Главная страница Случайная страница КАТЕГОРИИ: АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника |
Лікарська тактика та оперативна техніка у разі препарування зубів під штучні коронки
Препарування твердих тканин зубів - невід'ємна складова частина клініко лабораторних етапів виготовлення штампованих чи литих коронок. Особливості підготовки зуба під коронку залежать від виду коронки та матеріалу, якого вона буде виготовлятися, а також самого стану коронки, яка підлягає препаруванню. Препарування твердих тканин зуба далеко не байдуже для хворого, оскільки наносяться психологічна, термічна та механічна травми. Тому препарування необхідно проводити в щадному режимі, дотримуючись певних правил: 1) інструменти для препарування повинні бути добре відцентровані; 2) препарування твердих тканин зуба необхідно проводити з перервами; 3) давати хворому можливість часто полоскати ротову порожнину розчином перманганату калію для охолодження та видалення ошурків, якщо машина не оснащена пристроєм для постійного зрошення водою; 4) треба, якщо це можливо, економно зпрепаровувати тверді тканини зуба. Звичайно препарування зуба під металеву коронку починають з гострої Існує інша думка щодо класичного препарування зубів (Staegeman, 1967). 1) жувальної поверхні (різальний край); 2) щічної та язикової поверхні; 3) сепарацію та обробку контактних поверхонь; 4) загладжування країв. Перевага такої послідовності в тому, що після зняття частини жувальної З жувальної поверхні знімають рівномірний шар твердих тканин товщиною 0.3 мм, якщо мова йде про штамповану коронку із сталі. Контроль проводять за допомогою пластинки розігрітого воску або копіювального паперу, складеного в 4-6 шарів. У разі препарування жувальної поверхні молярів та премолярів у ділянці Бажано не порушувати анатомічної форми зуба, який препарується. Препарування щічної та ротової поверхонь починають із ділянок, які найбільш виступають. Товщина шару, який знімають, залежить від форми зуба та його діаметра біля шийки. Для профілактики травмування приясенної ділянки з пристінкової поверхні препарування доцільно проводити фасонною головкою у вигляді обернено зрізаного конуса (мал. 45).
Мал. 45. Препарування щічної та ротової поверхонь зуба головками. Препарування вважається закінченим, коли зонд плавно ковзає по поверхні зуба, не зустрічаючи перешкод (мал. 46). Нерідко під час проведення препарування виникають ускладнення. Найхарактернішими з них є: 1) відмова пацієнта від препарування через можливість появи болю; 2) ефективне знеболювання вимагає жорсткого контролю за дотриманням режиму препарування через можливість виникнення перегріву пульпи; 3) ушкодження м'яких тканин щоки, язика; 4) під час проведення сепарації можлива помилка, яка називається " сходинка"; 5) недостатнє зняття твердих тканин зуба з жувальної поверхні; 6) недостатнє зняття твердих тканин з присінкової, язикової та контактних поверхонь зуба; 7) запаморочення, колапс. Для того щоб уникнути перерахованих
Перед початком роботи необхідно перевірити стан стоматологічної установки, надійність фіксації інструментів у наконечнику. Ще до початку препарування увести наконечник з інструментом у ротову Особливості препарування зубів під різні конструкції коронок будуть розглянуті у відповідних розділах.
|