанкціонованого втручання;

- довідкові функції.

Учасниками СЕП можуть бути:

1. На рівні регіональних розрахункових палат (РРП):

- територіальні управління НБУ;

- банківські установи та їх установи, які мають кореспондентські (субкореспондентські) рахунки в територіальному управлінні НБУ, відповідають технічним і технологічним вимогам роботи в СЕП.

2. На рівні центральної розрахункової палати (ЦРП):

- РРП;

- управління НБУ в м. Києві та Київській області;

- операційне управління НБУ;

- центр міждержавних розрахунків НБУ;

- банківські установи в м. Києві та Київській області.

Усі учасники СЕП мають бути включені до довідника банків-учасників СЕП.

Операції зарахування (списання) коштів за кореспондентським рахунком комерційного банку (філії) - учасника СЕП можуть викону­ватися тільки після відкриття йому в РП (ЦРП) технічного рахунка.

СЕП забезпечує розрахунки між банківськими установами в на­ціональній валюті України і в найбільш уживаних іноземних валю­тах. Вона є системою типу «брутто», тобто кожний платіжний документ безпосередньо впливає на кореспондентські рахунки учас­ників СЕП. Це - замкнута система, тобто грошові кошти цирку­люють у замкненому фінансовому просторі та перебувають під су­ворим емісійним контролем з боку Національного банку.

СЕП базується на повністю безпаперовій технології. Основним режимом роботи є обмін електронними платіжними документами та службовими повідомленнями.

Рисунок 3.2 – Порядок проходження платежів в СЕП НБУ

Платіжні трансакції в СЕП є безвідкличними, тобто трансакцію, ініційовану відправником платіжного документа і взяту до виконання в системі, не може відмінити ані її відправник, ані будь-хто інший.

Ініціатива проведення трансакцій належить банку, який дебетує власний рахунок. Можливість дебетувати рахунок іншого учасника СЕП надана тільки підрозділам Національного банку України для обмежених типів трансакцій.

Відсутні пріоритети оброблення трансакцій за будь-якими ознаками, крім черговості надходження в систему.

Обмеження на суми трансакцій не обумовлені. Технологічно сума кредитової трансакції обмежена поточним значенням залишку рахунку банку - ініціатора трансакції.

Результати розрахунків за відісланими та отриманими розрахунковими документами в електронному вигляді відображаються на технічних рахунках комерційних банків (філій) у СЕП. Інформація про стан цих рахунків надається учасникам розрахунків протягом робочого дня з періодичністю, що визначається діючою технологією міжбанківських розрахунків у СЕП.

Комерційні банки (філії) - учасники СЕП зобов'язані здійснювати обробку всіх розрахункових документів в електронному вигляді в день їх одержання від СЕП у порядку черговості їх надходження. Механізм здійснення міжбанківських розрахунків через СЕП НБУ показано на рис. 3.2

1. На початку робочого дня регіональна розрахункова палата (РРП) отримує від операційного відділу (ОПЕРВ) управління НБУ інформацію про стан коррахунку банківської установи (або філії) і передає цю інформацію банківській установі (філії) каналами електронного зв'язку (витяг з коррахунку).

2. Банківська установа приймає від своїх клієнтів грошово-розрахункові до­кументи, в яких міститься доручення на перерахування грошових коштів з їх рахунків на адресу отримувача у формі паперових документів або через комп'ютерну систему " клієнт - банк". За цими грошово-розрахунковими документами із застосуванням програми " Операційний день банку" оформляються паке­ти електронних розрахункових документів.

3. Банківська установа А здійснює передачу файлів електронних розрахун­кових документів у територіальну розрахункову палату; після отримання підтвердження від РРП у банківській установі А операція відображається за бухгалтерськими рахунками.

4. РРП обробляє, відображає за технічним коррахунком електронні розрахункові документи в порядку черговості їх надходження і здійснює передачу в РРП, яка обслуговує банківську установу отримувача грошових коштів.

5. РРП відображає отримані електронні розрахункові документи за технічним коррахунком банку-отримувача після підтвердження від банку Б; каналами зв'язку передає документи банку-отримувачу Б.

