Поглиблений факторний аналіз фінансового стану підприємства

4.1. Мета поглибленого аналізу - деталізований факторний аналіз і оцінка структурних змін майнового і фінансового стану підприємства та можливостей його розвитку на перспективу. Він конкретизує і доповнює експрес-аналіз, дає можливість всебічно оцінити фінансовий стан суб'єкта господарювання, пооб'єктно виявити внутрішньогосподарські резерви, визначити шляхи та прийняти управлінські рішення щодо їх використання. Ступінь деталізації залежить від уміння, мети і бажання аналітика.

В цих методичних рекомендаціях зосереджується увага на таких об'єктах, що потребують детального вивчення:

склад і структура активів і пасивів балансу підприємства;

структура власного капіталу;

розміщення власного капіталу та довгострокових залучених коштів;

стан і ефективність використання основних фондів та інших необоротних активів;

оборотні засоби та джерела їх формування;

тривалість операційного циклу;

дебіторська і кредиторська заборгованість;

фінансові результати;

рух грошових потоків;

ділова активність.

Перелік об'єктів аналізу може бути розширеним за бажанням аналітика або керівника підприємства.

4.2. Аналіз складу і структури активів і пасивів підприємства. Фінансова стійкість підприємства значною мірою залежить від величини і частки власного капіталу в сукупному капіталі та раціональності його розміщення в активах. Оскільки в процесі функціонування підприємства величина і склад активів та джерел їх формування змінюється, то для отримання загальної уяви про якість цих змін в часі необхідно провести вертикальний і горизонтальний аналіз активів і пасивів.

Склад і структура активів і пасивів підприємства дає узагальнену вартісну характеристику активів та джерел їх формування (табл. 3). Аналіз може проводитися за групами активів і пасивів балансу або більш деталізовано за бажанням аналітика. У наведеній нижче таблиці в кожному розділі балансу виділені основні статті, які якісно доповнюють характеристику економічного потенціалу. При складанні таблиці врахована також потреба в окремих показниках при розробці фінансового плану.

Аналізуючи склад і структуру активів, необхідно звернути увагу на зміну:

питомої ваги необоротних і оборотних активів.

Доцільно зауважити, що для забезпечення належної фондовіддачі необоротних активів оборотні активи повинні складати не менше 40 % в активах підприємства;

величини і темпів зростання (зниження) активів як в цілому, так і за основними їх складовими.

З урахуванням названих чинників можна зробити висновки про якісні зміни, що відбулися у майновому стані підприємства, прийняти необхідні управлінські рішення на майбутнє.

Так, з даних табл. 3 видно, що в підприємстві, діяльність якого аналізується, структура активів у звітному році у порівнянні з базовим періодом покращилась: збільшилась частка оборотних активів з 27, 9 до 37, 1 пункта, зокрема запасів товарів - з 18, 2 до 29, 4 пункта, тим самим створені передумови для більш повного використання основних засобів і матеріально-технічної бази в цілому. Позитивним є те, що активи підприємства у звітному році в порівнянні з минулим роком збільшились на 11, 4 % і збереглась тенденція випереджаючого темпу росту оборотних активів над темпами росту необоротних активів (113, 6 і 110, 1 % відповідно). Наведені дані засвідчують якісні зміни у структурі активів, майнового стану підприємства. Підприємству необхідно продовжити роботу щодо оптимізації структури активів з метою підвищення ефективності їх використання.

Таблиця 3

Склад і структура активів і пасивів підприємства (станом на 31 грудня)

В процесі аналізу складу і структури пасивів підприємства слід звернути увагу на зміну:

величини і питомої ваги власного капіталу у сукупному капіталі як в цілому, так за основними його складовими;

темпів зростання (зниження) величини власного капіталу в порівнянні зтемпами зростання (зниження) величини необоротних активів;

складу і питомої ваги довгострокових і поточних зобов'язань;

темпів зростання (зниження) величини поточних зобов'язань у порівнянні зтемпами зростання (зниження) величини оборотних активів.

На основі конкретних цифрових даних з урахуванням названих вище чинників можна зробити висновки про зміни, що відбулися, дати оцінку фінансового стану підприємства на кінець звітного періоду та виробити план дій щодо його зміцнення у майбутньому.

У наведеному прикладі (табл. 3) склад і структура пасивів за період, що аналізується, якісно покращились, підвищилась фінансова незалежність підприємства.

