Главная страница Случайная страница КАТЕГОРИИ: АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника |
Практичний приклад за темою, що досліджується.
Приклад аналізу відхилень та встановлення їх причин при використанні нормативного методу калькулювання. В таблицях 4.5, 4.6 наведена карта нормативної собівартості одиниці продукції компанії «Світоч» та фактичні дані діяльності за звітний період. Таблиця 4.5 – Карта нормативної собівартості одиниці продукції компанії «Світоч»
Рисунок 4.5 - Фактори ризику при створенні страхових запасів (розроблено автором) Таблиця 4.6 – Фактичні показники діяльності компанії «Світоч» за звітний період
Необхідно розрахувати відхилення та встановити їх причини. Розв’язок: За рахунок того, що фактичний обсяг виробництва (7600 одиниць) відрізняється від запланованого (8000 одиниць), для правильного визначення відхилення від нормативних витрат необхідно застосувати гнучкий бюджет, тобто визначити суму нормативних витрат на фактичний об’єм діяльності (табл. 4.7). Таблиця 4.7 – Розрахунок відхилень, грн.
1. Відхилення прямих матеріальних витрат, які завжди мають місце за рахунок цін та за рахунок використання. В ціна = (2, 20 – 2, 10) × 32 000 = 3 200 грн. Отже, маємо позитивне відхилення, оскільки ціна закупки матеріалів нижче нормативної. В використання = (30 400 – 32 000) × 2, 20 = -3 520 грн. Причиною цього негативного відхилення може бути неекономний розкрій, брак, закупка неякісних матеріалів, неточність інженерних рішень, поломка обладнання та інші. Загальне відхилення по матеріалам розраховується як сума відхилень за рахунок ціни і відхилення за рахунок використання матеріалів: 3200 + (-3520) = -320 грн. 2. Відхилення прямих витрат на оплату праці. В тарифна ставка = (6, 40 – 6, 65) × 1 860 = - 465 грн. Причиною такого негативного відхилення може бути використання кваліфікаційних робітників на операціях, які потребують більш низької кваліфікації або оплата понаднормових робіт. В продуктивність праці = (1 900 – 1 860) × 6, 40 = 256 грн. Як бачимо, на виготовлення 7 600 одиниць продукції було витрачено на 40 годин менше, ніж передбачено нормативами, що призвело до економії фонду оплати праці. Причиною відхилення зарплати за рахунок продуктивності праці може буди низька якість матеріалів, різна важкість робіт, порушення технологій, раціональна організація праці та інші. Такі відхилення зазвичай існують сферою контролю начальника цеха. Незважаючи на позитивне відхилення за рахунок високої продуктивності праці, маємо загальне негативне відхилення на оплату праці в результаті застосування більш високої тарифної ставки. - 465 + 256 = - 209 грн. 3. Відхилення змінних виробничих накладних витрат. (5, 60 × 1 860) – 11 660 = - 1 244 грн. (1 900 – 1 860) × 5, 60 = 224 грн. Причини відхилення змінних накладних витрат за рахунок продуктивності праці ті ж самі що й витрати на оплату праці за рахунок продуктивності. 4. Відхилення постійних виробничих накладних витрат. 14 000 – 13 200 = 800 грн. За результатом цього відхилення маємо позитивний результат за рахунок виконання бюджету в сумі 800 грн. Для досягнення економії бюджету необхідно розрахувати відхилення постійних накладних витрат за рахунок обсягу виробництва. (7 600 – 8 000) × 1, 75 = - 700 грн. Причинами такого відхилення існує неповна продуктивність праці або неповне використання потужностей підприємства. Отже, загальне позитивне відхилення фактичних постійних накладних витрат від їх бюджетної суми дорівнює 100 грн. Це і є реальною економією бюджету. Отже, при відхиленні фактичного обсягу діяльності від взятого за базу при розрахунку нормативної ставки накладних витрат, необхідно визначити відхилення цих витрат за рахунок як зміни обсягу діяльності, так і зміни ставки витрат під впливом цього фактора. 5. Висновки за теоретичною частиною (слово Висновок не вказується). Таким чином, у першому розділі курсової роботи розглянуто теоретико-методологічні засади питання, що досліджується. Сутність полягає в наступному… Особливості обліку обраного об’єкта різними авторами та науковцями зводяться до розгляду таких питань... Систематизація переваг та недоліків щодо підходів, методів вказує на таке … У порівнянні з альтернативними підходами методів обліку, що досліджуються було з’ясовано … Основна інформація обліку об’єкта полягає в тому, що: (основні положення). Висловлюється думка студента щодо розуміння питання та його практичного спрямування.