6. У банку-отримувачі Б електронні розрахункові документи оформлюються для кожного клієнта у формі паперового документа, який називається " Реєстр електронних розрахункових документів". Реєстр засвідчується підписом і штампом банку та видається клієнту як додаток до витягу з рахунка. Реєстр використовується як підтвердження зарахування грошей на рахунок клієнта. Банківська установа Б зобов'язана здійснювати обробку електронних документів у день їх надходження від РРП та в порядку їх надходження незалежно від змісту.

У кінці робочого дня результати розрахунків за поточний день відображаються на кореспондентському (субкореспондентському) рахунку в територіальному управлінні НБУ.

Учасникам розрахунків надається інформація про стан кореспондентського рахунка на початок кожного банківського дня, а також про стан технічного кореспондентського рахунка.

Записи на рахунках бухгалтерського обліку в системі міжбанківських розрахунків проводяться відповідно до пакета розрахункових документів.

Між моментом приймання в СЕП платіжного документа від банку платника й отриманням цього документа банком одержувача коштів проходить певний час. Зокрема, цей документ може бути отриманий банком одержувача на наступний банківський день. Для відображення сум платіжних документів, які надійшли через СЕП на адресу банку одержувача, але не отримані ним в ОДБ ОПЕРУ, паралельно з кожним коррахунком відкривається відповідний йому " Транзитний кореспондентський рахунок для сум, які були підтверджені протягом робочого дня". Умовно цей рахунок називають " нічним".

Необхідно також зазначити, що кошти банку одержувача, які знаходяться на " нічному" рахунку, не можуть бути використані банком для зарахування на рахунок клієнта, для виконання платежів на цю суму тощо.

Крім національної валюти України, СЕП використовує у розрахунках між банківськими установами — учасниками СЕП і найбільш поширені валюти. Необхідною умовою при цьому є наявність у банку коррахунка у відповідній валюті, відкритого в НБУ (лише для банківських установ, які є юридичними особами, за наявності відповідної ліцензії). Для кожної з іноземних валют, з якою працює банк, відкриваються окремий коррахунок і відповідний йому " нічний" рахунок. Забороняється мати два коррахунки в одній і тій самій валюті.

Враховуючи потреби комерційних банків в СЕП НБУ реалізовано декілька моделей обслуговування консолідованого коррахунку. Вибір моделі завжди залишається за банківською установою в залежності від її потреб, можливостей та структури.

Нульова модель. За нульовою моделлю всі установи банківської системи є рівноправними учасниками СЕП НБУ і мають свої власні АРМ-3. Всім як філіям так і регіональним управлінням, головному банку відкриваються самостійні коррахунки в НБУ, а в РРЦ відповідно технічні коррахунки. Міжбанківські операції кожна установа може виконувати в межах наявних коштів на своїх власних коррахунках, незалежно одна від одної. Розпоряджатися коштами своїх підлеглих установ ні головний ні регіональний банк не може. У випадку, коли філії знаходяться в одному регіоні головний банк або регіональний може лише отримувати інформацію про кошти на коррахунках своїх філій. Модель призначена для роботи на рівні банківського регіону.

Перша модель. За цією моделлю всі установи банківської системи також є учасниками СЕП НБУ і мають свої власні АРМ-3. В РРП відкривається єдиний коррахунок для головного банку та його підлеглих установ облік на якому ведеться загальними сумами без виділення вкладу кожної філії окремо. Філіалам відкривається технічний коррахунок в РРП. Головний банк має можливість управляти розміром коштів на кореспондентському рахунку шляхом виділення лімітів для роботи кожній підлеглій установі. Виділені ліміти надаються файлом типу ^L і філія може виконувати платежі в межах: “величини ліміту” +” вели-чина технічного коррахунку за операційний день.” Механізм розподілу лімітів дозволяє встановлювати заборону на роботу філій до отримання файлу лімітів, заборону на роботу філії взагалі при виділенні нульового ліміту, перерозподіл коштів між філіями на розгляд головного банку. Модель призначена для роботи на рівні банківського регіону.

