Створення дна та стінок порожнини, які протидіють жувальному тиску

Важливе значення для запобігання зміщенню вкладки під дією жувального тиску має напрямок дна порожнини. Найраціональнішим було б створення дна, дещо нахиленого в бік міцнішої стінки порожнини. На практиці створити таке дно не завжди можливо, що змушує обмежуватися наданням йому перпендикулярного положення по відношенню до вертикального напрямку жувального тиску і не допускати нахилу у бік ослабленої стінки або відкритої частини порожнини. У разі нахилу дна порожнини у бік ослабленої стінки утворюється похила площина, по якій може ковзати вкладка, спричиняючи відламування стінки. Якщо нахил дна порожнини спрямований у бік відсутньої стінки зуба, то не буде сприяти зміщенню вкладки та порушенню її фіксації.

ПРОФІЛАКТИЧНЕ (ПРЕВЕНТИВНЕ) РОЗШИРЕННЯ ПОРОЖНИНИ

Якщо необхідність профілактичного розширення каріозної порожнини, що
формується для звичайної пломби, деякі автори беруть під сумнів, то у разі формування порожнини для вкладок таке розширення повинно бути обов'язковим, хоча це положення також здається сумнівним. Медичне значення профілактичного розширення полягає у видаленні інтактних ділянок зуба, чутливих до карієсу. Ці маніпуляції ґрунтуються на найважливішому принципі Blach " розширення заради запобігання", який різко критикував у 50-ті роки XX ст. І.Г. Лукомський. Ураховуючи ці протиріччя, особливо в нашій літературі, необхідно назвати
випадки, коли профілактичного розширення можна не виконувати:

1) у людей похилого віку, з хронічним перебігом каріозного процесу;

2) у людей з малою активністю карієсу та добрим доглядом за зубами;

3) якщо змушені використовувати низькоміцнісні матеріали.

Ураховуючи наявність імунних до карієсу зон та зон, що найбільше піддаються каріозному процесу, рекомендується запобігати виникненню рецидиву шляхом висічення ділянок, де є небезпека появи вторинного карієсу. Такими ділянками вважають фісури на жувальних зубах, природні ямки, які є на щічній поверхні ділянки міжзубних контактів, та приясенні ділянки зубів.

До імунних зон відносять горбки та скати горбків, увесь пояс зуба і випуклі округлі поверхні зуба (медіально-щічні, дистально-щічні, медіально-язикові та дистально-язикові). Ділянки імунних зон можуть самоочищатися під час вживання їжі і доступні для зубної щітки. Емалеві валики на жувальних зубах, які з'єднують щічні горбки з піднебінними або язиковими, є контрфорсами, їх не потрібно висікати, якщо вони не уражені каріозним процесом.