Питома вага власного капіталу в сукупному капіталі зросла з 74, 2 % в базовому періоді до 79, 3 % - у звітному. Темпи зростання власного капіталу в минулому і звітному роках в порівнянні з базовим і минулим роками значно вищі ніж темпи зростання необоротних активів (117, 1 і 118, 7 % та 95, 7 і 110, 1 % відповідно), що засвідчує збільшення власного оборотного капіталу і зміцнення фінансового стану підприємства.

Позитивним є те, що темпи зростання статутного капіталу у порівнянні зтемпами зростання величини основних засобів були такими, що забезпечили на кінець звітного року повне покриття основних засобів та участь статутного капіталу в фінансуванні інших активів. Високими темпами збільшувалась величина пайового капіталу, що є наслідком втілення у життя Програми реформування власності та засвідчує активну співпрацю підприємства з пайовиками, зростання інтересу пайовиків до підвищення фінансової стабільності кооперативного підприємства.

Зростання величини і частки оборотних засобів відбулося за рахунок власних оборотних коштів, тому величина і частка поточних зобов'язань має тенденцію до зниження.

Це засвідчує підвищення ліквідності поточних боргових зобов'язань, а також нереалізовані можливості щодо додаткового залучення в оборот зовнішніх інвестицій.

Висока питома вага власного капіталу в сукупному капіталі на кінець звітного року (79, 3 %) розкриває підприємству можливості подальшого економічного зростання: збільшення активів і обсягів діяльності шляхом залучення середньо- і короткострокових кредитів банку та коштів інших кредиторів, їх реалізація сприятиме розширенню власного сегменту на ринку товарів і послуг, отриманню більшого прибутку, зміцненню майнового і фінансового стану підприємства.

4.3. Аналіз структури власного капіталу. Детальний аналіз структури і динаміки власних фінансових ресурсів проводиться за джерелами їх формування (табл. 4). Він дає можливість оцінити:

ступінь виконання завдань щодо збільшення (вилучення) власного капіталу за звітний період;

питому вагу і тенденції зростання (зменшення) власного капіталу за джерелами його формування;

забезпеченість підприємства власним капіталом на кінець звітного періоду.

З даних табл. 4 видно, що власний капітал підприємства за звітний рік у порівнянні з минулим роком збільшився на 141 тис. грн. (895 - 754), або 18, 7 %, а у порівнянні з базовим роком - на 131 тис. грн. (895 - 764), або на 17, 1 %. Позитивним є те, що його збільшення відбувалося за рахунок таких важливих джерел, як пайовий капітал та нерозподілений прибуток. При цьому особливу роль відігравав приріст нерозподіленого прибутку, що засвідчує економічну ефективність господарської діяльності та цілеспрямоване використання чистого прибутку на виробничий розвиток.

Темпи зростання власного капіталу вищі за темпи зростання сукупного капіталу, внаслідок чого збільшилась його частка з 74, 2 % в базовому періоді до 79, 3 % у звітному періоді. Підприємство достатньо забезпечене власним капіталом (> 50 %).

Фактичні дані про склад власного капіталу на кінець звітного періоду доцільно співставити з показниками, прогнозованими за фінансовим планом, і дати оцінку ступеня виконання планових завдань.

Детальну інформацію про зміну власного капіталу за джерелами його формування дає звіт про власний капітал (додаток до П(С)БО 5), форма якого додається (дод. 4). В ньому зазначені причини змін власного капіталу за звітний період. На його основі немає потреби складати додаткові аналітичні таблиці, оскільки він сам нею є. Аналітику потрібно лише провести детальний перегляд даних звіту по вертикалі і горизонталі, визначити чинники впливу на кожен вид капіталу, дати їм оцінку, зробити висновки на майбутнє.

Так, з додатку 4 видно, що статутний капітал підприємства збільшився в звітному році на 43 тис. грн. за рахунок нерозподіленого прибутку, що при недостатності власних оборотних коштів є позитивним. Аналогічно здійснюється перегляд та оцінка чинників впливу на зміну залишків власного капіталу за всіма наявними джерелами. Враховуючи той факт, що основним джерелом зростання власного капіталу в результаті господарської діяльності має бути чистий прибуток, то особливу увагу слід приділити використанню нерозподіленого прибутку по вертикалі (гр. 8, дод. 4) і перевірити, чи дотримується підприємство статутних вимог щодо розподілу прибутку, чи враховується фінансовий стан підприємства, чи задовольняються зобов'язання перед власниками капіталу тощо; та чистому прибутку (код ряд. 130) по горизонталі. Не менш важливо звернути увагу на списання невідшкодованих збитків (код ряд. 260). З врахуванням даних табл. 4 і звіту про власний капітал необхідно виробити управлінські рішення щодо зміни величини і структури власного капіталу у наступному періоді.