Друга модель. Друга модель є розвитком першої і також поширюється на банківський регіон. За даною моделлю учасниками СЕП НБУ є регіональні банківські установи та головний банк з власними АРМ-3. Регіональним управлінням та головному банку в РРП відкриваються єдині регіональні коррахунки та технічні коррахунки. Підлеглі філії не мають своїх коррахунків, технічних коррахунків і не є учасниками СЕП НБУ. Філії утворюють внутрішню платіжну систему для роботи якою в балансі регіональної установи відкриваються субкоррахунки для кожної філії. Філіали є самостійними банківськими установами, мають свій МФО й знаходяться в списку учасників СЕП НБУ, але свого АРМ-3 не мають.

Третя модель. За третьою моделлю учасником СЕП НБУ є лише головний банк, що має АРМ-3, єдиний коррахунок та технічний коррахунок в РРП і власну внутрішню платіжну систему. Модель поширюється на банківський регіон. Головний банк має всі засоби контролю над роботою філій і може виконувати початкові платежі від імені філіалів. Кошти зосереджені виключно на одному рахунку, що дає можливість ефективно управляти ними та проводити контроль. Модель потребує наявності власної ВПС із засобами захисту та зв’язку для забезпечення транспортного рівня. Перерахування коштів із філії своєї системи в іншу філію своєї системи, але другого регіону, проводиться засобами своєї ВПС. В межах своєї ВПС всім філіям та регіональним управлінням відкриваються субкоррахунки на яких відображається облік руху коштів.

Четверта модель. Дана модель є територіальним розширенням першої і призначена для роботи в межах віртуального банківського регіону. Учасниками СЕП НБУ є всі установи системи і мають АРМ-3. Філії територіально можуть розміщуватись в різних регіонах незалежно від територіально-адміністративного поділу держави. Єдиний коррахунок відкривається головному банку, а технічні коррахунки всім установам. Кореспондентські рахунки всіх філій об’єднуються в консолідований рахунок, що контролюється головним банком. Головний банк контролює та управляє ресурсами з допомогою механізму лімітів. В ЦРП спеціально виділений АРМ-2 виконує функції розрахункових центрів для банків, що працюють в межах віртуального банківського регіону. Модель призначена для централізованого управління на рівні обмеження лімітування і не може керувати кожною трансакцією, тому її доцільно застосовувати для невеликих банків до 30 філій.

П’ята модель. Поєднує елементи другої та четвертої моделей, орієнтована на трьохрівневу організаційну структуру банку, працює в межах віртуального банківського регіону. Учасниками СЕП НБУ є головний та регіональні банки. Головному банку в РРП відкривається коррахунок і технічний рахунок, а регіональним управлінням лише ТКР. Головний банк та регіональні філії працюють за четвертою моделлю, а регіональні управління та підлеглі філії за другою, тобто створюють ВПС. Головний банк надає на початку операційного дня регіональним управлінням ліміти, а ТКР регіональних управлінь на початку дня обнуляються. ВПС зв’язує регіональні управління зі своїми філіями, яким відкриваються субкоррахунки. Регіональні управління можуть виконувати початкові платежі від імені своїх філій. На ТКР регіональних управлінь обліковуються ресурси філій загалом без виділення внеску конкретно кожного. Модель орієнтована на розгалужену мережу філій регіонального рівня з можливістю запровадження ВПС в межах лише регіону.

Шоста модель. Дана модель є розвитком четвертої, розповсюджується на віртуальний банківський регіон і рекомендується для банківських установ з трьохрівневою організаційною структурою. Всі банківські установи системи є учасниками СЕП НБУ і мають АРМ-3. В РРП відкриваються технічні коррахунки для головного банку, регіональних відділень та філій. Головний банк встановлює ліміти своїм регіональним управлінням, а регіональні управління підлеглим філіям. На початок операційного дня ТКР приймається рівним нулю на рівні регіонального управління та філій. Головному та регіональним банкам в РРП відкриваються коррахунки на яких обліковуються відповідно ресурси регіональних управлінь та філій без внеску конкретно кожного. Шоста модель може використовуватись банківськими системами, що мають до 200 філій у випадку, коли головний банк не має змоги безпосередньо управляти роботою філій і не може дозволити створення власної ВПС.

