Главная страница Случайная страница КАТЕГОРИИ: АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника |
Класифікація активів комерційного банку
Активи комерційного банку – напрямки розміщення і використання ресурсів комерційного банку. Банківські активи утворюються в результаті активних операцій банку, тобто розміщення власних і залучених коштів з метою одержання доходу, підтримки ліквідності і забезпечення функціонування банку. Під структурою активів розуміють співвідношення різних за якістю статей активу балансу до валюти балансу. Активи банку можна групувати за критеріями: - за призначенням; - за термінами розміщення; - за ліквідністю; - за суб'єктами. - за ступенем ризику; За призначенням активи можна розділити на п'ять категорій: 1. Касові активи, що забезпечують ліквідність банку призначені для щоденного безперебійного виконання банками своїх зобов'язань з безготівкового перерахування коштів і з видачі готівки з рахунків клієнтів. Як правило, доходів від розміщення засобів у такі активи банки не одержують. На їхню частку припадає 15-20 % всіх активів банку. До касових активів відносять: - кошти в касах банків, обмінних пунктах, банкоматах; - кореспондентський рахунок у центральному банку; - кореспондентські рахунки в комерційних банках; - кошти перераховані у фонд обов'язкових резервів у центральному банку. 2. Працюючі активи -активи, що приносять дохід, мають відносно невеликий термін обертання. В даний час у структурі працюючих активів найбільшу частку має кредитування різних галузей народного господарства. На частку працюючих активів припадає 55-70 % всіх активів банку. До працюючих активи включають: - депозити в ЦБ; - міжбанківські кредити видані і депозити в комерційних банках; - кредити небанківським позичальникам; - факторингові операції; - короткострокові вкладення в державні боргові зобов'язання, у боргові зобов'язання й акції для перепродажу; - векселі в портфелі банку. 3. Інвестиційні активи – довгострокові вкладення банку у вигляді прямих чи портфельних інвестицій. Метою таких вкладень є диверсифікація ризиків, забезпечення підвищених доходів у майбутньому, розширення сфери впливу банку і т.д. Частка таких активів – 3-10 %. До інвестиційних активів включають: - акції і боргові зобов'язання, придбані для інвестування; - векселі з терміном погашення більше 1 року; - прямі інвестиції: участь у дочірніх фірмах, внески в статутний капітал юридичних осіб і т.д. 4. Позаоборотні активи – призначені для забезпечення виконання комерційним банком своїх прямих функцій. Комерційні банки повинні побудувати або орендувати приміщення, транспортні засоби, комп'ютери, програмно-технічне забезпечення, засоби комунікації і т.д. Частка таких активів становить 10-15 %. Допозаоборотних активів відносять: - основні засоби; - капітальні вкладення; - нематеріальні активи; - господарські матеріали і МШП. 5. Інші активи. До числа інших активів відносять кошти в розрахунках, дебіторську заборгованість, транзитні рахунки, витрати майбутніх періодів і т.д. Частка таких активів становить 0-10 %. Занадто висока питома вага інших активів може свідчити про негативні тенденції в діяльності банку. За ліквідністю активи банку поділяються на: 1) Високоліквідні (готівка, дорогоцінні метали, засоби в ЦБ); 2) Ліквідні (кредити і платежі на користь банку з терміном виконання до 30 днів, легкореалізовані цінні папери й інші цінності); 3) Низьколіквідні (кредити, видані банком, розміщені депозити з терміном погашення, що залишився, понад рік); 4) Малоліквідні (довгострокові інвестиції, необоротні активи, прострочена заборгованість і т.д.). Якість активів визначається потенційною зворотністю вкладених коштів в установлений договором термін з урахуванням нарахованих відсотків (для працюючих активів) або можливістю реалізувати даний актив за ціною, не меншою його балансової вартості (для необоротних активів). Сутність ліквідності полягає в можливості своєчасної реалізації вартості активу. Основним параметром, за яким визначається ліквідність активу, є час, необхідний для його реалізації і перетворення в абсолютно ліквідні кошти – гроші. Фактори, що впливають на ліквідність банку, поділяються на внутрішні (відповідність активних і пасивних операцій по термінах погашення, достатність власних і стабільність залучених ресурсів, позитивні результати діяльності) і зовнішні (розвиненість грошового і фінансового ринків, якість Управління банківською системою країни). Усі показники ліквідності поділяються на групи: - достатності власних засобів; - співвідношення активних і пасивних операцій за термінами і змістом; - якість і ризикованість активів; - структури і стабільності пасивів; - прибутковості і рентабельності.
|