4.4. Аналіз структури розміщення власного капіталу і довгострокових залучених коштів. Він проводиться з метою оцінки структури інвестицій на формування необоротних активів та достатності власних оборотних коштів для участі у формуванні оборотних активів, щоб забезпечити платоспроможність і кредитоспроможність підприємства (табл. 5).

Таблиця 4

Структура і динаміка власного капіталу підприємства (станом на 31 грудня)

Таблиця 5

Структура розміщення власного капіталу і довгострокових залучених коштів підприємства (станом на 31 грудня)

З даних табл. 5 видно, що із збільшенням величини власного капіталу структура розміщення його в активах покращилася - збільшилась величина власних коштів в обороті, підвищилась їх мобільність. На величину власних оборотних коштів сформований робочий капітал, підвищена платоспроможність і кредитоспроможність підприємства.

Фактичну наявність власних коштів в обороті необхідно співставити зі встановленим нормативом (звіт форми N 1-ФП). При негативному (від'ємному) відхиленні необхідно встановити причини невиконання планових завдань та вжити заходів щодо припинення вилучення власних коштів з обороту та подальшого їх нарощування.

Підприємству, що аналізується, слід також звернути увагу на малу частку власного капіталу в обороті - всього 20, 7 % при оптимальній її величині 40 - 60 %. Підприємству надалі треба мобілізувати внутрішні джерела збільшення власних фінансових ресурсів (додаткові пайові внески, реалізація майна, що не використовується, збільшення нерозподіленого прибутку тощо) і направляти їх на формування оборотних активів.

4.5. Аналіз і оцінка стану та ефективності використання основних фондів й інших необоротних активів. Необоротні активи складають вагому частку майна підприємства, їх величина, стан і ефективність використання суттєво впливають на фінансовий стан підприємства. Тому оцінка стану та ефективності використання необоротних активів є важливим етапом аналізу.

Основні фонди - важлива складова необоротних активів. У підприємства, діяльність якого аналізується, їх частка за залишковою вартістю на кінець звітного періоду становить 85, 5 % (607 х 100: 710). В основні фонди вкладено власний капітал за первісною їх вартістю у сумі 913 тис. грн. Цей капітал повинен окупитися протягом нормативного строку окупності капітальних інвестицій. Іншими словами, на величину вилученого в основні фонди власного капіталу підприємство протягом нормативної окупності повинне отримати чистого прибутку в еквівалентному розмірі. Недоотримання необхідного прибутку ускладнює процес оновлення і розвитку матеріально-технічної бази, відбувається процес морального її старіння, знижується конкурентоспроможність підприємства з усіма її наслідками.

Аналіз виробничих основних фондів включає такі етапи:

оцінка забезпеченості підприємства основними фондами;

оцінка стану основних фондів;

оцінка ефективності використання основних фондів.

Основні показники оцінки основних фондів наведені в табл. 6 та табл. 7.

Дані табл. 7 дають можливість простежити зміну основних показників оцінки основних фондів за період, який аналізується, виявити тенденції зростання або зниження і розробити стратегію управління капіталом, вкладеним в основні фонди, на перспективу.

У наведеному прикладі прослідковується зниження коефіцієнта вартості основних фондів в активах, що свідчить про збільшення частки оборотних активів, які сприятимуть більш повному використанню основних фондів.

Тенденція зростання характерна для коефіцієнта придатності основних фондів, що є наслідком списання зношених основних фондів та випереджуючого темпу зростання коефіцієнта оновлення основних фондів над коефіцієнтом їх вибуття, яке мало місце у звітному році (0, 066 і 0, 012). Показники фондовіддачі і рентабельності основних фондів за минулий і звітний роки також підвищились.

З наведеного випливає, що підприємство підвищило рівень управління ефективністю використання власного капіталу, вкладеного в основні фонди.

Для поглибленого аналізу ефективності використання основних фондів, пошуку резервів і шляхів її підвищення використовують також низку показників, які характеризують ефективність використання усіх або частки основних фондів під впливом певних чинників.

Таблиця 6