4.2 Зміст практичної частини
1. Розрахунок собівартості продукції з використанням позамовного методу калькулювання. Приклад розрахунку собівартості продукції з використанням позамовного методу калькулювання для номеру залікової книжки 569331, тобто цифри відмічені зірочкою (*) будуть збільшуватися на 331 тис. грн. В практичній частині всі розрахунки надаються в розгорнутому та детальному вигляді. 1. Виконання класифікації витрат, які були понесені впродовж звітного періоду (табл. 2.3). Таблиця 2.3 – Класифікація витрат, тис. грн.
Продовження таблиці 2.3
Продовження таблиці 2.3
Продовження таблиці 2.3
2. Розподілення непрямих витрати між замовленнями та заповнення відомості розподілу непрямих витрат (табл. 2.4). 2.1. Розподілення додаткової заробітної плати. Додаткова заробітна плата розподіляється між замовленнями №383, №384 з використанням, згідно з вхідними даними, бази розподілу - сума основної заробітної плати за замовленнями. База розподілу = 5671 + 2711 = 8382 (тис. грн.). Додаткова заробітна плата за замовленням № 383 = (5671 ÷ 8382) × 900 = 608, 91 (тис. грн.). Додаткова заробітна плата за замовленням № 384 = (2711 ÷ 8382) × 900 = 291, 09 (тис. грн.). 2.2. Розподілення витрат на утримання та експлуатацію устаткування. Витрати на утримання та експлуатацію устаткування розподіляються між замовленнями №383, №384 та браком за замовленнями №383, №384. Для розподілу, згідно з вхідними даними, обирається база – сума прямих витрат за замовленням №383, витрат за браком за замовленням №383, прямих витрат за замовленням №384, витрат за браком за замовленням №384. Для розрахунків скористаємось таблицею 2.3 графа 5. Прямі витрати за замовленням №383 = 9676–879+5671+2098, 27 = 16566, 27 (тис. грн.). Прямі витрати за замовленням №384 = 4681–691+2711+1003, 07 = 7704, 07 (тис. грн.). Витрати за браком за замовленням №383 = 656+501+40, 08+200, 20= 1397, 28 (тис. грн.). Витрати за браком за замовленням №384 = 490+404+32, 32+161, 44 = 1087, 76 (тис. грн.). База розподілу = 26755, 38 (тис. грн.). % розподілу за замовленням №383 = (16566, 27 ÷ 26755, 38) × 100 = 61, 92%. % розподілу за замовленням №384 = (7704, 07 ÷ 26755, 38) × 100 = 28, 79%. % розподілу за замовленням №383 за браком = (1397, 28 ÷ 26755, 38) × 100 = 5, 22%. % розподілу за замовленням №384 за браком = (1087, 76 ÷ 26755, 38) × 100 = 4, 07%. Витрати на утримання і експлуатацію устаткування за замовленням №383 = 61, 92 × 9796 ÷ 100 = 6065, 68 (тис. грн.). Витрати на утримання і експлуатацію устаткування за замовленням №384 = 28, 79 × 9796 ÷ 100 = 2820, 27 (тис. грн.). Витрати на утримання і експлуатацію устаткування за замовленням №383 за браком = 5, 22 × 9796 ÷ 100 = 511, 35 (тис. грн.). Витрати на утримання і експлуатацію устаткування за замовленням №384 за браком = 4, 07 × 9796 ÷ 100 = 398, 70 (тис. грн.). 