Сьома модель. Сьома модель є симбіозом третьої та четвертої моделей і поширюється на віртуальний банківський регіон. Всі установи системи є учасниками СЕП НБУ і мають свої АРМ-3. Всім установам банківської системи в РРП відкриваються свої ТКР, а головному банку ще й консолідований коррахунок. Головний банк може виконувати початкові платежі від імені своїх філій, як у третій моделі. Головний банк має можливість управляти ресурсами на рівні філіалів, надає самостійність філіям при проведенні масових платежів невеликими сумами і контролює платежі на великі суми. Управління філіями реалізовано з допомогою файлу типу ^M – бізнес-правил, що дозволяють:

- заборону виконання початкових платежів

- заборону відкриття та закриття особових рахунків

- обмеження сум конкретних платежів

- обмеження суми обігу за операційний день

- обмеження по заданому значенню залишку

- обмеження на відправника або отримувача платежів.

Файл бізнес-правил головним банком відправляється і має бути обов’язково сквитованим філією і тільки після цього можна посилати слідуючий набір бізнес правил.

3.3 Особливості розрахунків у електронних системах типу «клієнт - банк»

Для оперативного ведення клієнтом своїх рахунків у банку та обміну технологічною інформацією клієнти можуть застосовувати програмно-технічний комплекс " клієнт банку - банк", який дає змогу здійснити:

- введення, коректування та друк клієнтом розрахункових документів;

- безперервний захист від модифікації електронних документів клієнта з моменту їх формування в електронному вигляді до моменту обробки операціоністом банківської установи;

- їх доставку в банк телекомунікаційними каналами у зашифрованому вигляді за допомогою сертифікованих засобів захисту;

- отримання з банку повної інформації про стан рахунку клієнта (виписки з ра­хунка, поточні оперативні залишки на рахунку та іншу інформацію, яку надає банк);

- ведення баз даних розрахункових документів, які оброблялися за допомогою системи «клієнт - банк», та стану рахунка клієнта на основі інформації, що надається банківською установою протягом дня;

- виконання автоматичного звірення інформації про стан рахунка клієнта та про стан оброблення розрахункових документів.

Система " клієнт - банк" є складовою програм автоматизації банківської діяльності та джерелом надходження розрахункових документів до системи електронних платежів НБУ чи внутрішньої платіжної системи.

Юридичною підставою для роботи клієнта за допомогою системи " клієнт - банк" і оброблення його електронних документів банком є окремий договір між ним і банком. У договорі обов'язково мають бути обумовлені права, обов'язки та відповідальність сторін, порядок вирішення спірних питань у разі їх виникнення.

Електронний розрахунковий документ - платіжне повідомлення клієнта банку для розрахунків у електронних системах типу «клієнт - банк», визначене в цій системі формату, яке містить встановлені реквізити і несе інформацію про перерахування коштів клієнта. Електронний розрахунковий документ клієнта має містити реквізити, достатні для формування електронного розра­хункового документа системи електронних платежів (СЕП).

При використанні системи «клієнт - банк» клієнт повинен виконувати усі вимоги, встановлені банком щодо безпеки оброблення електронних розрахункових документів. Банк має право здійснювати періодичні перевірки клієнта на предмет виконання вимог захисту інформації в клієнтській частині системи «клієнт - банк» та припиняти обслуговування клієнта за допомогою цієї систе­ми у разі невиконання ним вимог безпеки.

Система «клієнт - банк» дає змогу вести такі розрахункові документи, як платіжні доручення, платіжні вимоги-доручення, а також використовувати платіжні картки.

Система «клієнт - банк» складається з таких програмних комплексів:

- клієнтська частина - комплекс, що розміщений у клієнта;

- банківська частина - комплекс, що розміщений у банку і є складовою системи автоматизації банку.

Програмне забезпечення клієнтської частини системи «клієнт - банк» може бути розміщене в одному окремому комп'ютері (для невеликих підприємств чи фізичних осіб) або працювати в локальній мережі клієнта.