2.3. Розподілення інших загальновиробничих витрат. Інші загальновиробничі витрати розподіляються між замовленнями №383, №384 та браком за замовленнями №383, №384. Для розподілу, згідно з вхідними даними, обирається база – сума прямих витрат за замовленням №383, витрат за браком за замовленням №383, прямих витрат за замовленням №384, витрат за браком за замовленням №384. Для розрахунків скористаємось таблицею 2.3 графа 3 та 6. Загальна сума інших загальновиробничих витрат складає 5561, 47 тис. грн. Інші загальновиробничі витрати за замовленням №383 = 61, 92 × 5561, 47 ÷ 100 = 3443, 66 (тис. грн.). Інші загальновиробничі витрати за замовленням №384 = 28, 79 × 5561, 47 ÷ 100% = 1601, 15 (тис. грн.). Інші загальновиробничі витрати за замовленням №383 за браком = 5, 22 × 5561, 47 ÷ 100 = 290, 31 (тис. грн.). Інші загальновиробничі витрати за замовленням №384 за браком = 4, 07 × 5561, 47 ÷ 100 = 226, 35 (тис. грн.). 2.4. Розподілення адміністративних та збутових витрат. Адміністративні та збутові витрати розподіляються між замовленнями №383, №384. Для розподілу, згідно з вхідними даними, обирається база – сума прямих витрат за замовленням №383, №384. Для розрахунків скористаємось таблицею 2.3 графа 4. Адміністративні та збутові витрати складають 5201, 67 (тис. грн.). Прямі витрати за замовленням №383 = 9676–879+5671+2098, 27 = 16566, 27 (тис. грн.). Прямі витрати за замовленням №384 = 4681–691+2711+1003, 07 = 7704, 07 (тис. грн.). База розподілу = 24270, 34 (тис. грн.). % розподілу за замовленням №383 = (16566, 27 ÷ 24270, 34) × 100 = 68, 26%. % розподілу за замовленням №384 = (7704, 07 ÷ 24270, 34) × 100 = 31, 74%. Адміністративні та збутові витрати за замовленням №383 = 68, 26 × 5201, 67 ÷ 100 = 3550, 66 (тис. грн.). Адміністративні та збутові витрати за замовленням №384 = 31, 74 × 5201, 67 ÷ 100 = 1651, 01 (тис. грн.). На основі отриманих результатів заповнюється відомість розподілу непрямих витрат (табл. 2.4). Таблиця 2.4 – Відомість розподілу непрямих витрат, тис. грн.
3. Розрахунок собівартості забракованої продукції (табл. 2.5). Для заповнення таблиці 2.5 необхідно скористатися даними таблиці 2.3, 2.4. Втрати від браку розраховуються як різниця між собівартістю браку та ціною його можливого використання. Таблиця 2.5 – Розрахунок собівартості забракованої продукції, тис. грн.
4. Складання картки обліку витрат на виробництво за замовленнями №383 та №384 (табл. 2.6.1, 2.6.2). Для заповнення таблиці 2.6.1, 2.6.2 необхідно скористатися вхідною інформацію щодо залишків за замовленнями, даними таблиць 2.3 – 2.5. 5. Складання звітної калькуляції на виконане замовлення №383 (табл. 2.7). Вхідною інформацією для складання звітної калькуляції є інформація, яка наведена в картці обліку витрат на виробництво замовлення. Дані наведені в картці обліку витрат на виробництво за замовленням діляться на дві одиниці продукції А та заносяться у відповідну строку звітної калькуляції.
Таблиця 2.6.1 – Картка обліку витрат на виробництво за замовленням №383, тис. грн.
Таблиця 2.6.2 – Картка обліку витрат на виробництво за замовленням №384, тис. грн.
Таблиця 2.7 – Звітна калькуляція, тис. грн. Виріб А Замовлення № 383
|