Клієнтська частина забезпечує виконання таких операцій:

- ведення захищеного від модифікації журналу виконання операцій у клієнтській частині системи з обов'язковою реєстрацією дати та часу формування електронних розрахункових документів клієнта, їх підписання та відправ­лення до банку (отримання з банку);

- введення операціоністом у систему розрахункових документів, їх коректування і друк. У разі відсутності окремого операціоніста усі ці роботи може виконувати і головний бухгалтер, який на своєму робочому місці має повний набір функцій операціоніста;

- перевірку бухгалтером електронних розрахункових документів (включаючи електронний цифровий підпис операціоніста, за його наявності) та підпи­сання своїм підписом (другий підпис);

- підписання керівником (перший підпис) електронних розрахункових документів тільки за наявності правильного підпису бухгалтера. Перший та дру­гий підписи можуть ставитися лише особами, які зазначені в картці зі зразками підписів та відбитком печатки. Електронний розрахунковий документ клієнта вважається сформованим для відправки в банківську установу тільки за наяв­ності двох підписів - бухгалтера та керівника (крім тих випадків, коли у картці зі зразками підписів та відбитком печатки є тільки один підпис). При цьому да­тою документа вважається дата його підписання керівником установи клієнта;

- відправку сформованих електронних розрахункових документів клієнта засобами електронного зв'язку в зашифрованому вигляді та приймання інформації з банківської установи;

- на основі інформації, наданої банківською установою, автоматичне ведення поточного стану власного(них) рахунку(ків), враховуючи проведені початкові та зворотні платежі, а також платежі, які були здійснені банківською уста­новою на основі паперових розрахункових документів клієнта;

- автоматичне звіряння електронних розрахункових документів клієнта із заключною випискою, яка надається банком наприкінці дня, з обов'язковим інформуванням персоналу про виявлені розбіжності;

- після оброблення заключної виписки формування щоденного " Реєстру електронних розрахункових документів клієнта, прийнятих банком до опла­ти" та надсилання його до банку.

Клієнтська частина системи «клієнт - банк» забезпечує:

- перегляд і друк усіх реєстрів документів за будь-який день;

- перегляд залишків на рахунках клієнта за останньою інформацією, що надійшла з банку. Інформація за рахунками має поновлюватися при отриманні з банку виписки або файлу поточних залишків на рахунку. За кожним рахунком має показуватися залишок, а також дата і час, коли цю інформацію було сформовано в банку;

- перегляд/друк виписки за рахунками і розрахункових документів за будь-який день. Архів виписок за кожний день і архів документів за день є окремими файлами. Обидва архіви зберігаються не менше ніж три роки;

- друк реєстрів.

Банківська частина системи «клієнт - банк» є невід'ємною складовою системи автоматизації банку (САБ) і має забезпечувати безперервний захист електронних розрахункових документів клієнта під час обробки їх в САБ.

Банківська частина системи «клієнт - банк» забезпечує виконання таких операцій:

- оброблення інформації, що надійшла від електронних клієнтів до банку;

- перегляд/друк реєстрів електронних документів клієнтів, у тому числі за виконавцями, за будь-який день у розрізі рахунків з підсумковими сумами;

- підготовку та відправку до клієнта підсумкової виписки за рахунками клієнта;

- звіряння реєстрів початкових електронних розрахункових документів клієнтів та інформації в САБ.

Після успішного виконання звірки реєстру він роздруковується, підписується відповідальним працівником банку, завіряється штампом банку і підшивається в документи дня як первинні документи, що надійшли від клієнта в банк, щоденно архівується і зберігається в банку протягом встановленого терміну. Реєстр має обов'язково містити відомості про дату і час подання власником рахунка розрахункових документів до виконання.

У разі виявлення розбіжностей у реєстрах клієнтів банківська частина готує та друкує протоколи розбіжностей в електронних розрахункових документах клієнта, які прийняті банком до оплати, та проводиться розслідування ситуації, що склалася.

Тема 4 Пасивні операції комерційних банків

4.1 Банківські ресурси, їх види та класифікація.

4.2 Власний капітал банку.